3.4. Корисність. Величина корисності. Загальна і гранична корисність блага

Корисність – це здатність блага задовольняти якусь потребу. Переходячи до вивчення корисності, зверніть увагу на таке. Корисність кожного блага визначає для себе сам індивід.

Корисність – суб’єктивна цінність певного товару для споживача у певний момент часу. Тому виміряти корисність неможливо (хоча спроби виміру корисності відомі економічній науці під назвою концепції кардиналізму, згідно з якою, можна виміряти корисність певного набору товарів за допомогою умовної одиниці “ютиль”; цей термін ввів у 1871 році Джевонс у роботі “Теорії політичної економії”).¹

По-друге, раніше ми відзначали, що потреби індивіда і суспільства безмежні і весь час зростають. Але кожна потреба індивіда, взята окремо, має свою межу, що знаходить свій вираз у законі насичення потреб. Суть цього закону в тому, що з кожною додатковою одиницею спожитого блага, інтенсивність потреби в даному благові зменшується до того моменту, коли потреба буде задоволена. Завважте на те, що в економічній теорії розрізняють граничну та загальну корисність.

Загальна корисність (TU) – сукупна корисність від споживання всієї кількості благ.

TU = f (Q)

Гранична корисність (MU) – корисність останньої одиниці, чи частки блага, яку хоче і може спожити індивід; це додаткова корисність одержана від споживання додаткової одиниці блага або приріст сукупної корисності.

∆ TU

MU =

∆ Q

Гранична корисність блага зменшується при зростанні кількості блага, що стверджує перший закон Госсена: бажаність (корисність) блага убуває по мірі збільшення його споживання. У точці повного задоволення вона дорівнює нулю. Загальна корисність при зростанні кількості блага зростає.

Контрольні завдання

Вправа 1

Знайдіть визначення кожної з наведених нижче категорій:

а) блага;

б) корисність;

в) субститут;

г) комплементи;

д) гранична корисність;

є) загальна корисність;

ж) потреби;

з) насичення потреб;

і) економічні блага;

к) величина корисності;

л) парадокс Сміта.

1. Здатність товарів і послуг у процесі їхнього споживання задовольняти будь-які людські потреби.

2. Задоволеність, яку отримує споживач від кожної додаткової одиниці блага.

3. Речі, які можуть безпосередньо або опосередковано задовольняти потреби людей.

4. Величина, що відбиває загальну задоволеність індивіда споживанням визначеної кількості блага.

5. Бажаність (корисність) блага убуває по мірі збільшення його споживання. В точці повного задоволення вона дорівнює нулю. (Закон убуваючої корисності блага).

6. Найбільше задоволення споживач отримує, коли приріст задоволення від кожної одиниці блага стає однаковим. (Закон рівності граничних корисностей).

7. Блага, які знаходяться в обмеженій кількості.

8. Благо, яке може бути використане для заміщення іншого блага.

9. Блага, які не споживаються одне без одного, взаємодоповнюючі блага.

10. Ставлення людини до блага. Бажання споживача продовжити стан задоволення, або покинути стан незадоволення.

11. Визначається інтенсивністю потреби в даному благові.

12. Більш цінні для людини товари часом виявляються менш цінними, ніж інші.

Тести

Знайдіть правильну відповідь

1. Закон спадаючої граничної корисності означає, що:

а) відношення граничних корисностей до цін на предмети розкоші менше, ніж на товари першої необхідності;

б) корисність, що приносить кожна наступна одиниця товару, убуває по мірі збільшення кількості купованих товарів;

в) відношення граничних корисностей до цін однакове для усіх товарів;

г) корисність купованих благ зменшується при збільшенні доходу споживача;

д) усі відповіді неправильні.

2. Якщо ви зголодніли, то максимально корисним для вас буде:

а) перший кусень хліба;

б) останній кусень хліба;

в) кусень точки насичення;

г) середній, із тієї кількості, що він з’їв;

д) тут нема правильної відповіді.

3. Блага, які задовольняють одну і ту ж потребу – це:

а) комплементи;

б) блага, що не передаються;

в) субститути;

г) нижчі блага;

д) вищі блага.

4. Перший закон Госсена полягає в тому, що:

а) у одному безперервному акті споживання корисність кожної наступної одиниці благ, що він споживає, зменшується;

б) корисність кожної наступної одиниці блага зростає;

в) корисність кожної наступної одиниці блага залишається незмінною;

г) корисність зростає до певної межі, а потім починає зменшуватись.

5. До економічних благ належать:

а) блага, які людина виробляє для задоволення власних потреб;

б) блага, які неможливо відтворити;

в) блага, які є в необмеженій кількості;

д) блага, кількість яких обмежена.

6. Еластичними є потреби:

а) це ті, від задоволення яких можна на певний час відмовитись;

б) які зростають із зростанням добробуту;

в) які зростають постійно;

г) не зникають протягом тривалого часу.

7. Корисність блага:

а) є суб’єктивно-психологічною оцінкою задоволення від споживання благ;

б) є різною для різних споживачів;

в) є різною для одного й того ж споживача залежно від інтенсивності потреби, ступеня її насиченості, запасу благ, періоду часу;

г) всі відповіді правильні.

8. Сукупна корисність – це:

а) загальна сума задоволення від споживання певного набору благ;

б) мінімальна сума задоволення від споживання певного набору благ;

в) середня величина задоволення від споживання певного набору благ;

г) додаткове задоволення від споживання додаткової одиниці блага.

9. Кардиналістська модель поведінки споживача:

а) не потребує кількісного визначення величини корисності;

б) не потребує порівняння корисності різних благ;

в) не вимагає незалежності корисностей різних благ однієї від іншої;

г) передбачає можливість визначення кількісної величини корисності.

10. Ординалістський підхід до аналізу поведінки споживача на відміну від кардиналістського:

а) передбачає можливість кількісного визначення величини корисності;

б) не вимагає вимірювання величини корисності;

в) не враховує суб’єктивної оцінки споживачем корисності благ;

г) не враховує бюджетних обмежень споживача.

Вправа 2

Визначте, правильні (п) чи неправильні (н) такі ствердження:

1. Економічні блага завжди є в необмеженій кількості.

2. Жорсткі потреби – це такі, що не зникають протягом тривалого періоду часу.

3. Із зростанням кількості блага його загальна корисність збільшується .

4. Потреби – це стан задоволення, який споживач прагне продовжити, або стан незадоволення, який він прагне покинути.

5. Потреби людини залежать тільки від його смаків та уподобань.

6. Потреби людини мають соціальний характер.

7. Принцип убуваючої граничної корисності полягає в тому, що кожна наступна одиниця блага має меншу корисність для споживача, а тому він згоден купувати більшу кількість блага тільки при зменшенні його ціни.

8. Якщо ви придбаєте більше одиниць товару А, то його гранична корисність зросте.

9. Потреби індивіда суто суб’єктивні.

10. Величина корисності блага залежить від ступеня інтенсивності потреби в цьому благ.

Задачі

Задача 1.

Споживач випиває протягом тижня 15 чашок чаю за ціною 50 копійок за чашку і 10 чашок кави за ціною 2 грн. за чашку. В якому співвідношенні він оцінює граничну корисність від споживання кави до чаю? Чи можемо ми визначити загальну корисність кави та чаю, що отримує споживач щотижня?