6. Роль економічної науки у формуванні професійної компетенції.

Компетенція – це знання і уміння у певній сфері людської діяльності; компетентність – це якісне використання компетенцій, специфічна здатність ефективного виконання конкретних дій у предметній сфері, включаючи вузько предметні знання, особливого роду предметні навички, способи мислення, розуміння відповідальності за свої дії.

У процесі розгляду проблем отримання економічних знань і визначення вимог до випускників вищих навчальних закладів широко застосовується термін "професіональна компетентність", під якою розуміють готовність і здібність фахівця приймати ефективні рішення при здійсненні професіональної діяльності. Професіональна компетентність в цілому характеризується сукупністю інтегрованих знань, умінь і досвіду, а також особистісних якостей, які дають можливість людині ефективно проектувати і здійснювати професійну діяльність у взаємодії з навколишнім світом.

Виділяють прості (базові) компетенції, які формуються на основі знань, умінь, здібностей, що легко фіксуються та проявляються у певних видах діяльності; та ключові – надзвичайно складні для обліку та виміру, що проявляються у всіх видах діяльності, у всіх відношеннях особистості зі світом, що відображають духовних світ особистості і сенси її діяльності .

Також існують й інші класифікації: 1) стандартні - ті, без яких неможливе нормальне функціонування особистості або організації; 2) ключові - забезпечують їх конкурентоспроможність на соціально-економічному ринку, вигідно вирізняючи від аналогічних представників; 3) провідні - це "створення" майбутнього, що проявляється в інноваційності, креативності, динамічності та діалогічності (кооперативності, децентрації, полікультурності).

Професійні компетенції фахівців бакалаврського та магістерського рівнів підготовки мають свій об’єкт, класи професійних завдань: Теоретико-пізнавальні; Аналогічні; Навчально-методичні; Науково-дослідні; Виховні.

7. Економіка як об’єкт наукового дослідження.

До сьогодні ще немає єдиного загальноприйнятого визначення економіки в практичному господарському значенні. Найбільш поширеними є такі визначення: 1.Це народне господарство країни, яке включає відповідні галузі та види виробництва; 2.Це найважливіша сфера суспільного життя, в якій шляхом використання різноманітних ресурсів здійснюється виробництво, розподіл і споживання продуктів людської діяльності, формується і розвивається система продуктивних сил і економічних відносин. Таким чином економіка вживається в значенні сфери господарського життя, а також в значенні науки, яка вивчає цю сферу. Суспільство виступає як сукупність об’єктів господарства. Звідси економіка є сукупністю певних суб’єктів економічної діяльності, кожен з яких вирішує раціональне ведення господарства.

Економіку вивчає окрема наука – економічна теорія. Економічна наука – це система теоретичних знань про закони економічної діяльності суспільства. Об’єкт економічної науки – це те, що вивчається, це економіка в цілому; суб’єкт – людина, господарюючи. Предметом економічної науки є економічна діяльність.

Суб’єктів господарювання умовно поділяють на чотири групи: Споживачі; Фірми, виробники; Профспілки; Урядові організації. Суб’єктами господарювання є також окремі особи, домогосподарства, підприємства, держава, продавці та покупці, індивіди окремо та суспільство загалом.

Економічна сфера діяльності людини спрямована на задоволення потреб людини та суспільства, а також на створення штучного середовища існування людини. Таким чином економіка охоплює такі сфери: виробництво, обмін, розподіл, споживання; та вирішує такі завдання: що виробляти? Як виробляти? Для кого?