141.Інституційні посередники в міжнародній економічній діяльності України

Серед численних посередників, які сьогодні є на світових товарних ринках, дедалі зростаючу роль відіграють інституційні посередники: міжнародні біржі, аукціони, ярмарки і виставки, тендери.

Ярмарок - це періодичний ринок, де зустрічаються покупець і продавець. Виникнення ярмарок відноситься до епохи раннього феодалізму. Великі ярмарки були в минулому центрами міжнародного товарообігу і грали важливу роль у торгівлі. Вони сприяли виникненню бірж і аукціонів.

Ярмарки підрозділяються на: - місцеві - національні - міжнародні.

По характеру виставлених експонатів розрізняють ярмарки: - універсальні - спеціалізовані.

Виставка - це привселюдна демонстрація досягнень у будь-якій області економіки, науки, культури. В основному, торгово-промислові виставки організуються з метою реклами товарів. У деяких країнах, наприклад в Україні, функціонують постійно чинні виставки - це виставки досягнень народного господарства.

В даний час характерне зростання їхнього числа, розширення площ, що вони займають та збільшення частки машин і устаткування, особливо новітньої техніки в загальній номенклатурі товарів. Нерідко держава субсидує організацію ярмарків і виставок за кордоном. Ярмарки набувають більшої ролі в міжнародних економічних відносинах, приходячи одним із діючих засобів розширення міжнародної торгівлі, сприяння міжнародному науково-технічному обміну, установлення взаємовідносин між країнами.

До великих міжнародних ярмарків відносять постійно діючі торгові ярмарки в Нью-Йорку, Монреалі, Чикаго, Франкфурті-на-Майні, Ганновері, Мілані, Палермо, Парижі, Ліоні, Бордо, Марселі, Токіо, Осаке. У країнах Східної Європи виділяються ярмарки в Лейпцизі, Брно, Пловдиві, Белграді, Загребі. У країнах, що розвиваються, найбільше відомі ярмарки в Тунісі, Касабланці, Дамаску, Алжирі, Тріполі. Проходять такі ярмарки й в Україні. Організаторами торгових ярмарків і виставок є торговельні палати, асоціації і федерації торговців і промисловців, державні і муніципальні органи, а також приватні підприємства. Питаннями регулювання діяльності ярмарків і виставок (упорядкування загального розкладу роботи, ратифікація правових питань, виробітку загальних правил участі в їхній роботі і т.д.) займаються Спілка міжнародних ярмарків, у якій беруть участь 50 держав, і Міжнародне бюро виставок, членом якого поряд із багатьма іншими державами є й Україна.

Міжнародний товарний аукціон – це спеціально організовані, періодично діючі в певних місцях ринки, на яких шляхом публічних торгів в завчасно обумовлені терміни та в спеціально визначеному місці проводиться продаж раніше оглянутих товарів, які переходять у власність покупця, який запропонував найвищу ціну. В міжнародній торгівлі склалась вельми обмежена номенклатура товарів, що продаються з аукціонів (наприклад, хутро, чай, овеча вовна, квіти, каучук, шкіра, антикваріат). Традиційним аукціонним товаром є також чай. Чайні аукціони проводяться в Калькутті (Індія), Джакарті (Індонезія). Важливим центром аукціонної торгівлі каучуком є Сінгапур, хутром – Санкт-Петербург, антикваріатом – Крісті (Christie) і Сотбі (Sotheby) в Лондоні.

Товари, що продаються на аукціонах, бувають масовими і одиничними, але їхньою загальною рисою являється неоднорідність партій чи окремих екземплярів, тобто їх не можна купувати без попереднього огляду одиниці товару (лоту), що продається.

Переваги міжнародних аукціонів полягають у тому, що вони дозволяють створювати відкриту конкуренцію, виявляти ціну товару та швидко його реалізовувати у великих обсягах.

Міжнародний тендер є методом міжнародної торгівлі, сутність якого полягає в конкурентному відборі зарубіжних постачальників і підрядників через організований товарний ринок шляхом залучення до певної, заздалегідь встановленої дати пропозиції від зарубіжних і національних постачальників та підрядників, проведення конкурсу (порівняння) представлених проектів (умов) та укладання контракту з тим з них, пропозиції якого найповніше задовольняють потреби і вимоги імпортерів-замовників. Найпоширенішими об'єктами тендерів у міжнародній торгівлі є:- підряди на спорудження підприємств, будівель і споруд виробничого і невиробничого призначення, в т. ч. тих, що споруджуються «під ключ»;- виконання комплексів будівельних і монтажних робіт та їх окремих видів;- виконання комплексу пусконалагод робіт;- постачання комплектного устаткування;- концесії на розробку корисних копалин;- імпортні закупівлі;- проекти на основі підприємств з іноземними інвестиціями;- надання державних кредитів;- розробка проектів і виконання робіт у сфері природоохоронної діяльності;- залучення експертів і консультантів;- поставки, підряди, закупівля для створення об'єктів національної економіки.

Зважаючи на викладене, саме тендери на сьогодні дуже поширені в світовій практиці торгівлі, особливо на ринках машинно-технічної продукції (за оцінками експертів, вартість замовлень на поставку обладнання та об'єктів капітального будівництва, отриманих за допомогою проведення торгів, становить близько 1/3 загальної вартості експорту машинно-технічної продукції з промислово розвинутих країн).

Міжнародні тендери використовуються як індустріально розвинутими країнами, так і країнами, що розвиваються, але мотиви їх застосування різні. Перші в більшості випадків використовують механізм проведення тендерів у межах здійснення політики прихованого протекціонізму та стимулювання розвитку національного виробництва. Так, законодавство більшості розвинутих країн дозволяє організаціям з переважанням державного капіталу розміщувати замовлення на придбання товарів і послуг тільки через систему тендерів, а проведення імпортних операцій без використання торгів дозволяється лише у випадках необхідності придбання унікального обладнання, запасних частин, а також у разі необхідності екстреної закупівлі обладнання для ліквідації наслідків стихійного лиха або за рахунок спеціальних міждержавних угод.

Для країн, що розвиваються, домінуючими мотивами застосування тендерів як методу розміщення замовлень є відсутність досвіду організації укладання великих міжнародних контрактів і прагнення знизити вартість замовлення. Крім того, практика проведення міжнародних торгів показала, що найбільшого поширення вони як інструмент держави, великих державних організацій та муніципальних органів, одержали саме в країнах, що розвиваються, які характеризуються наявністю значної питомої ваги державного сектора в основних галузях національного господарства, здійсненням індустріалізації та реіндустріалізації економіки, відсутністю необхідних технічних знань і кваліфікації для самостійного вирішення існуючих техніко-технологічних проблем.

Біржі – міжнародні організовані ринки окремих видів товарів та цінних паперів. З ІРО укр. Компанії виходять на біржі Сх Європи (Варшава) і Дондону, в соновному – сільськогосподарські та машинобудівні.