- •1.Факторна забезпеченість України як передумова її міжнародної економічної діяльності
- •2.Актуальні пріоритети міжнародної економічної діяльності України Внутрішня політика
- •Зовнішня політика
- •3.Класифікація та характеристика форм міжнародної економічної діяльності України
- •4.Особливості формування відкритої економічної системи України
- •5.Суб'єкти міжнародної економічної діяльності України
- •6.Принципи міжнародної економічної діяльності України
- •7.Рівні міжнародної економічної діяльності України
- •8.Поняття платіжного балансу та його роль в системі макроекономічних показників в Україні
- •9.Платіжний баланс України: особливості формування, стан та динаміка
- •1 0.Рахунок поточних операцій та особливості його формування в Україні
- •11.Підприємство як суб'єкт міжнародної економічної діяльності
- •12. Критерії та показники відкритості економічної системи України
- •13.Зовнішньоекономічна політика України
- •14. Цілі державної політики регулювання відкритої економіки (на прикладі Міністерства економіки та Національного Банку України)
- •15. Інститути та інструменти державної підтримки міжнародної економічної діяльності України
- •17. Охарактеризуйте основні макроекономічні показники України за останній рік
- •18. Сутність та особливості процесів інтернаціоналізації української економіки
- •20.Особливості формування моделі стратегії національної безпеки України
- •21.Зовнішньополітична сфера та економічна сфера державної політики
- •22.Актуальні проблеми економічної безпеки України
- •23.Аналітична оцінка людського потенціалу в Україні та країнах світу
- •24.Сучасні форми залучення трудових ресурсів в мед
- •27.Міжнародна трудова міграція як основа формування міграційного капіталу
- •28.Вплив міграційного капіталу на розвиток економіки
- •29.Класифікація складових факторів та видів міжнародної міграції робочої сили та її українська специфіка
- •30.Інститути та інструменти міжнародної міграційної політики
- •Протидія торгівлі людьми
- •Трудова міграція
- •Надання медичних послуг мігрантам
- •32.Соціально-економічні наслідки міжнародної міграції людських ресурсів Україні
- •33.Україна на світових ринках об’єктів інтелектуальної власності
- •34.Технопарки та технополіси в стратегії розвитку відкритої економіки України
- •35.Інструменти захисту прав інтелектуальної власності в Україні
- •36.Захист прав інтелектуальної власності: світова практика та реалії України
- •37.Інформатизація як визначний фактор міжнародного економічного співробітництва
- •38.Україна на міжнародних ринках технологій
- •39. Міжнародне науково-технічне співробітництво та потенціал участі в ньому України
- •40.Україна в міжнародній торгівлі високотехнологічними товарами та послугами
- •41.Наднаціональне регулювання міжнародних ринків інтелектуальної власності
- •42.Місце міжнародних технологічних послуг в структурі міжнародних послуг України
- •44.Роль інжинірингу у підвищенні ефективності мед України
- •45.Місце консалтингу у мед України
- •46.Роль франчайзингу у мед України
- •47.Структура франчайзингу у відкритій економіці України
- •48.Розвиток інжинірингових послуг у відкритій економіці України
- •49.Інноваційні системи як основа підвищення міжнародної конкурентоспроможності України
- •50.Сучасні особливості виходу підприємства на зовнішній ринок
- •51.Організаційна структура управління зед підприємства та її особливості в залежності від методів виходу на зовнішній ринок.
- •53.Досвід функціонування вільних економічних зон (вез) в Україні
- •54.Україна в процесах міжнародної виробничої кооперації
- •55.Міжнародне співробітництв України в енергетичній сфері
- •56.Співробітництво України в сировинному виробництві та агропромислове співробітництво, кооперація у сфері переробного виробництва
- •57.Міжнародні транснаціональні корпорації в Україні
- •58.Процеси злиття та поглинання як засіб транснаціоналізації економіки України
- •59.Особливості діяльності промислово-фінансових груп (пфг) в Україні
- •60.Холдинги як організаційна форма концентрації капіталу
- •61.Антимонопольна регулююча політика України
- •62.Особливості розвитку та діяльності спільних підприємств в Україні
- •63.Створення стратегічних альянсів: світовий досвід та українські реалії
- •64.Які механізми та інструменти використовують українські підприємства при виході на міжнародні ринки
- •65.Особливості розвитку фондового ринку України
- •66.Оцінка та проблеми зовнішньої заборгованості України
- •67.Характеристика показників структури і динаміки іноземних та зарубіжних інвестицій в Україні
- •68.Види, форми та методи здійснення міжнародних інвестицій в Україні
- •69.Аналіз ризиків надходження іноземних інвестицій в Україну
- •70.Регулювання міжнародної інвестиційної діяльності в Україні
- •71.Проблеми участі України в системі світового ринку капіталу
- •72.Особливості участі України в міжнародних валютно-фінансових відносинах
- •73 Іноземні та зарубіжні інвестиції в міжнародній економічній діяльності України
- •74. Особливості впливу глобалізації фінансових ринків на економіку України
- •75.Особливості сучасної торгівлі конкретними фінансовими інструментами в Україні
- •76. Основні політико-правові умови розвитку інвестиційної діяльності в Україні
- •77.78.Сутність та експертна оцінка інвестиційного клімату в Україні
- •79.Сучасні особливості кредитування української економіки з боку міжнародних організацій.
- •80Приватизація як інструмент залучення інвестицій до української економіки
- •81.Особливості розвитку спільних підприємств з точки зору інвестиційних процесів в Україні
- •82.Основні наслідки інвестиційної діяльності тнк в Україні
- •83.Особливості ризиків дестабілізації української економіки
- •84.Шляхи усунення інвестиційних та кредитних ризиків в міжнародній економічній діяльності України
- •85.Розвиток національного фондового ринку як умова портфельного іноземного інвестування
- •86.Ринок цінних паперів: місце та функції в міжнародній економічній діяльності України
- •87.Зовнішній борг: структура, обслуговування та визначення оптимальності
- •88.Основні передумови інвестиційної привабливості економіки України
- •89.Шляхи підвищення ефективності використання іноземних інвестиційниї позик
- •90.Участь міжнародних валютно-фінансових організацій в процесах економічної трансформації в Україні.
- •91.Співробітництво України з мвф.
- •За роки співробітництва України з мвф (1994 – 2011 рр.) отримано близько 12,259 млрд. Спз, що складає близько 18,28 млрд. Дол. Сша кредитних ресурсів.
- •92.Європейський банк реконструкції та розвитку та особливості його взаємодії з Україною.
- •93.Особливості взаємодії України з організаціями групи Світового банку.
- •94.Проблеми залучення України до міжнародного валютного ринку
- •95.Кредитний ринок в умовах відкритої економіки України
- •96.Зовнішня заборгованість держави в умовах глобалізації фінансових ринків
- •97.Особливості зовнішньої заборгованості України та сучасний стан зовнішнього боргу України
- •98.Шляхи вирішення боргової проблеми України
- •99.Стратегія управління державним боргом України
- •100.Валютна політика України в сучасних умовах. Органи валютного контролю в Україні.
- •101.Принципи та суб’єкти валютного регулювання в Україні
- •102.Проблема регулювання валютних ризиків в Україні
- •103.Торгівля товарами в системі міжнародної економічної діяльності України
- •104. Цілі тарифної політики та її наслідки для міжнародної економічної діяльності України
- •105. Україна в системі міжнародних туристичних послуг
- •106.Галузева структура експорту України
- •107.Україна в системі міжнародних транспортних комунікацій
- •108.Україна в системі міжнародних транспортних коридорів
- •109.Конкурентоспроможність українських товарів на світових ринках та засоби її підвищення
- •110.Види та особливості застосування митних режимів в Україні
- •112.Зобов’язання України з питань вступу України до сот зобов‘язання щодо зниження та зв‘язування тарифних ставок
- •Внутрішня підтримка та доступ на ринок сільського господарства
- •Доступ до ринку послуг
- •113.Межи державного втручання в економіку України в сучасних умовах
- •114.Значення товарообмінних операцій для економіки України
- •115.Особливості становлення ринку послуг у відкритій економіці України
- •116.Видова структура міжнародних послуг України
- •117.Географічна структура зовнішньої торгівлі послугами України
- •118.Роль державного страхування у мед України
- •119.Умови та наслідки членства України в сот
- •120.Географічна структура зовнішньої торгівлі України
- •121.Ліцензування в експортно-імпортній діяльності України
- •122.Україна в системі міжнародної торгівлі послугами
- •123.Тенденції зовнішньої торгівлі послугами в Україні
- •124.Міжнародні торгові режими в практиці міжнародної економічної діяльності України
- •125.Посередницькі операції в міжнародній економічній діяльності України
- •127.Транспортно-експедиторські послуги в міжнародній економічній діяльності України
- •128.Нетарифні інструменти торгівельної політики України
- •130.Виставки та ярмарки в міжнародній економічній діяльності України
- •131.Аукціони в міжнародній економічній діяльності України
- •132.Біржі в міжнародній економічній діяльності України
- •133.Структура українського експорту та цілі оптимізації експортної політики України
- •134.Професійні послуги в міжнародній економічній діяльності України
- •135.Структура українського імпорту та напрями оптимізації імпортної політики України
- •136.Актуальні проблеми імпортної політики України
- •137.Товарна структура українського імпорту
- •138.Географічна структура українського імпорту
- •139.Особливості ринку лізингових послуг України
- •140.Лібералізація міжнародної торгівлі України
- •141.Інституційні посередники в міжнародній економічній діяльності України
- •142.Географічна структура міжнародної торгівлі послугами України
- •143.Сучасні засоби протекціонізму в міжнародній економічній діяльності та особливості його застосування в Україні
- •144.Основні інструменти підтримки експорту України
- •145.Галузева структура експортоорієнтованої промисловості України
- •146.Охарактеризуйте пріоритети експортної діяльності України
- •147.Міжнародні торгові режими в практиці міжнародної економічної діяльності України
- •148.Торгове ембарго в практиці міжнародної економічної діяльності України
- •149.Тарифні та нетарифні інструменти регулювання міжнародної економічної діяльності України
- •150.Регіональна структура міжнародної торгівлі України
- •151.Товарна структура зовнішньої торгівлі України
- •153.Принципи та підходи сот застосування нетарифних інструментів в контексті українських зовнішньоекономічних інтересів
- •154.Охарактеризуйте тарифні інструменти торгівельної політики України
- •156.Роль міжнародного лізингу в економіці України
- •157.Розвиток страхових послуг в Україні як фактор інтеграції в систему міжнародного поділу праці
- •159.Правове регулювання страхування в Україні
- •160.Роль хеджування у розширенні експорту та підвищення ефективності мед України
- •162. Україна в міжнародних туристичних операціях: національна специфіка та задачі
- •163.Стратегічні пріоритети сучасної інтеграційної політики України
- •164.Регіональна інтеграція як фактор нових реалій міжнародної економічної діяльності України
- •165. Процес регіоналізації в міжнародній економічній діяльності та участь в них України.
- •166.Задачі та передумови європейської інтеграції України.
- •167.Правові та інституційні засади розвитку співробітництва України з єс
- •168.Інтеграційні процеси за участю країн регіону Центральної та Східної Європи та їх наслідки для України.
- •169.Україна в системі прикордонної торгівлі та співробітництва єврорегіонів
- •170. Проблеми та перспективи участі України в снд
- •171.Співробітництво України з Організацією Чорноморського економічного співробітництва
- •172.Сучасні особливості співпраці України в рамках гуам
- •173.Двосторонні відносини в геоекономічній моделі України
- •174.Сучасні особливості україно-російського співробітництва
- •175.Охарактеризуйте сучасне україно-американське співробітництво
- •176.Співробітництво України з країнами Близького Сходу
- •177.Співробітництво України з країнами Південної та Південно-Східної Азії
- •178.Глобальні проблеми сучасного розвитку та міжнародна економічна діяльність України
- •179.Продовольчий потенціал: українські реалії в світлі міжнародних проблем
- •180.Оптимізація моделі ресурсоспоживання України в системі міжнародних економічних пріоритетів
- •181.Особливості національного енергоспоживання в контексті глобальних тенденцій розвитку
- •182.Екологічні пріоритети розвитку відкритої економічної системи України.
- •183.Сутність процесів глобалізації економічного життя, та їх вплив на Україну.
- •184.Трансформ системи регулюв зовнек діяльн у в контексті розв інтеграц та глобалізац процесів
66.Оцінка та проблеми зовнішньої заборгованості України
Однією з ключових економічних проблем нашого часу є зовнішня заборгованість держави і приватного сектору, яка щороку зростає. Зовнішні запозичення для нашої держави є одним із інструментів реалізації моделі випереджального зростання, що передбачає здійснення активних капітальних вкладень в інфраструктуру, виробничі фонди, технологічне переоснащення підприємств та розвиток інтелектуального капіталу. Державний борг є складовою державних фінансів; це загальна сума випущених і непогашених боргових зобов’язань держави (як внутрішніх, так і зовнішніх) включаючи боргові зобов'язання держави (АРК чи місцевого самоврядування), що вступають в дію в результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов'язань, що виникають на підставі законодавства або договору. В Україні за роки її незалежності формування боргу відбувалося значною мірою під впливом потреб оперативного фінансування поточних бюджетних видатків, що зумовило його структуру та обсяги. До основних причин швидкого зростання державного боргу України в умовах сучасної кризи можна віднести: необхідність збільшення валютних резервів для забезпечення стабільності національної грошової одиниці; значні бюджетні дефіцити; залежність від імпорту енергоносіїв; потреби технічного переозброєння більшості галузей національної економіки. Із таблиці 1 видно суму державного боргу на 1 січня 2010 року
|
долари |
гривні |
% |
Загальна сума державного та гарантованого державного боргу |
37759891,92 |
301 512 736,92 |
100,00 |
Внутрішній борг |
11 405 144,25 |
91 070 076,77 |
30,20 |
Зовнішній борг |
15 097 572,29 |
120 554 114,65 |
39,98 |
Гарантований борг |
11 257 175,38 |
89 888 545,50 |
29,81 |
За даними Мінфіну, її сукупний прямий та гарантований державою борг на кінець 2009 року склав 37,7 мільярда доларів. За останні два роки він зріс удвічі. Нині кожен українець винен за державними боргами 821 долар.
За інформацією МВФ, в 2011 році Україна має виплатити МВФ лише відсотки в розмірі 148,45 млн. SDR(SDR спеціальні права запозичення - "валюта" МВФ), або приблизно 220 млн. доларів. У 2012 році розмір платежу з урахуванням виплати тіла кредиту складе 2 млрд. 367,340 млн. SDR або близько 110 млн. доларів за курсом 1,5 долара за SDR як відсотки за кредитом stand-by від 2008 року, або приблизно 3,55 млрд. доларів, з яких 2 млрд. 234,38 млн. SDR - тіло, 132,96 млн. SDR - відсотки. У 2013 році виплати становитимуть, відповідно, 3 млрд. 552,39 млн. SDR, або приблизно 5,33 млрд. доларів, 52,39 млн. SDR і 3,5 млрд. SDR. SDR (спеціальні права запозичення - "валюта" МВФ) або близько 110 млн. доларів за курсом 1,5 долара за SDR як відсотки за кредитом stand-by від 2008 року [1].
Співробітництво України з міжнародними фінансово-кредитними організаціями має як позитивний, так і негативний ефект для країни. З одного боку, кредити, фінансова та технічна допомога, що надаються міжнародними фінансовими установами, сприяють покращанню економічної ситуації та надають можливість країні владнати як внутрішні кризові ситуації, так і запобігти впливу зовнішніх світових економічних явищ. З іншого боку, залучення великих позик міжнародних фінансових установ призводить до катастрофічного збільшення зобов’язань України перед міжнародними організаціями й поширює політичний та економічний вплив міжнародних економічних установ в Україні.
Одним з елементів процесу управління зовнішнім боргом країни є безпосередньо його обслуговування. Вироблення ефективної стратегії управління зовнішнім боргом, особливо в умовах його швидкого зростання, є багатогранною проблемою
При обслуговуванні зовнішнього і внутрішнього боргів визначають коефіцієнт обслуговування. Для зовнішнього боргу його розраховують як відношення всіх платежів із зовнішньої заборгованості до валютних надходжень держави, виражене в процентах. Сприятливим рівнем обслуговування вважається значення показника на рівні 25 %. Межею небезпеки при оцінці ситуації з погашенням боргу і сплатою процентів вважається відношення процентних платежів до експорту 15 – 20 %, межею підвищеної небезпеки – 25 – 30 %.
Врегулювання зовнішньої заборгованості України потребує застосування системного підходу зважаючи на складність процедур управління, що задіяні при цьому. Існує необхідність врахування системної реакції економіки країни, постійного запровадження коригуючих сигналів й аналізу наступних відгуків системи. На підставі цього можна підвищити рівень управління зовнішнім державним боргом, більш ефективно використовувати переваги та можливості здійснення державою зовнішніх запозичень, оптимізувати його структуру, уникнути або пом'якшити негативний вплив, пов'язаний з його обслуговуванням.
В рамках реалізації Україною і ЄС спільного проекту Твіннінг «Підтримка Міністерства фінансів України у сфері управління державним боргом та бюджетного прогнозування» у ІІІ кварталі 2010 року було проведено низку тижневих сесій з експертами Швеції, Франції та Угорщини з питань управління державним боргом в частині нормативно-правової бази, інституційної взаємодії та адміністративної спроможності. До роботи були залучені також Мінекономіки, Нацбанк, Держказначейство та Мін‘юст.
За результатами зустрічей експертами Твіннінг у IV кварталі поточного року буде підготовлений проміжний звіт, що включатиме аналіз української та найкращих світових практик у зазначених сферах, а також їх порівняння та рекомендації щодо вдосконалення управління державним боргом в Україні. Деякі з рекомендацій експертів уже було враховано, зокрема, при розробленні наступних проектів нормативно-правових актів: Закону України «Про державний борг та гарантований борг», постанови Кабміну «Про затвердження Середньострокової стратегії управління державним боргом на 2011–2013 роки», постанови КМУ «Про затвердження Положення про управління ризиками, пов’язаними з наданням державних гарантій, та розподіл цих ризиків між державою, кредиторами і бенефіціарами» та інших[4].
Висновок. Ефективне управління боргом на всіх його етапах дозволить уникнути кризових боргових ситуацій та перевантаження видаткової частини державного бюджету в розрізі витрат на обслуговування державного боргу, сприятиме забезпеченню стабілізації соціально-економічної ситуації та розвитку економіки України.
Сьогодні, виходячи із опублікованих Міністерством фінансів даних про заборгованість України, багато аналітиків прогнозують дефолт, якого можна буде уникнути лише за умов проведення безперервних реформ.
Зважаючи на це, невідкладним завданням для України залишається зменшення боргового навантаження та вдосконалення системи управління державним боргом. Необхідно вжити заходів щодо поліпшення прогнозування боргової політики та її координації з бюджетною, податковою та грошово-кредитною політикою.