37. Міжнародний поділ праці та міжнародна економічна діяльність.

ПП - процес, при якому різні види обробки продуктів відокремлюються один від одного, створюючи все нові вир-ва і галузі. СПП – спеціалізація виробників на виготовленні окремих видів прод.або на певній виробничій д-ті.

Міжнародний поділ праці(МПП)- вищий ступінь розвитку суспільного територіального поділу праці між країнами. МПП - це процес відокремлення трудової діяльності на міжнародному рівні,які взаємодіють і взаємодоповнюють один одного.

Існують такі форми спеціалізації МПП: 1)Загальний - країни-експортери промислової та с/г продукції: індустріальні, аграрні, сировинні. 2)Особливий - міжгалузевий обмін готовими виробами. 3)Одинична - спеціалізація виготовлення окремих деталей та вузлів складного товару.

Міжгалузева і внутрішньогалузева спеціалізація МПП: предметна, подетальна, технологічна, поопераційна,типорозмірна(виробництво певних готових товарів певного типу).

Об’єктивний характер МПП визначається: природно-географічнии умовами; технічним прогресом; соціально-економічними умовами.

Переваги МПП: спеціалізації; рац.викорис-ня ресурсів; масове вир-во і зменшення витрат; повніше задоволення потреб нас.; підвищення якості товарів внаслідок підвищення конкуренції; мирне співіснування та підвищення політ.співробітництва(ЄС); утвор. та інтенсивний розвиток між нар.ринку.

Д-ть – це специфічна для люд форма активності, що спрямована на доцільну трансформацію навколиш. середовища. Екон.д-ть – сукупність дій на різних рівнях господарювання, в результаті яких люди задовольняють свої потреби завдяки вир-ву та обміну матеріальними благами та послугами.

Міжнародна економічна діяльність(МЕД)- сукупність цілеспрямованих дій економічних суб’єктів різних країн. МЕД - цілісна система господарських зв’язків між національними економіками різних країн, належних до них або утворених ними економічними суб’єктами, а також міжнародними організаціями, яка має характерні лише їй взаємозв’язки, закономірності та реалізує ті специфічні інтереси,що пов’язані з використанням переваг міжнародного співробітництва,поділу праці та факторного розміщення.

Осн. і традиційним видом міжнар.екон.д-ті є торговельна (на другому місці - виробнича,на третьому - інвестиційна).

38. Сутність підприємництва та його організаційно-економічні форми.

У суч. екон. літ. досі немає чіткого й заг.прийнятого визнач. підпр-цтва.

У законі України підпр-цтво - це самостійна, ініціативна, систематична,ризикована діяльність з вир-ва продукції, виконання робіт, надання послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку.

Світова екон.наука розглядає під-цтво в трьох аспектах: Як екон. категорія під-цтво виражає відносини між його суб'єктами з приводу виробництва, розподілу і привласнення благ та послуг. Сутність підприємництва як методу господарювання розкривають його основні функції: -ресурсна; -організаційна; -творча; -стимулювальна; -управлінська; -захисна. Для підприємництва як методу господарювання характерні такі основні ознаки: самостійність і незалежність господарювання; економічна відповідальність за прийняття рішень; орієнтація на максимальний прибуток. Підприємництво як особливий тип економічного мислення характеризується оригінальними поглядами і підходами до прийняття рішень, які реалізуються у практичній діяльності. Центральну роль тут відіграє особа підприємця.

Підприємець - суб’єкт,що поєднує у собі новаторські, комерційні та організаторські здібності для пошуку і розвитку нових видів і методів вир-ва, нових благ та їх якостей,нових сфер застосування капіталу.

Отже, Підприємн-во - це тип госп.поведінки підприємців з організації розробки вир-ва і реалізації благ з метою отр.прибутку і соц.ефекту,якому притаманні ініціативність,пошук нетрадиційних рішень у сфері бізнесу,готовність наражатись на ризик,цілеспрямованість,наполегливість у екон.д-ті,гнучкість і постійне самооновлення. Субєктами підпр-кої д-ті є громадяни,фіз.особи,не обмежені законом,а також юридичні особи. Обєктами під-цької д-ті є товари,продукти,послуги.

Серед орг.-екон.форм виділяють три основні: одноосібне володіння,товариство(партнерство),корпорація(акціонерне товариство).

Одноосібне володіння – це форма організації підприємства, за якої все майно фірми належить одному власникові, який самостійно управляє підприємством, привласнює весь прибуток і несе особисту відповідальність за всіма зобов’язаннями. Ця особа і є підприємець,що виступає як і власник,і працівник,і управлінець.

Товариство (партнерство) –це така форма організації підприємства, яка передбачає об’єднання капіталів двох і більше окремих фізичних або юридичних осіб за умов розподілу ризику, прибутку і збитків згідно з укладеним договором.

Акціонерне товариство (корпорації) - госп.організація,створена на осн.обєднання (централізацій) грошових коштів ,шляхом продажу акцій.