- •Передмова
- •Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки
- •3. Загальні уявлення про мікро- та макроекономіку
- •4. Рівноважний і нерівноважний аналіз
- •5. Позитивна та нормативна економічна теорія. Інструментарій мікроаналізу
- •6. Методи та інструментарій мікроекономічного аналізу
- •Терміни, поняття, категорії
- •1. Питання про доцільність запровадження штрафів за перевищення гранично допустимих норм забруднення довкілля є:
- •2. Позитивна економічна теорія вивчає:
- •Тема 2. Ринкова система: зміст і структура
- •2.1. Основні питання економічних систем. Крива виробничих можливостей
- •2.2. Визначення поняття “ринок”. Функції ринку. Умови функціонування ринку
- •Функції ринкової інфраструктури:
- •2.3. Види ринків за типами конкуренції
- •2.4. Форми конкуренції
- •2.5. Класифікація ринків
- •50 80 100 Офісні столи
- •Розділ 1. Теорія поведінки споживача
- •Тема 3. Потреби, блага, корисність
- •Визначення вартості товару в різних напрямках економічної думки
- •3.2. Блага та їх класифікація
- •3.3. Потреби та їх класифікація
- •3.4. Корисність. Величина корисності. Загальна і гранична корисність блага
- •Рішення:
- •Тема 4. Попит і пропозиція в механізмі ринку
- •4.1. Закон попиту. Ефект доходу, ефект заміщення. Графічне та алгебраїчне відображення закону попиту
- •4.2. Нецінові детермінанти попиту
- •4.3. Еластичність попиту
- •4. Пропозиція у механізмі ринку
- •4.1 Закон пропозиції. Крива індивідуальної пропозиції
- •4.2. Нецінові детермінанти пропозиції
- •4.3. Еластичність пропозиції
- •4.4. Взаємодія попиту і пропозиції. Поняття рівноваги, надлишку та дефіциту
- •Рішення:
- •Тема 5. Аналіз поведінки споживача
- •5.1. Методологія загального рівноважного аналізу
- •5.2. Стан рівноваги споживача
- •5.3. Кардиналістський та ординалістський підходи у визначенні споживацьких переваг.
- •5.3.1. Вимір корисності
- •5.3.2. Гранична норма субституції.
- •5.4. Бюджетні можливості та обмеження споживача.
- •5.4.1. Бюджетна лінія та її властивості. Точка рівноваги
- •Кількість блага а
- •Контрольні завдання
- •1. Гранична норма заміни товару а товаром в означає:
- •Рішення:
- •Розділ 2. Теорія підприємства: виробництво та витрати
- •Тема 6. Мікроекономічна модель підприємства
- •6.1. Фірма як суб’єкт ринкової економіки.
- •6.1.1. Фірма. Цілі фірми. Умови, які необхідні для функціонування фірми
- •6.1.2. Класифікація фірм за формами власності
- •6.1.3. Фактор часу у функціонуванні фірми
- •6.1.4. Доход фірми: загальний, середній, граничний
- •6.2. Фактори виробництва та їх групування
- •6.3. Сукупний, середній та граничний продукт
- •6.4. Виробнича функція
- •1. Виробнича функція відбиває:
- •2. Ізокванта показує:
- •3. У короткостроковому періоді:
- •5. Таблиця відбиває функціонування фірми, яка знаходиться:
- •6. Гранична продуктивність 36 людино-години становить:
- •7. Середня продуктивність праці 37 людино-годин становить:
- •8. Граничний продукт почне скорочуватись при наймі:
- •9. Граничний продукт шостого робітника:
- •10. Середній продукт досягає максимальної величини, коли зайнято:
- •Тема 7. Витрати виробництва
- •7.1. Альтернативний характер витрат. Явні та неявні витрати
- •7.2. Прибуток фірми
- •7.3. Витрати виробництва у короткому періоді
- •7.4. Витрати в довгостроковому періоді
- •7.5. Рівновага фірми в короткому та довгостроковому періодах
- •7.6. Позитивний та негативний ефект від масштабу
- •Контрольні завдання
- •Тема 8. Ринки досконалої та недосконалої конкуренції
- •8.1. Досконала конкуренція. Фірма на ринку досконалої конкуренції
- •8.1.1. Принципи поведінки фірми на ринку досконалої конкуренції
- •8.1.2. Переваги та недоліки ринків досконалої конкуренції
- •8.2. Недосконала конкуренція
- •8.2.1. Олігополістична структура ринку
- •8.2.2. Чиста монополія
- •8.2.3. Ринок монополістичної конкуренції
- •Методи нецінової конкуренції
- •Контрольні завдання
- •1. Поняття досконалої конкуренції припускає, що:
- •2. Сума збитків конкурентної фірми, що припиняє виробництво у короткостроковому періоді:
- •9. Фірми на ринку монополістичної конкуренції мають обмежений контроль над цінами через:
- •10. Олігополія – це ринкова структура, де оперує:
- •12. Природна монополія існує, коли товар виробляє фірма, яка:
- •Задача 3.
- •Задача 4.
- •Розділ 4. Ринки факторів виробництва
- •Тема 9. Загальна характеристика факторних ринків
- •9.1. Ринки факторів виробництва та особливості їх функціонування
- •9.2. Попит на ресурси в умовах різних типів ринку
- •Слід зазначити, що основними умовами конкурентного ринку ресурсів є:
- •9.3. Фактори, що визначають попит та еластичність попиту на ресурс
- •9.4. Монопольний похідний попит на ресурси
- •9.5. Галузевий та ринковий попит на ресурси
- •9.6. Пропозиція факторів виробництва
- •9.7. Формування цін на ресурси
- •9.8. Оптимальне співвідношення ресурсів
- •1. Попит на ресурс залежить від:
- •2. Попит на ресурси виросте, якщо:
- •3. Похідний характер попиту на ресурс означає, що:
- •Тема 9.
- •Тема 10. Ринок праці
- •10.1. Ринок праці та його відмінність від інших ринків
- •10.2. Попит і пропозиція на досконало конкурентному ринку праці
- •10.3. Ринок праці з недосконалою конкуренцією
- •10.4. Профспілки. Їх дії на ринку праці
- •10.5. Регулювання та дерегулювання ринку праці
- •Контрольні завдання
- •Тема 11. Ринок капіталу і ринок землі
- •11.1. Капітал як ресурс. Форми капіталу
- •11.2. Інвестиції
- •11.2.1. Валові та чисті інвестиції
- •11.2.2. Ринок капіталу
- •11.2.3. Короткотермінові та довготермінові інвестиції
- •11.3. Ефективність інвестицій. Дисконтування
- •11.4. Пропозиція заощаджень
- •11.5. Ринок землі. Фактори впливу на попит і пропозицію землі
- •Контрольні завдання
- •Розділ 5. Загальна рівновага та ефективність
- •Тема 12. Економічна ефективність та добробут
- •12.1. Часткова та загальна рівновага. Ефект зворотного зв’язку. Закон Вальраса
- •12.2. Рівновага в економіці обміну. Ефективність при обміні. Парето-ефективний розподіл
- •12.3. Загальна рівновага та економіка добробуту
- •Контрольні завдання
- •Тема 13. Економіка інформації, невизначеності та ризику
- •13.1. Вибір в умовах невизначеності
- •13.2. Ринки з асиметричною інформацією
- •13.3. Спекуляція та її роль в економіці
- •13.4. Ризик інвестиційних рішень
- •Контрольні завдання
- •Рішення:
- •Рекомендована література
50 80 100 Офісні столи
Рис. 2.1. Крива виробничих можливостей
Розділ 1. Теорія поведінки споживача
Тема 3. Потреби, блага, корисність
Перед вивченням цієї теми переконайтесь в тому, що ви знаєте, що таке:
- ціна;
- заробітна плата;
- прибуток;
- рента;
- мінова вартість;
- альтернативна вартість.
Ознайомившись з даною темою, ви зрозумієте:
- чому так важливо визначати вартість товару;
- які підходи існують при визначенні вартості, в чому полягають їх переваги та недоліки;
- як вимірюється корисність благ;
- що ми живемо в світі субститутів;
- який характер мають потреби індивідів.
Визначення вартості товару в різних напрямках економічної думки
Найскладнішим питанням економічної теорії і економічної практики є визначення вартості товару. Давід Рікардо відзначав, що жодна економічна категорія не породжувала такої кількості помилок і різного розуміння, як категорія вартості (цінності). Чому ж так важливо визначитися зі змістом цієї категорії? Відповідь може бути такою: теорія вартості (цінності) повинна дати відповідь на два надзвичайно важливих питання – по-перше, що є основою ціни товарів, а отже, основою мінових пропорцій в умовах товарного виробництва, і по-друге, що є джерелом доходів членів суспільства?
З курсу політекономії вам відомо, що згідно з теорією трудової вартості, вартість одиниці товару визначається кількістю суспільно - необхідної праці, витраченої на виробництво цієї одиниці; кінцевою основою цін і кінцевим джерелом доходів є витрати праці в процесі виробництва. Трудова теорія вартості стверджує, що єдиним джерелом вартості є жива праця. У Девіда Рікардо мінова вартість товару (яка є формою прояву вартості) має два джерела: рідкість товару та кількість праці, що потрібна для його виробництва.
Одночасно з розвитком трудової теорії вартості формувалась теорія витрат виробництва (Джон Ст. Мілль, Дж. Р. Мак-Куллох, Торренс та ін.). Згідно з теорією витрат виробництва вартість товару створюється не тільки живою, а і минулою, уречевленою працею, а тому і ціна товару визначається цінами ресурсів, застосованих при виробництві даного товару. У першій половині Х1Х сторіччя Жан Батіст Сей висунув теорію трьох факторів виробництва, в якій стверджувалось, що вартість товару створюється трьома чинниками виробництва – працею, землею і капіталом, кожен з цих чинників “створює” певну частку вартості товару: праця – заробітну плату, капітал – прибуток, земля – ренту. Таким чином, згідно з теорією трьох факторів, вартість – це складова з доходу цих факторів. Теорія трьох факторів виробництва стала попередницею теорії, що поширилась у другій половині Х1Х сторіччя, в якій до аналізу вартості підходили з позиції теорії граничної корисності.
На початку 70-х років Х1Х сторіччя Карлом Менгером (австрійським економістом) були закладені основи маржиналізму або теорії граничної корисності. Суть цієї теорії полягає в тому, що цінність (вартість) будь-якого блага – суб’єктивна оцінка споживача; вона залежить від важливості задоволення потреб і корисності (граничної) одиниці блага, що споживається. Якщо традиційно вважалось, що цінність (вартість) кінцевої продукції залежить від цінності (вартості) матеріалів, що витрачались на її виробництво (знарядь праці, тощо), то по Менгеру, цінність виготовленої кінцевої продукції визначається цінністю всього із запасу того блага, що пішло на її виготовлення. Ціна такої продукції в умовах обмеженості ресурсів обумовлена її рідкістю.
Відповідно до теорії австрійської школи, ціна блага для споживача визначається не загальною, а граничною корисністю.
Якщо творці та послідовники трудової теорії вартості, теорії витрат виробництва та теорії трьох факторів виробництва розглядали вартість як явище, що має об’єктивний характер, то прихильники визначення вартості корисністю розглядали вартість (цінність) як суб’єктивну за своєю природою категорію, як судження “економічної людини” щодо важливості для неї того чи іншого блага. Згідно з маржиналістською теорією, вартість (цінність) блага визначається величиною корисного ефекту від споживання блага.
Спроба побудувати теорію вартості на основі концепції корисності робилась і раніше. Перешкодою до розвитку цієї концепції виступив так званий “парадокс Сміта”. Смітставив питання : якщо вартість благ визначається їх корисністю, то чому блага, корисність яких дуже велика – вода, повітря ціняться дуже низько, а блага, корисність яких сумнівна (діаманти) оцінюються дуже високо? Сміт не знайшов відповіді на це питання. Як же було розв’язано парадокс Сміта? Стали розглядати не корисність блага взагалі, а корисність певної кількості, частки блага в конкретній ситуації, наприклад, не корисність води і хліба взагалі, а корисність певної кількості хліба, води з точки зору певної людини, що знаходиться в певних умовах.
У теорії вартості, побудованої на концепції корисності, мова не може йти про всю сукупну потенційну корисність блага в цілому, йдеться про конкретну корисність, яку приносить певна кількість даного блага. В цій теорії розмежовується сукупна корисність блага(тобто всього запасу блага , або тієї кількості блага, яка є в розпорядженні індивіда) і граничну корисність, тобто корисність останньої одиниці з цього запасу або з доступної кількості блага. У теорії граничної корисності увагу було перенесено з визначення вартості товару до визначення ціни товару, такий підхід виявився плідним з погляду ринкового господарювання. Було поставлено питання про залежність ринкової ціни товару від споживача товару (оскільки саме споживач суб’єктивно визначає для себе корисність товару) і тих економічних умов, в яких здійснюється купівля-продаж товару.
За цією теорією цінність (вартість) товару визначається суб’єктивно визначеною граничною корисністю, тобто корисністю останньої одиниці блага, яка є в розпорядженні споживача. Карл Менгер стверджував, що вартість не є щось, внутрішньо властиве благу, якась його властивість, або незалежна річ, яка існує сама по собі. Вартість є судження, яке економічна людина виносить щодо важливості благ в його розпорядженні для підтримки свого життя і добробуту, тому вартість не існує поза свідомістю людини1.
Однак, усі вищеназвані теорії мають одну ваду: вони концентрують увагу або на витратах (чи то праці, чи то факторів виробництва), або на корисності. Спробу подолати цю однобокість у визначенні вартості зробив відомий англійський економіст Альфред Маршалл (1842-1924 рр.). Він намагався синтезувати положення англійської економічної школи про визначальну роль витрат з теоріями граничної корисності, ставши засновником неокласичної теорії. А.Маршалл виходив з того, що формування ринкових цін відбувається в наслідок взаємодії попиту і пропозиції, і пов’язував зміну попиту з категорією граничної корисності, а пропозиції – з впливом витрат виробництва. Широко відомий вислів Маршалла щодо ролі витрат і корисності у створенні вартості: ми могли б так само сперечатися відносно того, регулюється вартість корисністю чи витратами виробництва, як і щодо того верхнє чи нижнє лезо ножиць розрізає листок паперу. Таким чином, Альфред Маршалл вважав, що теорія класичної школи може бути застосована до пропозиції, а теорія маржиналистів – до попиту.
У ХХ сторіччі змінились погляди на роль теорії вартості, розробники теорії ринкової економіки перестали надавати теорії вартості (цінності) того вирішального значення, яке вона мала у ХVIII – ХIХ століттях. Тепер у центрі уваги стала розробка теорії ціни. Спочатку такі дослідження велись на мікрорівні, а з 30-х років ХХ сторіччя під впливом економічної теорії Джона Мейнарда Кейнса поширилися і на макрорівень2.