Тема 5. Аналіз поведінки споживача

Перед вивченням цієї теми переконайтеся, що ви знаєте:

- що таке благо;

- що таке товар-субститут;

- як змінюється гранична і загальна корисність блага при збільшенні його кількості.

Ознайомившись з даною темою, ви зрозумієте:

- значення концепції рівноваги для аналізу поведінки споживача;

- до чого прагне споживач, чим він керується при розподілі свого доходу;

- які чинники визначають поведінку споживача, як він приймає рішення;

- як долали труднощі, які виникають при спробі виміряти корисність блага;

- як споживач здійснює свій вибір.

5.1. Методологія загального рівноважного аналізу

Вивчаючи тему “Потреби, блага, корисність”, ми ознайомились з деякими положеннями теорії граничної корисності. Одним із її творців був Леон Вальрас (1834-1910 рр.) Але цим його внесок в економічну науку не обмежується – ним була створена теорія загальної рівноваги. За життя Вальраса вона не була достатньо оцінена, але згодом одержала розвиток у працях італійців Вільфреда Парето (1848-1923 рр.) та Енріко Бароне (1859-1924 рр.), шведа Густава Касселя (1866-1945 рр.), англійця Джона Хікса (1904-1988 рр.), американців Абрахама Вальда (1902-1950 рр.), Пола Самуельсона (1915 р.), Кеннета Ероу (1921 р.), француза Жерара Дебре (1921 р.)

Російський економіст Кондратьєв М.Д. (1892-1938 рр.) досліджував розвиток економіки як її прагнення до рівноваги. Свій внесок в розробку проблем економічної рівноваги зробив відомий український економіст Туган-Барановський (1865-1919 рр.)

У чому ж полягають загальні положення теорії рівноваги? Головна ідея теорії загальної рівноваги глибоко діалектична. Для цієї теорії нема ні однієї економічної категорії, жодного поняття, жодної величини, що носила б абсолютний, незмінний характер.

Згадайте, що в основу вивчення економічної теорії покладено принцип історизму: явище народжується, формується, розвивається і цей процес відбиває наука. Рівноважний аналіз як раз і підкреслює плинність, змінність економічних явищ.

Теорія загальної рівноваги стверджує, що жодне економічне явище не може бути оцінене само по собі, поза зв’язком його з іншими явищами і процесами. Все в економіці переплетене, взаємопов’язане і оцінка одного явища залежить від того, як оцінюються інші; в свою чергу, і дане явище впливає на оцінку інших. Так, гранична корисність одного товару – величина, що залежить не тільки від його кількості, але і від кількості інших товарів. Корисність кусня хліба визначається не тільки ним самим, але і тим, чи є у вас картопля і м’ясо. Це здається достатньо простим і зрозумілим. У той же час, дослідження економічних явищ з позиції теорії загальної рівноваги вимагає відповідного підходу до аналізу вартості. Тут уже недостатньо розглядати вартість як витрати минулої, втіленої в предмети праці, та живої праці.

Загальний рівноважний аналіз не заперечує категорію “реальні витрати”, але не зводить вартість лише до них. Теорія загального рівноважного аналізу вимагає при оцінці одного явища враховувати оцінки інших економічних явищ. Виконуючи ці вимоги, ми повинні зіставити витрати на створення одного товару і потреби в ньому з витратами на створення всіх інших товарів і потребами в них.

Хто ж зможе врахувати цю величезну кількість потреб і витрат? Це повинен зробити ринок. Ринковий механізм визначає ціни, що є грошовим проявом вартості та які врівноважують корисність і витрати, попит і пропозицію на всіх ринках відразу. Після цього стають відомі вартості всіх товарів, включаючи вартість ресурсів, які витрачені на їх виробництво. Таким чином, ринок – це механізм, який може привести економіку в стан рівноваги. Теорія рівноважного аналізу демонструє і доказує, що ринок досконалої конкуренції в змозі досягти оптимального розподілу ресурсів, тобто такого розподілу, який при даній індивідуальній і суспільній наявності ресурсів забезпечує максимально можливе задоволення потреб. У цьому – головне надбання загального рівноважного аналізу.У той же час у теорії загального рівноважного аналізу є певні вади. Він розглядає економіку в статичному стані, це ніби фотознімок економічної системи: незмінні ресурси, технологія, потреби. Таке абстрагування не тільки допустиме, а й необхідне, щоб виявити і зрозуміти зв’язки між економічними явищами. Економісти досліджують економіку не тільки в статичному, а й в динамічному стані. Аналіз економіки в стані рівноваги – це лише перший крок. Пізнання загальних законів розвитку суспільства потребує вивчення руху продуктивних сил і виробничих відносин, урахування соціально-культурних чинників, змін у технології, тобто всіх сил, які порушують рівновагу. Але спочатку треба проаналізувати економічні явища в стані рівноваги.

До стану рівноваги прагне і виробник, і споживач. Як це вдається споживачеві, ми і з’ясуємо в наступних розділах.