2.2. Визначення поняття “ринок”. Функції ринку. Умови функціонування ринку

Ринок – складне явище і розкрити його сутність за допомогою одного визначення неможливо. Ринок – це і місце зустрічі продавців та покупців, і взаємодія попиту та пропозиції, і будь-яка взаємодія, в яку люди вступають для торгівлі один з одним; і взаємодія покупців і продавців, які змагаються один з одним; і особливий механізм пристосування обсягу і структури суспільного виробництва до обсягу і структури суспільного споживання, засіб установлення і підтримки пропорційності.

Сутність ринку розкривається через функції, які він виконує: інформаційну, узгодження економічних інтересів, регулюючу, стимулюючу, контролюючу, утворювальну, посередницьку, санаційну.

Інформаційна функція ринку полягає в тому, що агенти ринку отримують інформацію через ціну: висока ціна свідчить про існування незадоволеного попиту і на його задоволення підприємці спрямовують свої капітали; низька ціна на певний товар свідчить про перенасичення ринку даним товаром і капітали шукають іншого, більш вигідного застосування.

На основі отриманої цінової інформації підприємці переливають свої капітали, а отже – пересувають засоби виробництва і робочу силу, спрямовуючи їх на виробництво таких товарів та послуг, які найкращим чином забезпечать реалізацію економічного інтересу підприємців – отримання прибутку. В цьому полягає регулююча функція ринку.

Ринок узгоджує інтереси споживачів і виробників, підтримуючи збалансованість попиту і пропозиції за обсягом і структурою шляхом встановлення рівноважної ціни. Рівноважна ціна – це ціна, за якою пропозиція дорівнює попиту, товаровиробники виробляють таку кількість товарів та послуг, яку споживачі бажають і можуть придбати за даною ціною, таким чином інтереси покупців і продавців стають реалізованими.

Ринок здійснює економічне стимулювання ефективного виробництва. З курсу політекономії вам відомо, що за інших рівних умов прибуток товаровиробника тим більший, чим більша різниця між ринковою та індивідуальною вартістю одиниці товару. Індивідуальну вартість одиниці товару на окремому підприємстві можна зменшити, зменшивши витрати живої і уречевленої праці на одиницю товару. З цією метою підприємець підвищує продуктивність праці, застосовуючи більш досконалу технологію, більш кваліфіковану робочу силу, отже, підвищує ефективність виробництва.

Ринок контролює витрати праці та не визнає ті витрати, які виходять за межі, визнані ринком.

Ціноутворювальна – це установлення цінових еквівалентів при обміні продуктів. При цьому ринок співставляє індивідуальні витрати праці на виробництво товарів із суспільно необхідними, тобто порівнює витрати і результати.

Посередницька функція забезпечує зустріч економічно відокремлених виробників і споживачів з метою обміну. Без ринку неможливо визначити, наскільки взаємовигідний той чи інший економічний і технологічний зв’язок між учасниками суспільного виробництва.

Санаційна функція полягає в тому, що з ринку виштовхуються слабкі, неефективно діючі підприємства.

Для того, щоб ринок міг виконувати названі функції, необхідні певні умови: повна економічна самостійність і відповідальність суб’єктів господарювання, вільне ціноутворення, наявність ринкової інфраструктури, конкуренція, зовнішньоекономічні зв’язки, законодавча база, соціальний захист населення з боку уряду.

Функціонування ринку передбачає постійний рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили. Для цього потрібні певні організації, які, діючи в рамках закону, обслуговують ринкові відносини. Тобто, сучасному ринковому господарству необхідна відповідна інфраструктура.

Інфраструктура ринку (market infrastructure) – комплекс підприємств, установ, організацій, які забезпечують пересування товарів від виробника до споживача.

Інфраструктура ринку – це сукупність пов’язаних між собою ринкових інститутів діючих у межах особливих ринків і виконуючих певні функції.