5.2. Стан рівноваги споживача
Із попередньої теми нам відомі чинники, що визначають величину попиту. Нагадаємо, що попит на благо залежить від ціни, величини прибутку, цін на інші блага, уподобань, смаку споживача і ряду інших чинників. Знаючи це, ми можемо зробити наступний крок в аналізі поведінки споживача – визначити стан рівноваги споживача, тобто з’ясувати, яким чином споживач розподіляє існуючі в нього доходи, щоб придбати все те, що з його точки зору йому необхідно для задоволення його різноманітних потреб. Але раніше нам треба з’ясувати, чим керується споживач, здійснюючи вибір, в якому стані він знаходиться, від чого залежить його рішення? Відповідь на те, як споживач визначає свій вибір міститься в теорії, в основі якої лежить гіпотеза раціональної поведінки споживача. Вважається, що споживач – людина розумна і може оцінити свій стан. Стан, у якому знаходиться споживач, можна охарактеризувати таким чином.
1. Йому притаманна раціональна поведінка, він знає, чого він хоче і він прагне одержати за свої гроші “все, що можна”, він не витратить усього, що в нього є на придбання цигарок і відеоплейєра, прирікаючи себе на голод.
2. У нього склалася система переваг – покупець знає, яку користь він одержить від споживання того чи іншого блага, чи кожної наступної одиниці продуктів, які він вирішить купити. Споживач вибирає такий набір товарів, якому він надає найбільшу перевагу.
3. Він враховує ціни. Споживач не може купити все, що йому заманеться, а лише ту кількість товару, яка досяжна за ціною при даному його доході. Це якраз та сама нагода, коли окремий споживач безпосередньо зустрічається з економічним чинником рідкості, тобто кожна людина має певну купівельну спроможність. Виходячи із своєї купівельної спроможності, вона прагне придбати товари і послуги у таких пропорціях і кількостях, щоб одержати найбільше задоволення від їх споживання. Досягнувши раз оптимального становища, споживач не покине його до тих пір, доки не зміняться ціни благ, гранична корисність грошей, чи шкала його уподобань. Тому такий стан зветься станом рівноваги споживача.
Таким чином, рівновага споживача – це такий його стан, при якому він витрачає доход на придбання таких товарів, комбінація яких дозволяє найкраще задовольняти його потреби при даному рівні цін і доходу.
З’ясуємо, в яких пропорціях споживач повинен купувати різноманітні блага, щоб досягнути найбільшого задоволення своїх потреб. Для цього нам прийдеться ввести поняття “зважена гранична корисність” – гранична корисність блага, поділена на його ціну. Споживач досягає стану рівноваги, тобто максимально можливого задоволення потреб, коли зважені граничні корисності благ стають рівні між собою. Що це означає? Потреби споживача різноманітні, вони можуть бути задоволені за допомогою безлічі корисностей. З теми “Попит у ринковому механізмі” нам відомо, що мірою, межею граничної корисності є ціна блага. Позначимо через U1,U2,Un граничні корисності благ, через Р1, Р2, Рn - відповідні ціни. Тепер стан рівноваги споживача можна висловити формулою
=
=...=
Ця формула відбиває закон рівних граничних корисностей благ, що купуються на одну грошову одиницю (другий закон Госсена) . Зміст цього закону такий – кожний товар, чи то годинник, чи трактор, користується підвищеним попитом до певного часу, цей час наступає тоді, коли гранична корисність цього товару, що приходиться на одну грошову одиницю (долар, гривню та ін.), стане рівною однодоларовій, одногривневій граничній корисності всіх інших товарів. Такий момент називається станом рівноваги однодоларових граничних корисностей.
Можна зробити висновок: стан рівноваги споживача досягається при рівності граничних корисностей продуктів, що приходяться на один долар, ця рівновага не зміниться, поки не зміняться ціни чи доход. Умови рівноваги для кожного споживача будуть неоднаковими, оскільки гранична корисність грошей залежить від доходу.
Кого ж цікавить стан рівноваги споживача? В першу чергу – виробників благ, вони вивчають структуру споживання населення з різним рівнем доходу і створюють відповідну структуру пропозиції. Станом рівноваги споживача цікавляться і різні соціологічні служби, що аналізують розподіл доходу різних соціальних груп.