- •Передмова
- •Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки
- •3. Загальні уявлення про мікро- та макроекономіку
- •4. Рівноважний і нерівноважний аналіз
- •5. Позитивна та нормативна економічна теорія. Інструментарій мікроаналізу
- •6. Методи та інструментарій мікроекономічного аналізу
- •Терміни, поняття, категорії
- •1. Питання про доцільність запровадження штрафів за перевищення гранично допустимих норм забруднення довкілля є:
- •2. Позитивна економічна теорія вивчає:
- •Тема 2. Ринкова система: зміст і структура
- •2.1. Основні питання економічних систем. Крива виробничих можливостей
- •2.2. Визначення поняття “ринок”. Функції ринку. Умови функціонування ринку
- •Функції ринкової інфраструктури:
- •2.3. Види ринків за типами конкуренції
- •2.4. Форми конкуренції
- •2.5. Класифікація ринків
- •50 80 100 Офісні столи
- •Розділ 1. Теорія поведінки споживача
- •Тема 3. Потреби, блага, корисність
- •Визначення вартості товару в різних напрямках економічної думки
- •3.2. Блага та їх класифікація
- •3.3. Потреби та їх класифікація
- •3.4. Корисність. Величина корисності. Загальна і гранична корисність блага
- •Рішення:
- •Тема 4. Попит і пропозиція в механізмі ринку
- •4.1. Закон попиту. Ефект доходу, ефект заміщення. Графічне та алгебраїчне відображення закону попиту
- •4.2. Нецінові детермінанти попиту
- •4.3. Еластичність попиту
- •4. Пропозиція у механізмі ринку
- •4.1 Закон пропозиції. Крива індивідуальної пропозиції
- •4.2. Нецінові детермінанти пропозиції
- •4.3. Еластичність пропозиції
- •4.4. Взаємодія попиту і пропозиції. Поняття рівноваги, надлишку та дефіциту
- •Рішення:
- •Тема 5. Аналіз поведінки споживача
- •5.1. Методологія загального рівноважного аналізу
- •5.2. Стан рівноваги споживача
- •5.3. Кардиналістський та ординалістський підходи у визначенні споживацьких переваг.
- •5.3.1. Вимір корисності
- •5.3.2. Гранична норма субституції.
- •5.4. Бюджетні можливості та обмеження споживача.
- •5.4.1. Бюджетна лінія та її властивості. Точка рівноваги
- •Кількість блага а
- •Контрольні завдання
- •1. Гранична норма заміни товару а товаром в означає:
- •Рішення:
- •Розділ 2. Теорія підприємства: виробництво та витрати
- •Тема 6. Мікроекономічна модель підприємства
- •6.1. Фірма як суб’єкт ринкової економіки.
- •6.1.1. Фірма. Цілі фірми. Умови, які необхідні для функціонування фірми
- •6.1.2. Класифікація фірм за формами власності
- •6.1.3. Фактор часу у функціонуванні фірми
- •6.1.4. Доход фірми: загальний, середній, граничний
- •6.2. Фактори виробництва та їх групування
- •6.3. Сукупний, середній та граничний продукт
- •6.4. Виробнича функція
- •1. Виробнича функція відбиває:
- •2. Ізокванта показує:
- •3. У короткостроковому періоді:
- •5. Таблиця відбиває функціонування фірми, яка знаходиться:
- •6. Гранична продуктивність 36 людино-години становить:
- •7. Середня продуктивність праці 37 людино-годин становить:
- •8. Граничний продукт почне скорочуватись при наймі:
- •9. Граничний продукт шостого робітника:
- •10. Середній продукт досягає максимальної величини, коли зайнято:
- •Тема 7. Витрати виробництва
- •7.1. Альтернативний характер витрат. Явні та неявні витрати
- •7.2. Прибуток фірми
- •7.3. Витрати виробництва у короткому періоді
- •7.4. Витрати в довгостроковому періоді
- •7.5. Рівновага фірми в короткому та довгостроковому періодах
- •7.6. Позитивний та негативний ефект від масштабу
- •Контрольні завдання
- •Тема 8. Ринки досконалої та недосконалої конкуренції
- •8.1. Досконала конкуренція. Фірма на ринку досконалої конкуренції
- •8.1.1. Принципи поведінки фірми на ринку досконалої конкуренції
- •8.1.2. Переваги та недоліки ринків досконалої конкуренції
- •8.2. Недосконала конкуренція
- •8.2.1. Олігополістична структура ринку
- •8.2.2. Чиста монополія
- •8.2.3. Ринок монополістичної конкуренції
- •Методи нецінової конкуренції
- •Контрольні завдання
- •1. Поняття досконалої конкуренції припускає, що:
- •2. Сума збитків конкурентної фірми, що припиняє виробництво у короткостроковому періоді:
- •9. Фірми на ринку монополістичної конкуренції мають обмежений контроль над цінами через:
- •10. Олігополія – це ринкова структура, де оперує:
- •12. Природна монополія існує, коли товар виробляє фірма, яка:
- •Задача 3.
- •Задача 4.
- •Розділ 4. Ринки факторів виробництва
- •Тема 9. Загальна характеристика факторних ринків
- •9.1. Ринки факторів виробництва та особливості їх функціонування
- •9.2. Попит на ресурси в умовах різних типів ринку
- •Слід зазначити, що основними умовами конкурентного ринку ресурсів є:
- •9.3. Фактори, що визначають попит та еластичність попиту на ресурс
- •9.4. Монопольний похідний попит на ресурси
- •9.5. Галузевий та ринковий попит на ресурси
- •9.6. Пропозиція факторів виробництва
- •9.7. Формування цін на ресурси
- •9.8. Оптимальне співвідношення ресурсів
- •1. Попит на ресурс залежить від:
- •2. Попит на ресурси виросте, якщо:
- •3. Похідний характер попиту на ресурс означає, що:
- •Тема 9.
- •Тема 10. Ринок праці
- •10.1. Ринок праці та його відмінність від інших ринків
- •10.2. Попит і пропозиція на досконало конкурентному ринку праці
- •10.3. Ринок праці з недосконалою конкуренцією
- •10.4. Профспілки. Їх дії на ринку праці
- •10.5. Регулювання та дерегулювання ринку праці
- •Контрольні завдання
- •Тема 11. Ринок капіталу і ринок землі
- •11.1. Капітал як ресурс. Форми капіталу
- •11.2. Інвестиції
- •11.2.1. Валові та чисті інвестиції
- •11.2.2. Ринок капіталу
- •11.2.3. Короткотермінові та довготермінові інвестиції
- •11.3. Ефективність інвестицій. Дисконтування
- •11.4. Пропозиція заощаджень
- •11.5. Ринок землі. Фактори впливу на попит і пропозицію землі
- •Контрольні завдання
- •Розділ 5. Загальна рівновага та ефективність
- •Тема 12. Економічна ефективність та добробут
- •12.1. Часткова та загальна рівновага. Ефект зворотного зв’язку. Закон Вальраса
- •12.2. Рівновага в економіці обміну. Ефективність при обміні. Парето-ефективний розподіл
- •12.3. Загальна рівновага та економіка добробуту
- •Контрольні завдання
- •Тема 13. Економіка інформації, невизначеності та ризику
- •13.1. Вибір в умовах невизначеності
- •13.2. Ринки з асиметричною інформацією
- •13.3. Спекуляція та її роль в економіці
- •13.4. Ризик інвестиційних рішень
- •Контрольні завдання
- •Рішення:
- •Рекомендована література
13.3. Спекуляція та її роль в економіці
Спекуляція – це практика купівлі або продажу з метою подальшої купівлі або продажу для того, щоб отримати прибуток у випадку, коли зміняться ціни або курс валют.1 Спекулятивні угоди завжди ризиковані угоди.
Існують різні форми оцінки вірогідності подій в економіці:
- статистична,
- очікувана.
Припустимо, ви купуєте пакет акцій металургійного комбінату, ціна однієї акції – 30 гривень. Ви вважаєте, що через рік ви їх зможете продати по 40 гривень за акцію. Але з якоїсь причини (знизились виплати дивідендів, або впали ціни на метал, або зменшився попит на метал) курс акцій впав до 20 гривень і ви несете збитки. Чому ви готові йти на такий ризик? Відповідь: “Я взагалі схильний до ризику, в мене така вдача” – це нічого не пояснює і не може бути основою до спекулятивної операції. Швидше всього, ви міркували так: якщо б шанси на те, що курс акцій підвищиться або впаде, були однаковими, я б не став ризикувати. Але я прослідкував тенденцію зміни цін на метал за останні роки і з’ясував, що ціни на метал зростають, що потреба в металі зростає також, а тому шансів на те, що курс акцій зросте, більше, ніж на те, що він впаде. Врахувавши ці тенденції, я вважаю, що аргументи щодо майбутнього зростання курсу акцій більш вагомі, ніж ті, згідно з якими курс акцій може впасти, а тому я оцінюю ймовірність зростання курсу акцій до 40 гривень – 75%, а ймовірність падіння курсу до 20 гривень – 25%. Існує формула, за якою можна визначити майбутню ціну акції з урахуванням можливостей падіння і зростання курсу:
X = P1X1 + P2X2
X = ∑ Pi Xi
де Р1 і Р2 – відповідно ціна акції у першому році і курс акції у другому році;
Х1 – вірогідність того, що курс акції підніметься;
Х2 – вірогідність того, що курс акції впаде.
Користуючись цією формулою, ми визначимо, що математичне очікування їх ціни через рік складає 35 гривень: (0,75х40 + 0,25х20). Отже, математичний розрахунок мені підказує, що я можу отримати по 5 гривень доходу на кожну акцію; можливість отримати такий доход схиляє мене до ризику спекулятивної операції.
Але тут виникає таке питання: якщо математичний розрахунок показує, що через рік курс акції складатиме 35 гривень, то чому сьогодні їх власники погоджуються продати акції по 30 гривень? Причини продажу можуть бути різними: комусь сьогодні знадобилась готівка, хтось не схильний до ризику і сьогоднішній курс акцій його влаштовує; у інших, причиною продажу може бути асиметрично розподілена інформація – сьогоднішній власник акцій не має тієї інформації щодо ринку металів, яку маєте ви.
Іншими прикладами операцій, пов’язаних з невизначеністю та ризиком можуть слугувати контракти на певний термін (фьючерси) та угоди з преміями (опціони). Всі вони мають на меті – зменшення ризиків.
Розглянемо зміст та умови цих контрактів.
Фьючерс – це угода, за якою можна придбати в майбутньому певну кількість товару за ціною, яка встановлена сьогодні. Повернемось до попереднього прикладу. Ви звертаєтесь до біржового маклера, який вважає, що курс акцій металургійного комбінату за рік не зміниться і складатиме, як і сьогодні 30 гривень за акцію. Ви підписуєте з цим маклером контракт, згідно з яким ви через рік з моменту підписання контракту купуєте у нього 1000 акцій за курсом 30 гривень за одиницю. Якщо ціна акцій зросте до 40 гривень, маклер зобов’язаний вам продати їх по 30 гривень, ви можете відразу ж продати пакет акцій і отримати значний прибуток. А що буде, якщо курс акцій впаде до 20 гривень? Ви зобов’язані їх придбати по 30 гривень і понесете значні збитки. Але ж ви оцінили ймовірність зростання курсу акцій у – 75%, тому вирішуєте підписати фьючерсну угоду. То навіщо підписувати фьючерсну угоду, чи не простіше просто сьогодні придбати пакет акцій по 30 гривень і чекати, що буде через рік? В тому й справа, що вам прийдеться вже сьогодні сплатити готівкою за акції, тобто вам прийдеться “зв’язати” певну суму грошей. Фьючерс дає вам можливість цілий рік користуватися цими грошима.
Опціон – це контракт, за яким одна сторона отримує право (але не обов’язок) придбати щось у майбутньому за ціною, яка визначена в день укладання контракту. У нашому прикладі, згідно з опціоном, ви отримуєте право придбати у маклера певну кількість акцій за курсом 30 гривень, якщо ви будете на цьому наполягати. Якщо ж ви передумали, то можете їх і не купувати. А ви мабуть передумаєте, якщо курс акцій впаде до 20 гривень і будете наполягати на продаж вам акцій, якщо курс підніметься до 40 гривень. Навіщо ж маклер погоджується на опціон? Справа в тому, що опціон – контракт з премією, яку ви сплачуєте маклеру в момент підписання угоди. Припустимо, премія складає 2 гривні на акцію. Якщо курс акцій зросте до 40 гривень і ви наполягатимете на виконанні контракту, ці 2 гривні на акцію трохи зменшать збитки маклера. Якщо ж курс акцій впаде до 20 гривень і ви відмовитесь від купівлі, ці 2 гривні складуть прибуток маклера.
Ми розглянули зміст і механізм спекулятивних операцій на прикладі спекуляцій цінними паперами. Але фьючерси і опціони можуть укладатися на будь-які товари: метали, цукор, нафту, олію, зерно, борошно, каву, банани та ін.
Вважається, що спекуляції мають певну соціальну корисність. Ми вже відзначали, що спекулянти свідомо ідуть на ризик, у той же час вони дають змогу іншим уникнути ризику. Яким чином? Уникнути, або пом’якшити ризик можна шляхом хеджирування. Словник Макмиллана дає таке визначення: хеджирування – дія, яку застосовує покупець або продавець для захисту свого доходу від зростання цін у майбутньому. 1
Долан і Ліндсей пропонують таке визначення : хеджирування – операції, при яких ринки контрактів на певний термін (фьючерсів) та ринки опціонів використовуються для компенсації одного ризику іншим.2 Покажемо, як можна зменшити ризик за допомогою хеджирування. Припустимо, ви підписали контракт на поставку 10 тисяч буханок хліба на рік у міські школи-інтернати за ціною 2 гривні за буханку. Ви вважаєте цей контракт вигідним при існуючій ціні 2,5 тисяч гривень за тонну борошна. У вас будуть збитки, якщо ціна борошна підніметься до 3 тисяч гривень за тонну, адже ви зобов’язані контрактом (фьючерсом) поставляти хліб по 2 гривні за буханку. Щоб поменшити ризик, ви заключаєте ще один контракт, тобто фьючерс – на купівлю певної кількості борошна за ціною у 2,5 тисячі гривень за тонну. Якщо ціна на борошно зросте, ви отримаєте прибуток від фьючерсу на купівлю борошна і цей прибуток компенсує вам витрати, викликані підвищенням ціни на борошно. Якщо ж ціна борошна впаде, ви понесете збитки від цього фьючерсу, але компенсуєте ці збитки незмінною для вас (згідно з фьючерсом на продаж хліба школам) ціною буханки хліба. Таким чином, хеджирування дозволило вам перекласти ризик зміни ціни борошна на спекулянта.
Вважається, що спекуляції слугують засобом передачі інформації щодо тенденцій розвитку економіки. Спекулянти весь час займаються збиранням та обробкою інформації, інакше вони не змогли б отримати прибутку від спекулятивної діяльності. Але чому і як вони розповсюджують інформацію? Знову звернемось до нашого прикладу з акціями металургійного комбінату. Якщо спекулянт впевнений, що ціни на метал зростатимуть, він буде купувати акції, те ж саме будуть робити і інші спекулянти. Тоді власники грошей, помітивши рух цін на акції, зроблять висновок: ці люди (спекулянти) щось знають, вони впевнені, що курс акцій зростатиме і надалі. Інформація розповсюдилась.
Економісти стверджують, що спекуляції сприяють зменшенню використання дефіцитних і не відтворюваних ресурсів. Долан і Ліндсей наводять такий приклад: припустимо, природний газ стає все більш рідким ресурсом по мірі вичерпання його джерел. Що робить спекулянт? Він скуповує газові скважини і консервує їх, тобто припиняє процес здобичі, бажаючи продати газ, чи самі скважини в майбутньому, коли ціни на газ зростуть. Скоротивши пропозицію газу шляхом консервації, спекулянт вже сьогодні робить газ більш рідким ресурсом, підвищуючи тим самим ціну вже сьогодні. Підвищення ціни – сигнал для інших починати консервацію. 3
Таким чином, ми з’ясували, що спекуляції відіграють позитивну роль у функціонуванні економіки. Але їх позитивну роль не треба перебільшувати. Спекулянти нерідко приймають помилкові рішення, їх дії можуть дестабілізувати ціни, посилати неправильні сигнали ринку щодо появу дефіциту. Але ті спекулянти, які роблять помилки, несуть збитки, ті ж з них, хто вміє збирати і користуватися інформацію, знає свою справу, виконують корисну функцію.
Ми з’ясували, яким чином спекулятивні угоди зменшують ризики. Ще раз повернемось до ризиків, які виникають при прийнятті інвестиційних рішень.