Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
мк лекции.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
17.08.2019
Размер:
1.19 Mб
Скачать

Визначення бюджету

Визначення рекламного бюджету - досить складне завдання. Обсяг виділюваних на рекламну компанію коштів детерминируется двома факторами: Валовим прибутком компанії й кривій залежності обсягів продажів від рекламних витрат. На жаль точно оцінити другий фактор практично не можливо. Тому при визначенні бюджету доводитися керуватися іншими міркуваннями.

На практиці рішення в області бюджету реклами приймаються залежно від грубих емпіричних оцінок, використання яких не має під собою економічних підстав. Звичайно використовується один із трьох методів.

>- Рекламний бюджет у відсотках від обсягу продажів. Найпоширеніший метод виділення на рекламу певного відсотка від поточного або планованого обсягу продажів компанії (наприклад 2%). У цьому випадку менеджмент одержує стабільний показник рекламних витрат і нічого більше. Величина бюджету не обґрунтовується нічим, крім традицій компанії, тому безглуздо розглядати ефективність більших або менших інвестицій.

>- Конкурентний паритет. Другий метод полягає у формуванні рекламного бюджету (у відсотках до обсягу продажів) за прикладом конкурентів. Однакові цифри дають менеджерам відчуття безпеки: не можуть же помилятися всі компанії галузі. Але на чому заснована така впевненість? Компанії відрізняються друг від друга по своїх ринкових можливостях і обсягу прибутку, тому їхній рекламна політики повинна мати певну специфіку.Компанії- Виробники кращих у галузі товарів, що мають високий прибуток, повинні витрачати на рекламу більше засобів, чим конкуренти.

>- Бюджет по "одежинці" Цей метод припускає вирахування максимально можливого рекламного бюджету. Якщо прибуток компанії зростає, фінансуванні реклами й заходів щодо просування розширюється. І знову зрозуміти яку-небудь логіку не представляється можливим. Зміна в рекламі не мають відносини до обсягу прибутку, від якої залежить бюджет.

>- Метод цілей і завдань. підхід, Що Претендує на науковість. Керівництво ставить мета по обсязі продажів, після чого визначаються й оцінюються у вартісному вираженні необхідні для її досягнення рівні поінформованості, охоплення й частота виходу реклами. На жаль, метод цілей і завдань скоріше наукоподібний, ніж дійсно науковий, тому що в його основі лежать бездоказові залежності між комунікативними цілями, з одного боку, і обсягами продажів і прибутками - З іншої.

Більше раціональний підхід - розгляд впливу на обсяг продажів різних рівнів реклами. Наприклад, якщо маржа валового прибутку товару (різниця між ціною й змінними витратами на одиницю продукції) дорівнює 0,5 (маржа/ціна валового прибутку/виторгу), те для виправдання бюджету на рекламу скажемо в розмірі 10 млн. знадобитися додатковий обсяг продажів на суму 20 млн.

Для визначення ймовірності одержання при даному бюджеті додаткового обсягу продажів на суму 20 млн. використовується аналіз кривої відповідної реакції обсягу продажів (мал. 9.1 ПРО). На практиці виникають дві проблеми. По-перше, на обсяг продажів крім реклами впливає безліч інших факторів. По-друге для рекламної компанії характерний ефект запізнювання, і дієвість поточних витрат на рекламу визначається майбутніми продажами, До наукових методів рішення даних проблем ставляться наступні.