- •Передмова
- •Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки
- •3. Загальні уявлення про мікро- та макроекономіку
- •4. Рівноважний і нерівноважний аналіз
- •5. Позитивна та нормативна економічна теорія. Інструментарій мікроаналізу
- •6. Методи та інструментарій мікроекономічного аналізу
- •Терміни, поняття, категорії
- •1. Питання про доцільність запровадження штрафів за перевищення гранично допустимих норм забруднення довкілля є:
- •2. Позитивна економічна теорія вивчає:
- •Тема 2. Ринкова система: зміст і структура
- •2.1. Основні питання економічних систем. Крива виробничих можливостей
- •2.2. Визначення поняття “ринок”. Функції ринку. Умови функціонування ринку
- •Функції ринкової інфраструктури:
- •2.3. Види ринків за типами конкуренції
- •2.4. Форми конкуренції
- •2.5. Класифікація ринків
- •50 80 100 Офісні столи
- •Розділ 1. Теорія поведінки споживача
- •Тема 3. Потреби, блага, корисність
- •Визначення вартості товару в різних напрямках економічної думки
- •3.2. Блага та їх класифікація
- •3.3. Потреби та їх класифікація
- •3.4. Корисність. Величина корисності. Загальна і гранична корисність блага
- •Рішення:
- •Тема 4. Попит і пропозиція в механізмі ринку
- •4.1. Закон попиту. Ефект доходу, ефект заміщення. Графічне та алгебраїчне відображення закону попиту
- •4.2. Нецінові детермінанти попиту
- •4.3. Еластичність попиту
- •4. Пропозиція у механізмі ринку
- •4.1 Закон пропозиції. Крива індивідуальної пропозиції
- •4.2. Нецінові детермінанти пропозиції
- •4.3. Еластичність пропозиції
- •4.4. Взаємодія попиту і пропозиції. Поняття рівноваги, надлишку та дефіциту
- •Рішення:
- •Тема 5. Аналіз поведінки споживача
- •5.1. Методологія загального рівноважного аналізу
- •5.2. Стан рівноваги споживача
- •5.3. Кардиналістський та ординалістський підходи у визначенні споживацьких переваг.
- •5.3.1. Вимір корисності
- •5.3.2. Гранична норма субституції.
- •5.4. Бюджетні можливості та обмеження споживача.
- •5.4.1. Бюджетна лінія та її властивості. Точка рівноваги
- •Кількість блага а
- •Контрольні завдання
- •1. Гранична норма заміни товару а товаром в означає:
- •Рішення:
- •Розділ 2. Теорія підприємства: виробництво та витрати
- •Тема 6. Мікроекономічна модель підприємства
- •6.1. Фірма як суб’єкт ринкової економіки.
- •6.1.1. Фірма. Цілі фірми. Умови, які необхідні для функціонування фірми
- •6.1.2. Класифікація фірм за формами власності
- •6.1.3. Фактор часу у функціонуванні фірми
- •6.1.4. Доход фірми: загальний, середній, граничний
- •6.2. Фактори виробництва та їх групування
- •6.3. Сукупний, середній та граничний продукт
- •6.4. Виробнича функція
- •1. Виробнича функція відбиває:
- •2. Ізокванта показує:
- •3. У короткостроковому періоді:
- •5. Таблиця відбиває функціонування фірми, яка знаходиться:
- •6. Гранична продуктивність 36 людино-години становить:
- •7. Середня продуктивність праці 37 людино-годин становить:
- •8. Граничний продукт почне скорочуватись при наймі:
- •9. Граничний продукт шостого робітника:
- •10. Середній продукт досягає максимальної величини, коли зайнято:
- •Тема 7. Витрати виробництва
- •7.1. Альтернативний характер витрат. Явні та неявні витрати
- •7.2. Прибуток фірми
- •7.3. Витрати виробництва у короткому періоді
- •7.4. Витрати в довгостроковому періоді
- •7.5. Рівновага фірми в короткому та довгостроковому періодах
- •7.6. Позитивний та негативний ефект від масштабу
- •Контрольні завдання
- •Тема 8. Ринки досконалої та недосконалої конкуренції
- •8.1. Досконала конкуренція. Фірма на ринку досконалої конкуренції
- •8.1.1. Принципи поведінки фірми на ринку досконалої конкуренції
- •8.1.2. Переваги та недоліки ринків досконалої конкуренції
- •8.2. Недосконала конкуренція
- •8.2.1. Олігополістична структура ринку
- •8.2.2. Чиста монополія
- •8.2.3. Ринок монополістичної конкуренції
- •Методи нецінової конкуренції
- •Контрольні завдання
- •1. Поняття досконалої конкуренції припускає, що:
- •2. Сума збитків конкурентної фірми, що припиняє виробництво у короткостроковому періоді:
- •9. Фірми на ринку монополістичної конкуренції мають обмежений контроль над цінами через:
- •10. Олігополія – це ринкова структура, де оперує:
- •12. Природна монополія існує, коли товар виробляє фірма, яка:
- •Задача 3.
- •Задача 4.
- •Розділ 4. Ринки факторів виробництва
- •Тема 9. Загальна характеристика факторних ринків
- •9.1. Ринки факторів виробництва та особливості їх функціонування
- •9.2. Попит на ресурси в умовах різних типів ринку
- •Слід зазначити, що основними умовами конкурентного ринку ресурсів є:
- •9.3. Фактори, що визначають попит та еластичність попиту на ресурс
- •9.4. Монопольний похідний попит на ресурси
- •9.5. Галузевий та ринковий попит на ресурси
- •9.6. Пропозиція факторів виробництва
- •9.7. Формування цін на ресурси
- •9.8. Оптимальне співвідношення ресурсів
- •1. Попит на ресурс залежить від:
- •2. Попит на ресурси виросте, якщо:
- •3. Похідний характер попиту на ресурс означає, що:
- •Тема 9.
- •Тема 10. Ринок праці
- •10.1. Ринок праці та його відмінність від інших ринків
- •10.2. Попит і пропозиція на досконало конкурентному ринку праці
- •10.3. Ринок праці з недосконалою конкуренцією
- •10.4. Профспілки. Їх дії на ринку праці
- •10.5. Регулювання та дерегулювання ринку праці
- •Контрольні завдання
- •Тема 11. Ринок капіталу і ринок землі
- •11.1. Капітал як ресурс. Форми капіталу
- •11.2. Інвестиції
- •11.2.1. Валові та чисті інвестиції
- •11.2.2. Ринок капіталу
- •11.2.3. Короткотермінові та довготермінові інвестиції
- •11.3. Ефективність інвестицій. Дисконтування
- •11.4. Пропозиція заощаджень
- •11.5. Ринок землі. Фактори впливу на попит і пропозицію землі
- •Контрольні завдання
- •Розділ 5. Загальна рівновага та ефективність
- •Тема 12. Економічна ефективність та добробут
- •12.1. Часткова та загальна рівновага. Ефект зворотного зв’язку. Закон Вальраса
- •12.2. Рівновага в економіці обміну. Ефективність при обміні. Парето-ефективний розподіл
- •12.3. Загальна рівновага та економіка добробуту
- •Контрольні завдання
- •Тема 13. Економіка інформації, невизначеності та ризику
- •13.1. Вибір в умовах невизначеності
- •13.2. Ринки з асиметричною інформацією
- •13.3. Спекуляція та її роль в економіці
- •13.4. Ризик інвестиційних рішень
- •Контрольні завдання
- •Рішення:
- •Рекомендована література
11.2.2. Ринок капіталу
Коли мова йде про капітал як об’єкт ринкового попиту і пропозиції, то мається на увазі не весь запас капіталу, що функціонує в економіці, а потік нового капіталу, котрий може з’явитися у даний період у виробництві.
Попит на додатковий капітал як виробничий ресурс на фірмі визначається різницею між існуючим потоком товарів і послуг, які надає фірма за рахунок існуючого капіталу та бажаним потоком (товарів та послуг), які може надати фірма.
Фірми пред’являють попит не просто на якісь матеріальні ресурси (верстати, устаткування, обладнання і таке інше), а на тимчасово вільні кошти, які можна потратити на ці капітальні блага і повернути, заплативши певний відсоток із прибутку, який буде отриманий від їх використання в майбутньому. Тому попит на інвестиції – це попит на позичкові кошти, а позичковий відсоток – є ціна цих коштів.
Таким чином, коли ми говоримо про ринок капіталу, то в першу чергу мова йде про ринок грошового капіталу. Інструментами ринку капіталу можуть бути кредитні ресурси та цінні папери (акції, облігації, векселі та інше), оскільки власникам грошового капіталу байдуже, куди вкладати кошти за умови однакової доходності та ступеня ризику.
Ринок забезпечує вирівнювання доходності інвестицій і єдину ставку процента. Незалежно від того, з якими коштами працює фірма, отримання рівних ринкових доходів на авансований капітал (незалежно чи на “свій”, чи на позичковий) є умовою додаткового інвестування.
Складність аналізу інвестицій полягає в необхідності співставлення двох потоків – витрат і майбутніх доходів.
Коли необхідно порівняти інвестиції, які належить зробити зараз, з додатковими доходами, які принесе здійснення проекту в майбутньому, необхідно розрахувати приведену (дійсну) вартість (Present Value) майбутніх доходів.
Операція приведення до єдиного (початкового) моменту часу називається дисконтуванням. Детальніше з процесом дисконтування ми ознайомимось у наступних розділах даної теми, з’ясовуючи, як підприємець приймає рішення щодо інвестування.
Інвестувати можна на короткий, а можна і на тривалий термін.
11.2.3. Короткотермінові та довготермінові інвестиції
Короткотермінові інвестиції – це інвестиції на короткий проміжок часу, як правило до одного року. Як же підприємець приймає рішення щодо інвестування? Згадайте, що будь-яке економічне рішення пов’язане з проблемою вибору. Припустимо, підприємець володіє грошовим капіталом у 100 тис. грн. Він може розпорядитися цим капіталом по-різному: покласти його в банк і отримувати банківський відсоток, придбати цінні папери і отримувати доход у вигляді дивіденду, а може витратити ці кошти на придбання засобів виробництва, тобто інвестувати. Приймаючи рішення щодо використання грошового капіталу, підприємець враховує, який з обраних варіантів принесе йому найбільший доход. Це ж стосується і рішення щодо інвестицій: щоб визначити, чи ефективними будуть інвестиції, підприємець порівнює витрати інвестиційного проекту з майбутнім доходом від його реалізації.
Значну частку інвестицій складають інвестиції в основний капітал. Оскільки основний капітал функціонує тривалий час, інвестиції в нього належать до довготермінових інвестицій. Фірма повинна визначити корисний період використання основного капіталу – період, протягом якого вкладений в розширення виробництва капітал буде приносити фірмі прибуток (або зменшувати її витрати).
Крім того, підприємець повинен знати період (строк) окупності – кількість років, за які відшкодовуються початкові інвестиції. Методика розрахунку строку окупності (Payback Period, PP) залежить від рівномірності прогнозованих доходів від інвестування. Якщо вони розподілені по роках рівномірно, то строк окупності розраховується діленням одноразових витрат на величину річного доходу:
Ic
P P = ,
PVr
де PP – строк окупності в роках;
Ic – сума інвестицій;
PVr – річна сума чистого доходу.1
Припустимо, підприємець інвестував 240 тис. грн., щорічний доход від даних інвестицій складає 60 тис. грн., тоді термін окупності інвестицій – 4 роки.
Якщо період окупності прийнятний для фірми, то будуть робитися інвестиції.
Але підприємець прагне не тільки відшкодувати капіталовкладення, а й отримати на них прибуток, він хоче знати, наскільки вигідними для нього будуть інвестиції. Для того, щоб з’ясувати ефективність інвестицій підприємець здійснює процедуру дисконтування.