41.Наднаціональне регулювання міжнародних ринків інтелектуальної власності

Ринок інтелектуальної власності — система економічних відносин із приводу купівлі-продажу об'єктів інтелектуальної власності. Угоди на цьому ринку оформляються як передача виключних прав на ці об'єкти. Таким чином, сутнісною особливістю зазначеного ринку є те, що на ньому обертаються не продукти інтелектуальної діяльності, а права на них. Відтак вартість об'єктів постає як вартість прав, а об'єктом купівлі-продажу є охоронні документи, що засвідчені патентами, свідоцтвами, ліцензіями, ноу-хау та іншими. Тобто, на цьому ринку купуються продаються не твори, а право на їх використання.

СОТ: угода ТРІП – угода про торгівельні аспекти прав інтелектуальної власності. Інтелектуальна власність – це продукти творчої діяльності в виробничій, літературній, художній галузях, що мають нематеріальний характер. До об’єктів права інтелектуальної власності належать: патенти на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування, програми для ЕОМ, ноу-хау, торгівельні секрети, авторські та сумісні права та ін. Захист інтелектуальної власності безпосередньо пов’язаний із боротьбою з недобросовісною конкуренцією. Під недобросовісною конкуренцією розуміють: розповсюдження викривлених відомостей про товар, характер чи спосіб його виготовлення, споживчих якостях та інших властивостях товару, використання товарного знаку без дозволу, використання фірмового найменування, маркування товару, копіювання форми, пакування, зовнішнього оформлення товару.

Питання інтелектуальної власності є предметом багатосторонніх міжнародних угод:

1883 р. – Паризька конвенція про охорону промислової власності;

1886 р. – Бернська конвенція про охорону літературних та художніх творів (з подальшою редакцією 1928, 1948, 1971 рр.);

1952 р. – Всесвітня конвенція про авторське право;

1961 р. – Римська конвенція про міжнародний захист артистів-виконавців, виробників звукозаписів та підприємств радіомовлення;

1970 – Вашингтонський договір про патентну кооперацію;

1973 – Віденський договір про реєстрацію товарних знаків;

1994 р. – Євразійська патентна конвенція

У 1967 було засновано Всесвітню організацію інтелектуальної власності (ВОІС), яка має сприяти захисту прав інтелектуальної власності в усьому світі. Об’єднує 130 країн.

За результатами Уругвайського раунду ГАТТ було укладено Угоду Про торгівельні аспекти права на інтелектуальну власність (ТРІП або ТРІПС), яка стала складовою пакету угод СОТ. Згідно ТРІП, країни-члени СОТ зобов’язані:

-Створити національні механізми захисту прав інтелектаульної власності;

-Прийняти відповідні закони щодо захисту прав національних та іноземних власників;

-Вживати заходів щодо боротьби із фальсифікацією товарів та товарних знаків, в тому числі припинення випуску товарів митницею у вільний обіг на території країни-імпортера;

-Інформувати СОТ про всі закони та підзаконні акти, що стосуються режиму інтелектуальної власності.