49. Типи та моделі економічного розвитку

Найбільш поширеними в економічних і філософських дослідженнях є два історично визначені типи розвитку із відповідними їм формами прояву, це: 1) природно історичний базується на марксистській методології щодо характеристики економіко-історичних типів суспільства. 2) культурно–історичний тип економічного роз-ку базується на принципах цивілізаційного підходу. Домінуючим принципом стає культурна складова, яка усе більше визначає усталену економічну поведінку людини, суб’єкта економічної діяльності; усі форми власності визнаються рівноправними, жорстка детермінованість суб’єктивних цілей і дій окремих суб’єктів господарювання втрачає свою силу. Водночас, у сучасних наукових джерелах можна зустріти обґрунтування й інших типів економічного розвитку: відмежований розвиток, що спирається на динаміку внутрішнього розвитку та - асоціативний (з'єднувальний) - експортноорієнтований роз-к.

Модель - зразок якогось виробу для серійного виробництва; зразок конструкції чогось; відтворення предмету у зменшеному або збільшеному вигляді; схема, зображення, або опис якогось явища чи процесу у природі та суспільстві; формалізована та представлена системою рівнянь система взаємозв’язків економічних явищ.

В економічному житті суспільства модель виступає засобом, формою передбачення тенденцій подальшого, більш віддаленого функціонування та розвитку того чи іншого об’єкту. Економічні моделі розрізняють за ознаками мети їх конструювання, функціонального призначення та масштабів систем, суть яких вони відбивають. Існують, наприклад: моделі прогностичні, імітаційні, оптимізаційні; моделі мікроекономічні та макроекономічні різного рівня і т.д.

Відомий японський економіст Наохіро Амая виділив три можливі моделі економічного роз-ку. Це Модель Рікардо, Модель Сталіна, та Проміжна модель (аналогом таким формам служать загальновідомі моделі: рікардіанська; централізованої економіки; модель змішаної економки).

Крім того, виділяють наступні моделі ек р-ку: модель лінійних стадій роз-ку, теорія структурних трансформацій, теорія зовн залежностей, неокласична модель вільного ринку, теорія ендогенного зростання, модель сталого р-ку. Або ж мм модель наздоганяючого, випереджаючого та сталого р-ку.

50. Сталий економічний розвиток

Одним із перших, введених у науковий обіг, було визначення сутності сталого розвитку у доповіді комісії ООН: “ Наше спільне майбутнє ”. Сталий економічний розвиток у цьому документі розглядався як такий, що задовольняє потреби сучасного покоління і не ставить під загрозу можливість майбутніх поколінь задовольняти свої потреби. Це оптимальне поєднання ек, еколог та соц. сторін з урахуванням потреб майбутніх поколінь.

З метою х-ки сталості ек, еколог та соц. складових р-ку ООН запропонувала понад 20 показників.

Основні принципи такого розвитку: 1) економічний розвиток повинен підпорядковуватись екологічним можливостям навколишнього середовищ до самовідновлення порушених у процесі такого розвитку природних процесів; 2) найдосконалішим критерієм розвитку техніки і технології є її екологізація та гуманізація, що передбачає врахування потреб сучасного і майбутніх поколінь у відтворенні усіх сутнісних сил людини, недопущення негативного впливу на навколишні ліси, ґрунтові і наземні води, повітря, можливу зміну радіаційного фону, тепловий ефект, хімічний фон та інші чинники, а отже, недопущення екологічної загрози; 3) забезпечення можливості повністю задовольняти екологічні потреби кожного індивіда, трудового колективу, окремих соціальних верств і груп населення, а також цілий націй і держав, що випливає з вимог закону зростання екологічних потреб, а отже, недопущення екологічної нерівності; 4) найповніша доступність екологічної інформації усім соціальним верствам і групам населення, можливість їх впливу на екологічну політику держави.