12. Принципи ,категорії і закони економічної науки.

Принципи – основні, вихідні положення теорії, основні правила діяльності; є кінцевим результатом наукового дослідження. Економічна науки використовує деякі всезагальні (філософські) принципи, як методологію в економічній науці: 1). Принцип пізнаваності світу (проголошує пізнаваність будь-яких явищ і процесів).2). Принцип розвитку (розглядає економічні явища як такі, що розвиваються у просторі і часі).3). Принцип практичної здійснимості (можливість управління господарськими процесами і явищами, здатністю цілеспрямовано впливати на них).4). Принцип детермінізму (всезагальна обумовленість усіх господарських процесів і явищ – за кожним наслідком приховується своя причина).5). Принцип простоти (пропонує шукати у відношенні усякого господарського факту найбільш просте пояснення із усіх існуючих варіантів).6). Принцип системності (вивчення внутрішніх причинно-наслідкових зв’язків).

Категорія – наукове узагальнене поняття, що відображає нагромаджені знання щодо загальних суттєвих властивостей того чи іншого явища. Економічна категорія – це найбільш узагальнююче функціональне родове поняття, що відображує сутнісні, найбільш суттєві властивості того чи іншого економічного явища, процесу. Економічні категорії відображають економічну діяльність людей та виробничі (економічні) відносини. Економічні категорії мають такі ознаки:1)Відображають економічну діяльність людей та економічні взаємодії і відносини як свій головний предмет.2)Мають об’єктивний характер.3)В основному мають і історичних характер, тому що відповідає певним конкретно-історичним умовам і відображає певний рівень життя людства. В економіці використовують такі категорії: гроші, вартість, ринок, наймана праця, капітал.

Економічний закон – стійкий, суттєвий, повторюваний, детермінований, причинно-наслідковий взаємозв’язок і взаємозалежність будь-яких явищ і процесів об’єктивної економічної реальності. Економічні закони мають об’єктивний характер, виникають і функціонують в процесі економічної діяльності людей . Економічні закони можуть бути: 1) Загальні – постійно діючі (закон зростання продуктивності праці, закон економії часу, зростання потреб тощо). 2) Особливі – діють у певних, але типових умовах (розподіл благ при рабстві чи феодалізмі, закон ринку). 3) Специфічні – діють лише у вузько конкретних умовах (ламана крива попиту в умовах олігополії). Розрізняють 3 рівні використання економічних законів:Економіко-теоретичний: створення науково-обґрунтованої концепції розвитку економіки.Безпосередньо управлінський: запровадження методів, форм і способів господарювання, розроблення законодавчої бази.Практичний: використання економічних законів у практиці господарювання.

13. Методи економічного аналізу та їх класифікація.

Метод – спосіб пізнання, інструменти, сукупність прийомів дослідження явищ природи й громадського життя. Розрізняють наукові та ненаукові методи. Наукові методи поділяються на: 1) Всезагальні - принципи й закони філософії, які можуть бути опосередковано застосовані економічною наукою в приватних економічних дослідженнях. 2) Загальні — застосовувані на всіх рівнях економічного дослідження, але при цьому не є філософськими методами, не охоплюють собою абсолютно всі науки, а тільки деяку частину їх. Сюди відносяться всі математичні й статистичні методи, метод експерименту, деякі види спостереження, моделювання й т. ін. 3) Особливі — використовувані винятково в рамках економічної науки й ніде більше непридатні (економічне спостереження, економічний експеримент, економічне моделювання, економічна індукція, побудова економічних гіпотез, історичний аналіз господарських явищ…).

Всі наукові методи поділяються на логічні та нелогічні. Логічні - методи, засновані на логіці: формальній й математичній (методи дедукції й індукції, метод формалізації й математизації, метод логічної інтерпретації, метод аксіоматизації, метод аналогії, метод доказу, метод логічного обґрунтування…). Існують такі логічні прийоми: аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія. Наукові логічні методи можна розділити ще на:1)Кількісні – методи, що базуються на використанні в економічному дослідженні вимірюваних величин, як правило виражених у вигляді чисел (математичний і статистичний методи). 2)Якісні – метод, за якого операції виміру практично не використовуються, а основна увага зосереджується на словесному описі, інтерпретації, тлумаченні й поясненні властивостей досліджуваного економічного об’єкта.

Нелогічні – методи, які за своєю структурою не пов’язуються з формальною й математичною логікою, а найчастіше їй прямо суперечать, тобто є алогічними ( економічне спостереження, економічний експеримент, історичні методи, економічну інтуїцію, віру). Серед ненаукових методів виділяють: Історичний – заснований на вивченні яких-небудь господарських процесів або об’єктів у хронологічно послідовних фазах їхнього існування, при цьому особлива увага приділяється аналізу конкретних економічних подій і фактів. Еволюційний – метод аналізу господарських об’єктів, що використовує дарвіністські принципи «боротьби за існування» і «виживання найсильніших».

Важливою класифікацією економічних методів є їх поділ на емпіричні та теоретичні.