13.2. Ринки з асиметричною інформацією

Розглядаючи умови існування досконало конкурентних ринків, ми підкреслювали наявність вільного доступу до всіх видів інформації. Аналізуючи поведінку споживача, фірми ми також виходили з того, що і споживачі, і товаровиробники мають повну інформацію щодо тих чинників, які впливають на їх рішення. У той же час ми підкреслювали, що доступність до інформації обмежена комерційною і виробничою таємницею, тому вона ніколи не може бути повною. До того ж, інформація розповсюджується нерівномірно, одні учасники ринку завжди мають більше інформації, ніж інші, тобто існує асиметрична інформованість. Асиметрична інформація – це різниця в інформації, яку мають сторони при здійсненні ринкової угоди. Продавцю та покупцю відома різна кількість інформації , яка має відношення до угоди.² Як правило, продавець краще обізнаний щодо якостей товару, який він пропонує, ніж покупець. В підручнику Рубінфельда і Піндайка наведено наступні приклади асиметричної інформації. Ми звертаємось за покупкою в магазин роздрібної торгівлі і не знаємо, як буде поводитись продавець, якщо придбаний нами товар виявиться не тієї якості, яку ми очікували : чи він погодиться обміняти товар, чи він усуне виявлений нами дефект. Магазин краще нас знає свою лінію поведінки. Якщо нам ремонтують дах, ми не можемо відразу ж встановити, наскільки якісно виконано роботу, це знає той, хто ремонтував дах. Ви вирішили придбати автомобіль на вторинному ринку. Той, хто його продає, краще від вас знає його якості. Приклади ви можете множити самі.

Подивимось, які наслідки має асиметрична інформація. Якщо покупці знають менше про якість товару, вони можуть припускати, що якість товару низька, тому вони погоджуються купувати товари за низькою ціною. Якщо продавці не можуть надати повної інформації щодо якості пропонованого товару, низькоякісні товари будуть витісняти з ринку товари високоякісні і ринок не спрацьовує. Тоді виникає питання: яким чином продавці можуть інформувати покупця про високу якість запропонованого ними товару? Який сигнал повинні отримати покупці? Концепція сигналів ринку вперше була розроблена Міхаелем Спенсом, який показав, що на деяких ринках продавці подають покупцям певні сигнали , які несуть інформацію щодо якості товару. Яким буде сигнал, залежить від виду товару чи послуги. Якщо мова йде про такі товари, як автомобіль, одяг, меблі, продовольчі товари і таке інше, то сигналом є ціна. Висока ціна, як правило, свідчить про високу якість товару. Сигналом може бути репутація: ви купуєте саме в цьому супермаркеті, бо він відомий високою якістю своїх товарів, бо там купують ваші знайомі і вони задоволені якістю товарів; ви йдете саме до цього перукаря, бо впевнені, що він вас не спотворить; ви купуєте продукцію саме цієї фірми, бо вам відома її бездоганна репутація. Сигналом може виступати стандартизація. В якості прикладу можна навести розгалужену мережу „Mc Donalds”. В своєму місті ви може і не підете обідати до„Mc Donalds”, але якщо ви опинились в іншому місті, ви можете надати перевагу саме „Mc Donalds”. Чому? Тому, що ви точно знаєте, що і якої якості вам там запропонують: продукція „Mc Donalds” – стандартизована.

Сигналом є гарантія, яку надає фірма на післяпродажне обслуговування проданого товару; гарантія обміну чи усунення виявленого після продажу дефекту. Чим на більш тривалий термін фірма надає гарантію, тим більше впевненість у високій якості товару.

Інший товар – робоча сила: носій робочої сили краще знає про свої здібності, рівень кваліфікації, працелюбність та працездатність ніж той, хто його наймає. Який сигнал він може дати роботодавцю щодо якості своєї робочої сили? Важливим сигналом на ринку праці є рівень освіти робітника: скільки років він навчався, які оцінки отримував, який середній випускний бал, наскільки престижним є той учбовий заклад, в якому він навчався; наявність вченого ступеню і таке інше.

Сигнали, які надають продавці, допомагають вирівняти асиметрію інформації, вона розподіляється більш рівномірно, а тому ринок може нормально функціонувати.

На ринку ми зустрічаємося з таким явищем, як спекуляція. Розглянемо її вплив на економіку.