Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2011-2012 микроэкономика учебник.doc
Скачиваний:
19
Добавлен:
28.04.2019
Размер:
1.79 Mб
Скачать

2.4. Форми конкуренції

З такими формами конкурентної боротьби як міжгалузева та внутрішньо-галузева конкуренція ви ознайомились при вивченні курсу “Політекономія”, при вивченні даного курсу зосередьте увагу на ціновій та неціновій, змагальній та потенційній конкуренції, конкуренції нововведень.

З попереднього матеріалу вам вже відомо, що цінова конкуренція існує головним чином на ринках досконалої конкуренції, перемагає той продавець, який пропонує товар за нижчою ціною. Це зрозуміло, тому що товари там не відрізняються за якістю, тому завоювати покупця можна тільки нижчою ціною. Але на підприємствах, які виробляють однотипну продукцію, застосовується більш-менш однакова технологія, тому витрати на одиницю продукту не можуть суттєво відрізнятися, отже, знижувати ціни в порівнянні з цінами конкурентів стає все важче. Тому головною формою конкурентної боротьби стає нецінова конкуренція. Це, по-перше, конкуренція якості: споживача запевняють, що даний товар має такі властивості, яких не має однотипний товар конкурента (цей пральний порошок не такий, як інші). По-друге, конкуренція економічності – цей холодильник потребує менше електроенергії, ця пральна машина вимагає менше води, цей автомобіль споживає менше пального і таке інше. Це може бути і післяторгове обслуговування, і форми торгівлі – продаж у кредит, способи розрахунку. У неціновій конкуренції велику роль відіграє реклама.

Ми вже відзначали, що на олігопольних ринках існує можливість домовлятися щодо цін, але це не означає, що на них взагалі нема конкуренції. По-перше, кожна фірма-олігополіст прагне збільшити свою частку ринку даної галузі. По-друге, навіть на олігопольному ринку існує потенційна конкуренція, тобто можливість появи в галузі нових товаровиробників. Бар’єри до вступу в дану галузь високі, але при наявності значного капіталу їх можна подолати, особливо, якщо отримана підтримка держави. Тому навіть фірми-олігополісти (не кажучи вже про всі інші фірми) весь час дбають про підвищення якості своєї продукції, оновлення технологій, підвищення кваліфікації робочої сили, вдосконалення організації і управління.

Змагальна конкуренція виникає за умовами, коли якусь роботу може ефективно виконувати одна фірма. Це стосується насамперед комунального господарства: фірми конкурують за те, хто буде обслуговувати об’єкти комунального господарства (вивозити і переробляти сміття, доглядати за мережею водогонів, тощо) .

Конкуренція нововведень пов’язана з підвищенням рівня технології та якості товарів, з появою товарів-замінників; нововведення можуть бути одержані фірмами, які ведуть науково-дослідні роботи у відповідній галузі та складають конкуренцію фірмам, які працюють за традиційними технологіями. Така конкуренція існує навіть на олігопольних ринках.

2.5. Класифікація ринків

Ми вже знаємо, що ринок – складне економічне явище, тому його можна класифікувати за різними ознаками. Якщо в основу класифікації ми покладемо товар, який виробляється в певній галузі ( одяг, меблі, морозиво, автомобілі, комп’ютери і таке інше) , то ми будемо розглядати відносини, які складаються між виробниками і споживачами даного товару на галузевому ринку. Галузеву структуру народного господарства обумовлює ступінь розвитку суспільного поділу праці, чим глибше суспільний поділ праці, тим більше галузевих ринків.

У галузевих ринках залежно від їх територіальних масштабів можна виділити локальні, національні та світові ринки.

На локальних (місцевих) ринках реалізують товари, які неможливо (тому що вони втрачають свої якості), або економічно недоцільно транспортувати на далеку відстань – наприклад, печений хліб, парне молоко; ринок послуг, як правило, носить локальний характер (небагато знайдеться бажаючих їхати в сусіднє місто за послугами перукаря чи кравця).

Національний ринок становить відносини виробників та споживачів товару в межах тієї чи іншої країни, товари можуть транспортуватися в цих межах, не втрачаючи своїх якостей, а витрати на транспортування відшкодовуються в ціні. До національних ринків належать ринки багатьох товарів як споживчого, так і виробничого призначення: металу і побутової техніки, меблів, одягу, будівельних матеріалів, послуг транспорту, зв’язку, приклади можна множити.

Світовий ринок – це ринок товарів та послуг, які економічно доцільно переміщати з однієї країни в інші, тому що кожна країна не може виробляти всі товари, які необхідні для задоволення потреб населення і розвитку економіки, і тому, що деякі товари вигідніше імпортувати, ніж виробляти самим. На світовому ринку обертаються такі товари, як зерно, вовна і бавовна, кава, чай, чорні та кольорові метали, дорогоцінні каміння, мінеральна сировина, паливно-енергетичні ресурси, послуги морського та авіатранспорту.

Ринки можна також класифікувати в залежності від економічного призначення об’єктів ринкових відносин. З цієї точки зору можна виділити:

1. Ринок споживчих товарів та послуг, цей ринок надає товари і послуги особистого споживання.

2. Ринок засобів виробництва – надає товари та послуги виробничого призначення (сировина, пальне, машини, механізми, обладнання, тощо).

3. Ринок грошових коштів, на цьому ринку об’єктом купівлі-продажу виступає право користування тимчасово вільними грошовими коштами, грошовий ринок представлено кредитними, ощадними, страховими установами.

4. Ринок цінних паперів – сфера купівлі-продажу акцій, облігацій та інших цінних паперів, представлений цей ринок фондовими біржами та позабіржовими установами.

5. Ринок валют – сфера купівлі-продажу вільно конвертованих валют.

6. Ринок робочої сили (ринок праці), на нього виходить населення працездатного віку в пошуках робочих місць.

6. Ринок нерухомості – купівля – продаж землі, будівель, житла.

7. Ринок інформації і науково-технічних розробок.

Названі ринки відрізняються об’єктами купівлі-продажу, ступенем розвитку конкуренції, специфікою інфраструктури, способами ціноутворення. Всі вони взаємодіють між собою і в сукупності створюють єдину систему.

Ринки можна також класифікувати за рівнем організації. Високоорганізовані ринки – це ринки, на яких існують чітко визначені правила і норми: місце купівлі-продажу, час дії, хто має право на ньому функціонувати, які товари можуть на ньому обертатися, які угоди і як можуть на них заключатися. Прикладом високоорганізованих ринків можуть служити біржі. Прикладом організованого ринку може служити універмаг, банк, наш “Привоз”. На них також діють певні правила, встановлено місце, час роботи, але відвідати ці установи і заключити певну угоду може будь-яка особа. Нарешті, існують і неорганізовані ринки, де нема фіксованих законом правил, постійного місця і часу дії – згадайте тих, хто продає щось прямо з землі, з кошика, але це також – ринок.

Ознайомившись з класифікацією ринків за формами організації, за галузевими та територіальними ознаками, ви зрозумієте як можуть бути організовані різні ринки, який простір вони можуть охопити.

Успішне функціонування товаровиробника на будь-якому ринку вимагає від нього вивчення ринкової кон’юнктури і пристосування до неї, тобто врахування сукупності умов і обставин, що визначають структуру і масштаби ринків товарів та послуг, впливають на хід здійснення і результати відтворювального процесу.

Кон’юнктура ринку (state of market) – стан ринку який характеризується співвідношенням попиту і пропозиції на товари; складається і змінюється під впливом численних факторів: масштабів виробництва, розмірів товарних запасів, динаміки цін і грошових доходів населення, організації торгівлі та реклами, прийнятих державою політичних і економічних рішень, різного роду ситуацій та ін. Отже, кон’юнктура ринку – результат взаємодії різних факторів (економічних, соціальних, політичних, природних), обумовлюючих у кожний даний момент ситуацію на конкретному ринку та обслуговуючих напрямки, хід та результат комерційної діяльності на цьому ринку.

Кон’юнктура ринку визначає конкурентоспроможність товарів та послуг, доцільність купівлі-продажу, вибору торгових партнерів. Розрізняють сприятливу, в’ялу та стійку кон’юнктуру ринку.

Сприятлива кон’юнктура ринку – ситуація на ринку, характеризується перевищенням попиту над пропозицією, підвищенням цін на найбільш розповсюджені товари.

В’яла – характеризується низьким рівним попиту та ділової активності, невеликою кількістю угод, тенденцією до зниження цін на певні види товарів і послуг.

Стійка – ситуація на ринку, яка характеризується стабільним рівнем угод купівлі-продажу, сталими, близькими до рівноваги цінами.

Ринкова кон’юнктура є результатом і виявом динаміки всіх процесів і явищ, що формують попит і пропозицію як на окремих ринках, так і в масштабі всього народного господарства

Контрольні завдання

Вправа 1

Знайдіть визначення кожної з названих нижче категорій:

а) ринок;

б) ринки досконалої конкуренції;

в) конкуренція;

г) ринки змагальної конкуренції;

д) природні монополії;

є) організований ринок;

ж) локальний ринок;

з) національний ринок;

і) міжнародний (світовий) ринок;

к) монопсонія;

л) олігополія;

м) ринкова кон’юнктура;

н) принцип порівняної переваги;

о) чиста монополія;

п) потенційна конкуренція;

р) ринкова інфраструктура;

с) крива виробничих можливостей.

1. Здатність виробляти товар або послугу за відносно меншою альтернативною вартістю.

2. Властиве товарному виробництву економічне змагання господарюючих суб’єктів за найбільш вигідні умови виробництва та збуту товарів, одночасно – механізм стихійного регулювання пропорцій суспільного виробництва.

3. Становить взаємовідносини продавців і покупців товару (послуги), транспортування якого за межі даної території неможливо, або економічно недоцільно.

4. Ринок, що має тільки одного продавця і безліч покупців.

5. Взаємовідносини продавців і покупців товару (послуги), що економічно доцільно переміщати по території країни, тому що за час перевезення не погіршуються його споживчі властивості, а витрати транспортування можуть бути відшкодовані в ціні товару.

6. Взаємодія покупців і продавців, які змагаються один з одним; особливий механізм пристосування обсягу і структури суспільного виробництва до обсягу і структури суспільного споживання, засіб встановлення і підтримки пропорційності.

7. Ринок, який обслуговується лише однією фірмою.

8. Ринок, за право діяти на якому ведуть боротьбу днкілька фірм, але ефективно діяти може тільки одна фірма. Найважливішою рисою цього ринку є можливість будь-якої фірми ввійти до даного ринку з такими ж витратами, як у фірми, що діє на ньому, і піти з даного ринку без істотних втрат капіталу.

9. Ринок, на якому багато продавців і тільки один покупець.

10. Взаємовідносини продавців і покупців товару (послуги), що економічно доцільно переміщати в різних країнах.

11. Можливість появи в галузі нових товаровиробників.

12. Сукупність умов і обставин, що визначають структуру і масштаби ринків товарів та послуг, впливають на хід здійснення і результати відтворювального процесу.

13. Велика кількість продавців та покупців, продукт стандартизований, нема контролю над цінами, нема перешкод для вступу в галузь, відсутня нецінова конкуренція.

14. Ринок, на якому діють чітко встановлені правила щодо суб’єктів, які мають право на ньому функціонувати, щодо місця, характеру угод, часу їх підписання, змісту угод.

15. Ринок, на якому панують кілька фірм, продукт стандартизований або диференційований, можливий значний контроль над цінами, великі бар’єри до вступу в галузь, властива нецінова конкуренція.

16. Структурні елементи економіки, сукупність галузей, підприємств, організацій, які полегшують пересування товарів від виробника до споживача.

17. Показує можливі комбінації двох товарів чи послуг, які можуть бути вироблені з наявної кількості ресурсів; збільшення кількості одного товару можливе тільки при зменшенні кількості другого товару.

Тести

Знайдіть неправильну відповідь

1. Ринок виконує такі функції:

а) розподіляє ресурси між галузями та сферами;

б) стимулює науково-технічний прогрес;

в) через ціну інформує продавців і покупців щодо ситуації на ринку;

г) забезпечує справедливий розподіл виробленого продукту.

2. Ринкова система не може існувати без:

а) повної економічної самостійності господарюючих суб’єктів;

б) вільного ціноутворення;

в) конкуренції;

г) державного регулювання економіки;

д) ринкової інфраструктури.

3. Ринки можна класифікувати за:

а) формами організації;

б) галузевою ознакою;

в) уподобаннями споживачів;

г) типами конкуренції;

д) територіальними ознаками.

4. На олігопольному ринку:

а) діє невелика кількість фірм;

б) ніхто не впливає на ціни;

в) існують перешкоди для вступу в галузь;

г) існує нецінова конкуренція;

д) продукти диференційовані.

5. На ринку досконалої конкуренції:

а) величезна кількість покупців і продавців;

б) продукт стандартизований;

в) відсутні перешкоди до вступу в галузь;

г) ціни регулює держава;

д) відсутня нецінова конкуренція.

Знайдіть єдину правильну відповідь

6. На ринках монополістичної конкуренції:

а) діє безліч продавців та покупців;

б) товари стандартизовані;

в) нема перешкод до вступу в галузь;

г) існує в певних межах контроль над цінами;

д) існує нецінова конкуренція.

7. Альтернативні витрати – це:

а) витрати ресурсів на виробництво даного товару;

б) витрати праці на виробництво даного товару;

в) витрати робочого часу на виробництво одиниці товару;

г) втрачені можливості виробити з даного ресурсу інший товар;

д) виробництво певної кількості товару в одиницю часу.

8. Проблеми того,”що, як, для кого виробляти” стосуються:

а) тільки тоталітарних систем;

б) суспільств, де існує жорстке централізоване планування;

в) тільки ринкової економіки;

г) тільки нерозвиненої економіки;

д) будь-якого суспільства, незалежно від його політичної та соціально-економічної організації.

9. Конкурентний ринковий механізм – це спосіб:

а) узгодження рішень споживачів, виробників та власників чинників виробництва;

б) синхронізація цих рішень; в) узгодження та синхронізація цих рішень,

г) ні узгодження, ні синхронізація цих рішень;

д) рішення економічних проблем будь-якого суспільства, незалежно від його політичної та соціально-економічної організації;

10. Якщо економічні проблеми вирішуються частково ринком, частково урядом, то це економіка:

а) командна;

б) ринкова;

в) натуральна;

г) змішана;

д) центрально керована.

Вправа 2

Визначте, правильні (п) чи неправильні (н) такі ствердження:

1. Неповне використання ресурсів у графічному відображенні означає, що виробництво знаходиться ліворуч від лінії виробничих можливостей.

2. Недосконала конкуренція, це така ринкова структура, в якій обмежено число покупців і продавців і відсутній вільний вхід до ринку. Така структура дозволяє окремим ринковим агентам впливати на рівень цін і масштаби виробництва.

3. Функції ринку важко визначити.

4. Політика, яка заснована на принципах досконалої конкуренції, означає, що уряд регулярно втручається в економічні процеси.

5. Вводячи в обіг термін “невидима рука”, Адам Сміт мав на увазі, що економікою керує держава, але люди цього не помічають.

6. Ринковий механізм використовує ціни як інструмент, який регулює розподіл.

7. Якщо крива виробничих можливостей зсувається вгору, то не слід боятися зростання чисельності населення.

8. У сучасній ринковій економіці робітники, незважаючи на зростання їх доходів, можуть бути, як і раніше, відокремлені від засобів виробництва.

9. У ринковій економіці держава повинна визначати, скільки і яких товарів потрібно виробляти, які ресурси на це використовувати.

10. Необхідною умовою існування ринку є суспільний розподіл праці.

Задачі

Задача 1.

Визначте величину виробничих можливостей виготовлення двох видів продуктів А та В при використанні двох видів ресурсів. Загальна кількість витрат першого ресурсу протягом тижня 640 од., другого – 400 од. Виготовлення одиниці товару А потребує 4 од. першого ресурсу та 5 од. другого. Для виготовлення одиниці продукту В потрібно відповідно 4 од. та 1 од. ресурсів.

Рішення:

Нехай X та Y – кількість одиниць продуктів А та В відповідно, яку можна виробити за наявних ресурсів та технології. Виходячи з наявної кількості ресурсів та норм витрат кожного ресурсу для виготовлення одиниці продукції кожного виду (за умовою задачі), маємо таку систему рівнянь:

4 x + 4 y = 640, 5 x + y = 400,

розв’язання якої дає змогу визначити, що кількість продукту А складає 60 од., продукту В – 100 од.

Задача 2.

У країні певну кількість виробленого металу призначено для виготовлення двох товарів – велосипедів і пральних машин. Якщо весь цей метал буде використано для виробництва велосипедів, то буде виготовлено 100 тисяч велосипедів, якщо весь метал буде задіяний у виробництві пральних машин, то їх буде вироблено 60 тисяч од.

1. Побудуйте криву виробничих можливостей.

2. Визначте альтернативні витрати виробництва обох видів товарів.

3. Покажіть, які зміни відбудуться на графіку, якщо при виробництві велосипедів буде застосована нова, більш продуктивна технологія.

Задача 3.

Побудуйте та проаналізйте криву виробничих можливостей, якщо є наступні дані (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1

Альтернативні виробничі можливості

Вид продукту

Альтернативні виробничі можливості

Офісні стільці

0

100

200

300

Офісні столи

100

80

50

0

Р ішення:

300

Офісні

стільці 200

100