1. Сутність економічного мислення

Мислення – це психологічний процес із відкриттям нового знання, вирішення проблеми на основі переробки отриманої інформації. Мислення є найбільш загальною і опосередкованою формою психологічного відображення, що встановлює зв’язок між пізнаваними об’єктами.

Економічне мислення – складова мислення людини взагалі. Воно безпосередньо пов’язане з економікою. Це пізнання сутності економічних процесів, виявлення їхніх закономірностей за допомогою розумових операцій (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення тощо) і реалізація економічних знань, умінь і якостей особистості в економічній діяльності і поведінці в цілісному економічному процесі. Воно виступає як процес осмислення суб’єктом реальних господарських ситуацій, що підвищують ефективність трудової діяльності, яка визначає економічну поведінку людини і стиль господарської діяльності.

Основними характеристиками економічного мислення є наступні: 1.Економічне мислення відтворює в теоретичній формі різні явища і процеси економічного життя; 2.Воно понятійно описує деяку задану предметність (зміст економічного мислення визначається предметністю, на яку воно спрямоване); 3.Економічне мислення орієнтоване на вирішення економічним суб’єктом конкретних господарських завдань.

Економічне мислення як мислення людини взагалі формується в процесі виховання, навчання, одержання освіти, підготовки, підвищення кваліфікації, тощо. Система освіти впливає на формування економічного мислення людей, а потім діючи в економічній сфері і на економічну свідомість. Економічне мислення є формою прояву економічної свідомості в конкретній суспільній соціально-економічній ситуації.

2. Середовище формування економічного мислення: економічне, політико-правове, соціально-культурне.

Економічне мислення - це пізнання сутності економічних процесів, виявлення їхніх закономірностей за допомогою розумових операцій і реалізація економічних знань, умінь і якостей особистості в економічній діяльності і поведінці в цілісному економічному процесі. Економічне мислення як мислення людини взагалі формується в процесі виховання, навчання, одержання освіти, підготовки, підвищення кваліфікації, тощо.

Таким чином, економічне мислення розвивається в певному середовищі. Середовище формування економічного мислення є одночасно умовою та об’єктом економічної діяльності людини. Розвиваючись та змінюючись під впливом середовища, мислення здійснює зворотній вплив на нього.Найбільш впливовим середовищем є економічне. Крім того, існують політико-правове та соціально-культурне середовища.

Ек.сер. – це сукупність ек.умов р-ку ек.мислення, а саме: ек.умови життєдіяльності, масштаб ринків та рівень їх р-ку, величина та характер розподілу доходів населення, характер та інтенсивність конкуренції, доступність кредитів. Пол-пр.середовище – політична стабільність у кр., політ.ситуація, способи управління кр, рівень ек.свободи. Соц-культурне сер. – етичні та моральні норми сус-ва, релігійні переконання, особливості менталітету.

Основними факторами формування економічного мислення суб’єкта є: 1.Різноманітні форми власності у рамках яких суб’єкт здійснює свою діяльність; 2.Інші суб’єкти економічних відносин, з якими даний суб’єкт взаємодіє; 3.Розмаїтість взаємодіючих суб’єктів; 4.Інтенсивність, різноваріантність і якісна специфіка зв’язків; 5.Спрямованість і дієвість цих зв’язків.

Чим більш значущими є фактори формування і розвитку економічного мислення, тим більшою є включеність соціального в економічну практику.