6.3. Сукупний, середній та граничний продукт
Сукупний (загальний) продукт фірми ТР – це та кількість продукту, яку фірма виробляє за певний період часу шляхом використання певного набору ресурсів.
Середній продукт АР дорівнює загальному продукту фірми, поділеному на обсяг одного з ресурсів. Так, середній продукт праці буде дорівнювати загальному продукту, поділеному на загальний обсяг використаної праці.3
AP = ТР / F1
Граничний продукт МР – додатковий продукт, отриманий від додаткової одиниці ресурсу. Цей термін вживається з назвою ресурсу: граничний продукт праці, граничний продукт капіталу.4
МР =ΔTР / Δ F1
6.4. Виробнича функція
Для випуску продукту фірма використовує певну кількість ресурсів у певних сполученнях. Взаємовідношення між використаними фірмою факторами, виробничим процесом і випущеним продуктом (Q) описується виробничою функцією.
Виробнича функція вказує максимальний обсяг продукту, який може виробити фірма при кожному окремому сполученні чинників виробництва.5 Для спрощення припустимо, що фірма застосовує два чинника виробництва – працю (L) і капітал ( K), виробнича функція має вигляд :
Q = f (L, K)
Це рівняння показує, що обсяг виробництва продукту залежить від двох чинників виробництва – праці та капіталу. Виробнича функція відбиває різні способи сполучення чинників виробництва для створення певної кількості продукту. Прагнучи збільшити обсяг виробництва, фірма може змінювати кількість чинників виробництва, змінювати їх сполучення.
Розглянемо, як буде змінюватись обсяг виробництва фірми в короткому періоді, якщо кількість одного чинника зміниться, а кількість іншого залишиться незмінною. Припустимо, виробничі потужності фірми не змінились, а кількість працівників зросла. Це призведе до збільшення обсягу виробництва. Але в той же час це означає, що кожний робітник одержує для роботи все меншу частину капіталу. З часом нестача ресурсів капіталу дає себе знати і приріст продукції, що виробляється наступним новим робітником, стає меншим, ніж приріст продукції, створений раніше найнятим робітником. Завваживши на сказане, ми можемо з’ясувати зміст закону убуваючої продуктивності (убуваючої віддачі).
При даному рівні знань і техніки збільшення інвестиції у виробництво якого-небудь продукту одного ресурсу при незмінній кількості іншого, веде до убуваючої віддачі від того ресурсу, вкладення якого збільшується.
Відомо, що фірми постійно дбають про вдосконалення технологій, із зміною технології змінюється і кількість праці, і кількість капіталу, і обсяг виробництва, змінюється співвідношення праці та капіталу. Графічно сполучення чинників виробництва для створення певної кількості продукту можна показати за допомогою ізокванти.
Ізокванта – це крива, на якій розташовані всі сполучення виробничих факторів, використання яких забезпечує однаковий обсяг випуску продукції.
Ізокванта своєю конфігурацією нагадує криву байдужості. Кожна ізокванта показує певний обсяг виробництва.
Карта ізоквант – набір ізоквант, кожна з яких показує максимальний обсяг випуску продукції, що досягається при використанні певних сполучень чинників виробництва. Карта ізоквант – це графічний спосіб вислову виробничої функції. Як і виробнича функція, ізокванти показують, що чинники виробництва є взаємозамінними, тобто один і той же обсяг виробництва можна отримати, застосовуючи різні комбінації чинників виробництва, тобто різні технології: використовувати більше праці, чи більше капіталу.
Криві ізоквант ніколи не перетинаються. Чим далі ізокванта від початку координат, тим більшому обсягу виробництва продукції вона відповідає (рис. 6.1).
К
L
Рис. 6.1. Карта ізоквант
Вибір технології в значній мірі залежить від цін ресурсів: дорогі ресурси використовують заощадливо, прагнуть їх замістити дешевими. Але тут виникає питання: де межа заміни, в якій мірі капітал можна замінити працею і навпаки? Гранична норма технологічного заміщення двох виробничих ресурсів, наприклад, праці замість капіталу, являє собою кількість праці, необхідної для заміщення дуже малого зменшення капіталу з метою підтримання даного рівня виробництва. Гранична норма технологічного заміщення (MRTSLК) дорівнює відношенню граничного продукту капіталу до граничного продукту праці, або куту нахилу ізокванти:
MRTSLК = - ΔK / ΔL,
де ΔK і ΔL - відносно невеликі зміни величини застосованого капіталу і праці.
Гранична норма технологічного заміщення показує, як фірма може замінити один ресурс іншим і одержати той самий обсяг виробництва.
Ми бачимо, що всі ізокванти мають нахил униз, це пояснюється тим, що праця і капітал мають позитивні граничні продукти, із збільшенням чинників виробництва обсяг продукту зростає. Якщо ж фірма хоче якийсь час утримувати виробництво на одному рівні, то при збільшенні одного чинника виробництва вона зменшує кількість іншого. Отже, якщо фірма не прагне в даний період часу збільшити обсяг виробництва, але збільшила обсяг капіталу, вона скоротить чисельність своїх працівників. Подумайте, до яких соціальних наслідків призводить таке рішення фірми.
Контрольні завдання
Вправа 1
Знайдіть визначення кожної з наведених нижче категорій:
а) фірма;
б) партнерство;
в) корпорація;
г) миттєвий період функціювання фірми;
д) короткий період;
ж) тривалий період;
з) граничний доход фірми;
і) граничний продукт;
к) фактори виробництва;
л) середній доход;
м) середній продукт;
н) відтворювальний ресурс;
о) невідтворювальний ресурс;
п) виробнича функція;
р) закон убуваючої віддачі;
с) ізокванта;
т) гранична норма технологічного заміщення;
у) трансакційні витрати фірми.
1. При даному рівні знань і техніки збільшення інвестицій у виробництво якого-небудь продукту одного ресурсу при незмінній кількості іншого, веде до убуваючої віддачі від того ресурсу, вкладення якого збільшується.
2. Указує максимальний обсяг продукту, який може виробити фірма при кожному окремому сполученні чинників виробництва.
3. Крива, на якій розташовані всі сполучення виробничих факторів, використання яких забезпечує однаковий обсяг випуску продукції.
4. Додатковий продукт, отриманий від додаткової одиниці ресурсу.
5. Дорівнює загальному продукту фірми, поділеному на обсяг одного з ресурсів.
6. Будь-який ресурс, котрий може поповнятися частково або повністю внаслідок дії сил природи.
7. Будь-які ресурси, кількість яких обмежена і не може бути поповнена інакше, ніж шляхом повторної переробки (нафта, кам’яне вугілля, природний газ і такі мета
8. Блага, які фірма повинна придбати, щоб мати змогу здійснювати процес виробництва.
9. Економічний суб’єкт, який здійснює виробничу діяльність, має господарську самостійність в прийнятті рішень щодо того, що і як виробляти, кому, за якими умовами продавати; поєднує ресурси для виробництва певних благ з метою максимізації прибутку.
10 Акціонерна компанія, яка є правовим суб’єктом, створеним для здійснення комерційної або виробничої діяльності і має капітал, поділений на акції, яким володіють її члени.
11. Підприємство може змінювати кількість всіх зайнятих ресурсів, у тому числі і виробничих потужностей.
12. Підприємство не може змінити виробничі потужності, але може збільшити обсяг пропозиції за рахунок підвищення інтенсивності використання існуючих у нього потужностей.
13. Приріст загального доходу dR (Q) внаслідок збільшення випуску продукції на одну одиницю dQ:
14. Відношення граничного продукту одного чинника виробництва до граничного продукту іншого чинника.
15. Доход, отриманий від продажу однієї одиниці продукту.
16. Усі чинники виробництва, які застосовує фірма в цей період залишаються незмінними.
17. Об’єднання двох або більше людей, що ведуть справу як співвласники на основі угоди, яка не суперечить закону.
18. Витрати фірми на пошук партнерів, на збирання інформації щодо них, на розробку і підписання контрактів, на контроль за їх виконанням тощо.
Тести
Знайдіть правильну відповідь