- •1. Філософія як світогляд
- •2. Історичні типи світогляду
- •3. Проблема визначення предмету філософії
- •4. Система філософії та її структурні складові.
- •5. Основні функції філософії
- •6. Буття та його основні форми
- •42. Методологія, рівні методологічного знання. (див № №18-19 як доповнення)
- •7. Матерія та основні форми її існування. Види і властивості.
- •8. Рух, основні його форми і властивості
- •10. Свідомість, як вища форма відображення дійсності
- •12. Чуттєве пізнання, його форми
- •13. Істина як процес
- •14.Критерії істини
- •15. Інтуїція, її різновиди.
- •16. Моральні регулятиви пізнання.
- •17. . Форми наукового пізнання: ідея, факт, проблема, гіпотеза, теорія.
- •18.Емпіричні методи пізнання
- •19.Теоретичні методи пізнання
- •20.Методи пізнання, які використовуються як на емпіричному так і на практичному рівнях
- •21. Основні поняття і завдання праксеології (практика, успіх, дія)
- •23. Взаємодія природи і суспільства.
- •24.Форма буття людини
- •25. Сутність людини, сенс її життя.
- •26. Проблема свободи і відповідальності людини
- •27. Філософська антропологія
- •38. Політична свідомість.
- •28. Людина, як індивід, індивідуальність, особа та особистість.
- •29. Історичні типи взаємовідношень людини і суспільства.
- •30. Основні підходи до розуміння суспільства.
- •31. Суспільство як система, що саморозвивається.
- •32. Роль народонаселення і природних умов в роз-ку суспільства
- •33Формаційна теорія суспільного розвитку(к.Маркс)
- •34. Цивілізаційні моделі розвитку суспільства
- •40. Економіка і мораль.
- •36. Поняття суспільної свідомості, її структура
- •37. Роль матеріального виробництва в житті суспільства.
- •39. . Правова свідомість
- •41. Екологічна свідомість.
- •43. Плюралізм філософських методологій.
- •44. Методології загальнонаукового рівня (системний аналіз, синергетика тощо)
- •45. Парадигма ,стиль мислення , наукова картина світу.
- •46. Основні принципи діалектики
- •47. Діалектика і її альтернативи
- •51. Проблема єдності світу.
- •48. Категорії діалектики
- •49. Закон єдності і боротьби протилежностей в діалектиці.
- •50. Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні
- •52. Проблема методологічного забезпечення сучасних економічних досліджень.
- •53. Сутність духовного життя суспільства.
- •54. Культура як специфічна соціальна реальність.
- •55. . Поняття цінностей та їх роль у суспільстві.
- •56. Класифікація цінностей
- •57. Ціннісна орієнтація та її соціальна детермінація.
- •58. Соціальне прогнозування: види, типи, методи.
- •59. Сутність історчичного процесу.
- •60. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.
- •61.Становлення і розвиток філософії Стародавньої Індії
- •62. Становлення і розвиток філософії Стародавнього Китаю
- •63. Основні риси і етапи розвитку Античної філософії
- •64. Антична філософія: космоцентризм.
- •65. „Лінія Платона” і „лінія Демокрита” в філософії античності.
- •66. „Наївний матеріалізм” філософів мілетської школи.
- •67. Стихійна діалектика (Геракліт)
- •68. Етика Сократа.
- •69.Ідеальна держава Платона
- •70. Арістотель як систематизатор античної філософії і логіки.
- •71. Етика стоїків.
- •72. Основні риси філософії Середньовіччя.
- •73. Апологетика: примат віри.
- •74. Патристика: віра для розуміння.
- •75. Схоластика: проблема універсалій(номіналізм та реалізм)
- •76. Томізм та проблема гармонії віри з розумом.
- •77. Основні риси філософії Відродження.
- •78.Діалектика доби відродження(м.Кузанський).
- •79.Соціально-політичні погляди мислителів доби відродження
- •86. Натуралістичний пантеїзм б. Спінози.
- •80. Філософія Реформації ( м. Лютер, ж. Кальвін)
- •81. Натурфілософія доби Відродження.
- •82. Основні риси філософії Нового часу.
- •83. Емпірична філософія ф.Бекона.
- •84. Раціоналізм і дуалізм філософських поглядів р.Декарта.
- •85. Соціально – філософська концепція т. Гоббса.
- •88. Британське просвітництво (Дж. Локк).
- •89. Французьке просвітництво (ж.-ж. Руссо, Вольтер).
- •90.Феномен німецького просвітництва та його риси.
- •91. Агностицизм філософії і. Канта
- •92. Етичні погляди і. Канта. "Категоричний імператив".
- •93. Антропологічний матеріалізм л.Фейєрбаха.
- •97. Позитивізм. Другий позитивізм.
- •94. Методи та системи філософії Гегеля
- •95.Філософія історії Гегеля.
- •96.Громадянське суспільство і правова держава у
- •98.Філософія ірраціоналізму.
- •99.Філософія життя.
- •100. Прагматизм.
- •101.Філософія марксизму.
- •102. Екзистенційна філософія.
- •103.Фрейдизм.
- •104.Неофрейдизм.
- •105.Герменевтика.
- •106. Неотомізм.
- •107.Філософська антропологія.
- •118. Консерватизм соц.-філ поглядів Липинського
- •108.Філософський дискус постмодерну.
- •109.Філософська думка Київської Русі.
- •110. Українська філософська думка доби Відродження
- •111.Філософія в Києво-Могилянській академії
- •112.Філософія Сковороди.
- •113. Університетська філософія в Україні.
- •114.Філософія серця Юркевича
- •115.Філософські ідеї Шевченка.
- •116. І.Франко про укр. Нац. Ідею.
- •117. . Філософські погляди в.І.Вернадського.
- •120.Філософія переживання л.Українкі
- •121. Естетична свідомість
- •122. Картина світу. Філософська картина світу.
- •123. Сцієнтизм і антисцієнтизм.
- •24. Форма буття людини
- •1. Філософія як світогляд.
1. Філософія як світогляд
Свiтогляд - це система уявлень людини про світ, мiсце людини у cвіті, вiдношення людини до свiтy та до самої себе. Світогляд мiстить знання, переконання, цiнностi, iдеали, органiзованi у єдину систему, у центрi якої завжди перебувають уявлення людини про себе.
Фiлософiя є теоретичною формою ставлення людини до cвiту. Порiвняно з наукою її особливiсть поля гає в тому, що вона дає змогу об'єктивно, в теоретичнiй формi осмислити світ як світ людини, розглянути мiсце i становище людини у світi, її смисложиттєві проблеми. Фiлософський свiтогляд дає змогу виробити таке бачення свiтy, яке водночас є i суб'єктивним i теоретичним, а отже, i досягти людинi гapмонії з собою, зi cвоїм баченням cвiтy й самим світом. 3 цим пов'язанi такi особливостi фiлософiї, як i те, що вона, будучи за формою дiяльностi наукою, не є наукою за своїми функцiями та значенням для людини. У фiлософiї, на вiдмiну вiд iнших наук, не iснyє єдиних, загальновизнаних теорiй. Образно кажучи, фiлософiй є стiльки, скiльки фiлософiв, проте icнyє единий теоретичний апарат, уявлення про предмет, завдання, функцiї, якi постiйно перебувають у процесi становлення й осмислення.
Філософія виникла водночас із релігією. Носієм філософського світогляду також є особа. Принципова відмінність філософського світогляду від попередніх типів полягає в тому, що він заснований на розумі, тоді як релігія — на вірі, міфологія — на страхові. По-друге, релігія та міфологія оперують чуттєвими обаразами, філософія — абстрактними поняттями. І нарешті, філософія цілком позбавлена функції та засобів соціального контролю. Міфологію та релігію індивід приймає в готовому вигляді, часто несвідомо і примусово, особиста творчість при цьому відсутня. Філософія ж є справою особи, вона ґрунтується на засадах свободи.
Отже, становлення й розвиток поняття «філософія» здійснювалося впродовж тривалого історичного часу, коли виникали й вирішувались усе нові й нові проблеми пізнання довколишнього світу, формувалися ті чи ті картини світу. Філософські знання, ідеї, учення зрештою сформували узагальнену систему знань про світ, метою якої стало пояснення законів і принципів навколишнього світу та практичне їх використання.
2. Історичні типи світогляду
Світогляд - це система уявлень людини про світ, місце людини у світі, відношення людини до світу, та до самої себе. Світогляд містить знання, переконання, цінності, ідеали, організовані в єдину систему. У своєму формуванні та розвитку світогляд пройшов певні історичні етапи, що дало підстави виділити три історичні його типи:
Міфологічний світогляд є результатом практично-духовної діяльності людини. Міф є історично першою формою самосвідомості, котра відокремилася від практики. Для міфологічного світогляду характерним є, по-перше, усвідомлення роду як колективної особи, переконаної у наявності спільного предка — тотема. По-друге, міфологічний світогляд значною мірою обернений у минуле, адже тотемний предок був, до того ж був як ідеал діяльності. По-третє, оскільки міфологічний світогляд антропоморфний, то неминуче формування анімістичної картини буття, тобто одухотворення усього сущого.
Міф — це насамперед зовнішній контроль над індивідом.
Релігійний світогляд є більш пізньою та зрілою формою світогляду людства, а тому і більш дослідженою. В релігійній свідомості вже чітко розділяються суб'єкт і об'єкт, а отже, долається характерна для міфу неподільність людини й природи і закладаються основи проблематики, яка стане специфічною для філософії.
Світ роздвоюється на духовний та тілесний, земний і небесний, природний і надприродний. Міфологічні ж живуть у феноменальному світі (на горі Олімп, на горі Меру тощо). Релігія визначає потойбічне життя як відплату за земне життя. У такий спосіб релігія здійснює соціальний контроль за поведінкою особи
Виникнення релігії — величезний поступ в історії людства. Вона морально зрівняла всіх людей — всі люди рівноцінні та рівноправні. Принципова відмінність релігії від міфології полягає в тому, що носієм міфологічного світогляду є рід чи інша тотальна спільнота, а релігія спрямована на особу. Релігія поясненню світу приділяє значно менше уваги, ніж міфологія. Головне для неї — моральне регулювання соціального життя.
Філософський світогляд. Філософія виникла водночас із релігією. Носієм філософського світогляду також є особа. Принципова відмінність філософського світогляду від попередніх типів полягає в тому, що він заснований на розумі, тоді як релігія — на вірі, міфологія — на страхові. По-друге, релігія та міфологія оперують чуттєвими обаразами, філософія — абстрактними поняттями. І нарешті, філософія цілком позбавлена функції та засобів соціального контролю.