170. Проблеми та перспективи участі України в снд

Співдружність Незалежних Держав не схожа на організації європейського співтовариства. В ній переважають дезінтеграційні, а не інтеграційні процеси, оскільки ця сукупність країн пов'язана між собою тільки багатовіковою приналежністю до Російської імперії, яка у XX ст. оформилася в Союз Радянських Соціалістичних Республік.

І все-таки Україну пов'язують з кожною країною СНД тривкі й різноманітні зв'язки. У кожній з них існує велика українська діаспора. Розвиток економічних, культурних і політичних зв'язків з країнами СНД життєво важливий для нашої держави.

Членство України в Співдружності Незалежних Держав - СНД поки що малоефективне як для неї, так і для більшості інших нових незалежних держав - ННД. На сьогодні СНД так і не стала справжньою співдружністю справді незалежних держав.

Досі так і не створені механізми реалізації сотень прийнятих за минулі роки багатосторонніх угод, які мали б працювати в ім'я як національних інтересів кожної країни-учасниці, так і в ім'я спільних інтересів.

Досі співробітництво в економічній сфері між суб'єктами СНД розвивається переважно на двосторонній основі. До цього часу залишаються не розв'язаними питання:

- про Концепцію економічного інтеграційного розвитку СНД;

- про Основи заходів поетапного (щорічного) інтеграційного розвитку співдружності;

- про Положення щодо порядку застосування ПДВ і акцизів на поставки товарів, та послуг у виробничій кооперації при розрахунках між господарюючими суб'єктами держав-учасниць СНД;

- про Конвенцію щодо захисту прав інвесторів тощо.

Україна бере участь в обговоренні переважно тих питань, які відповідають законодавству нашої країни. Однією з проблем СНД є той факт, що все ще залишаються напруженими стосунки між Україною та Російською Федерацією. Москва фактично не сприймає Україну як рівноправного партнера.

Щоправда, українська сторона також не завжди послідовна у своїх інтеграційних пріоритетах. Як би там не було, напруженість в українсько-російських відносинах не лише не прискорює входження України до Європи, а навпаки, гальмує цей процес. Як заявив Президент Росії Дмитро Медведєв, вступ України до Зони вільної торгівлі з Європейським Союзом ускладнить її відносини з країнами СНД.

Без успішних реформ, без появи ознак економічного зростання держави і підвищення життєвого рівня громадян буде неможливою ні утвердження у світовому співтоваристві, ні інтеграція до європейських та євроатлантичних структур, ні субрегіональне самоутвердження в Центрально-Східній Європі, ні повноцінна і тривала нормалізація відносин з СНД в цілому із Російською Федерацією зокрема.

171.Співробітництво України з Організацією Чорноморського економічного співробітництва

Організація Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) - об’єднання, яке було започатковано наприкінці 1990 року та має на меті активізацію співпраці причорноморських i прилеглих до цього регіону країн. Зараз до складу ОЧЕС входить 12 країн: Албанія, Арменія, Азербайджан, Болгарія, Грузія, Греція, Молдова, Румунія, Росія, Сербія, Туреччина та Україна.

Україна як одна з провідних держав Організації ЧЕС, надає особливого значення цьому регіональному об'єднанню, як одному з важливих механізмів просування європейських інтеграційних інтересів нашої країни.

Модернізуючи власну економіку, Україна шукає шляхи для кооперації, формування рівноправних, вигідних партнерських відносин з країнами регіону. Система ЧЕС для України є важливим елементом у розвитку стратегії довгострокового співробітництва з країнами Сходу. Регіон Причорномор'я в геополітичному відношенні надзвичайно важливий для України як з погляду її економічних інтересів (розв'язання проблеми енергоносіїв, збільшення обсягів зовнішньої торгівлі, чіткої роботи транспортних комунікацій), так і з позицій національної безпеки держави. Для нашої країни велике значення мають широкомасштабні комунікаційні проекти в рамках ЧЕС з будівництва кільцевої автомагістралі навколо Чорного моря та цілої системи магістральних трубопроводів для транзиту нафти й газу з Центральної Азії, Закавказзя, Близького та Середнього Сходу в Європу. Досить сказати, що використання території України дає можливість більше ніж удвічі скоротити довжину шляху транспортування нафти з регіону Близького Сходу (через Туреччину та Чорне море) в Європу.

Участь України у різних формах міжрегіонального співробітництва в Європі, зокрема, у субрегіональних союзах тривалого і короткочасного характеру не суперечить її інтересам, як учасника ОЧЕС.

Стосовно України причорноморське співробітництво слід розглядати у вузькому і широкому розумінні. У вузькому передбачається співробітництво територій, які безпосередньо прилягають до Чорного моря і в господарському відношенні тісно з ним пов'язані. Цей рівень регіонального співробітництва сягає корінням у колишню прикордонну і прибережну торгівлю. У ширшому розумінні йдеться про залучення до причорноморського співробітництва всього економічного простору України. Базисом для такого регіонального співробітництва є урізноманітнення напрямів і зростання гнучкості підприємницької діяльності по всій країні. На цьому рівні мають бути визначені загальні принципи інтеграційного співробітництва, розроблені й введені вдію відповідні закони, що регулюють поведінку юридичних і фізичних осіб у зовнішньоекономічній сфері, зокрема, й економічні механізми заохочення регіонального співробітництва.

Туреччина передала Україні головування в Парламентській асамблеї організації Чорноморського економічного співробітництва.

3-го листопада 2011 р. спікер Володимир Литвин відбув у Туреччину для передачі Україні головування в ПАЧЕС.