3. Типи економічного мислення: стандартний і творчий.

Економічне мислення - це пізнання сутності економічних процесів, виявлення їхніх закономірностей за допомогою розумових операцій і реалізація економічних знань, умінь і якостей особистості в економічній діяльності і поведінці в цілісному економічному процесі. Економічне мислення як мислення людини взагалі формується в процесі виховання, навчання, одержання освіти, підготовки, підвищення кваліфікації, тощо.

Основними типологіями економічного мислення є: за критерієм науковості: наукове і ненаукове; за критерієм способу або характеру: стандартне і творче; за критерієм нац. зрілості: індивналістичне, соц.-нац, заг-нац, слабке.

Стандартне економічне мислення – мислення, за якого рішення приймається за звичкою на основі здорового глузду. Оперує категоріями та поняттями, які не виходять за межі усталених знань та повсякденної практики.

Творче економічне мислення – пов’язане з виробленням нових методів розв’язання певних завдань та досягнення мети, з критичними підходами до існуючих ідей, теорій тощо, воно виходить за межі звичної логіки, знаходить нові глибинні взаємозв'язки і взаємовпливи між явищами і процесами суспільного життя і природи, що не проявляються на поверхні різноманітного, в тому числі і економічного, життя суспільства.

4. Розвиток економічного мислення

Розвиток економічного мислення відбувається шляхом реалізації виховних функцій економічної освіти.

Всі громадяни наділені певним економічним мисленням: сукупністю поглядів на нашу економіку, її сутність і закономірності розвитку, форми та методи управління, поза як кожна людина прямо чи побічно пов’язана із господарською діяльністю, й особливо з її результатами.

Економічне мислення – це,по-перше,повсякденне мислення,що формується суто на ґрунті безпосередніх життєвих спостережень у людини,а по-друге,це наукове економічне мислення,яким,природно,володіє викладач економічних дисциплін.

Викладати наукову економічну теорію на рівні новітніх даних викладач може за умови всебічного врахування історичного характеру економічного мислення.

Бізнес – це не так вироблення товарів і послуг, як прибуткове вкладання капіталу незалежно від його матеріально-речової форми функціонування.

Ділова етика – це система норм поведінки людей, що дає змогу оцінити в аспекті моральних критеріїв, що добре, а що погано у відносинах між людьми, а також між окремою людиною та суспільством.

Опанування етикою ведення переговорів є основою для встановлення щирих і міцних відносин між бізнесменами.

5. Економічне мислення і економічна практика.

Найважливішою сутнісною характеристикою справжнього наукового пізнання є підтвердження наукових висновків практикою, життям, реальною дійсністю. Так «марксистська доктрина» не є актуальною в сучасних економічних системах, так як не підтвердилася практикою.

Основу будь-якої економічної діяльності людини становлять потреби. В економічному світі людини вони безмежні, та на жаль на задоволення всіх потреб людини не вистачає ресурсів. Через цю невідповідність в економіці й існує проблема вибору. Економічне мислення – це насамперед уміння приймати раціональні рішення, тобто діяти в ситуації вибору, усвідомлюючи власну відповідальність за нього.

Таким чином, економічне мислення та економічна діяльність взаємопов’язані. Визначальною стороною їх взаємодії є економічна практика.

Економічне мислення справляє активний зворотній вплив на практику, стимулює економічну діяльність.

Для одержання об’єктивної картини треба проаналізувати величезну кількість даних, які всебічно характеризують економічні явища, дають об’єктивні висновки для формування економічних категорій і законів.

Економічна діяльність – найважливіша форма свідомої, цілеспрямованої практичної діяльності людей у процесі якої вони в основному вступають в активні зв’язки з природою та економічні відносини між собою для створення економічних благ з метою задоволення потреб.