Тема 13. Економіка інформації, невизначеності та ризику

Перед тим, як приступати до вивчення даної теми, переконайтесь, що ви знаєте:

- що таке ринкова кон’юнктура і чим вона визначається;

- за якими ознаками капітал поділяється на основний та оборотний;

- які інформаційні сигнали подає та отримує ринок;

- що таке курс акцій, дивіденд.

Ознайомившись зі змістом даної теми, ви дізнаєтесь:

- чому підприємець змушений приймати рішення в умовах невизначеності;

- які чинники зумовлюють невизначеність;

- як хеджирування зменшує ризики;

- що спекулятивні угоди можуть бути корисними для суспільства.

13.1. Вибір в умовах невизначеності

Фірма може успішно функціонувати на ринку тільки, якщо вона враховує ринкову кон’юнктуру, для цього їй необхідно зібрати і обробити значну кількість інформації: “Чи йде мова про дослідження ринку продавцем, чи про пошук необхідного товару покупцем, про ухвалення інвестиційного рішення чи про діяльність конкурентів – у всіх випадках економічний суб’єкт має потребу в інформації. До того ж , ця потреба стає усе більш і більш нагальною в міру ускладнення зв’язків між людьми. Але збирати інформацію стає все трудніше”.¹

Ринкова кон’юнктура змінюється під впливом великої кількості чинників і врахувати їх взаємодію і наслідки з великою мірою достовірності неможливо, тому фірма завжди працює в умовах невизначеності. Невизначеність – це ситуація, при якій повністю невідома ймовірність здійснення події. Якщо подією є капіталовкладення в проект, то під невизначеністю доходу розуміється така ситуація, при якій можливий дохід відомий, але невідома вірогідність його отримання.² Будь-який підприємець, виходячи на ринок, має справу з невизначеністю, а тому відчуває на собі вплив тих видів ризику, які властиві даній економіці і даному виду діяльності. Невизначеність в підприємницькій діяльності викликана цілим комплексом умов, до яких належать:

• соціально – політичні,

• адміністративно - законодавчі,

• виробничі,

• комерційні,

• фінансові.

Оскільки Україна ввійшла в ринкову економіку, це означає, що всі суб’єкти підприємницької діяльності функціонують в умовах невизначеності та ризику. Існує кілька підходів класифікації невизначеності, оберемо той, що викладений в монографії О.Л. Устенко “Теорія економічного ризику”, який в основу класифікації поклав ймовірність настання події. За рівнем ймовірності наступу події можна виділити три основних види невизначеності:

1. Повна невизначеність – це такий вид невизначеності, коли ймовірність прогнозованої події наближається до нуля. В умовах повної невизначеності суб’єкти підприємницької діяльності не мають змоги прогнозувати як свій власний розвиток, так і розвиток ринку.

2. Повна визначеність – характеризується близькою до одиниці прогнозованістю настання події. Повна визначеність є протилежністю повної невизначеності і дає змогу зі стовідсотковою ймовірністю прогнозувати не тільки свою стратегію на ринку, а й тенденції розвитку самого ринку.

3. Часткова невизначеність – це такий вид невизначеності, при якому ймовірність події знаходиться між нулем та одиницею.³ В господарській практиці існує саме часткова невизначеність, яка і обумовлює ризики. Існує велика кількість визначення ризику. Словник Макміллана дає таке: “Ризик – контекст, у якому подія або відбудеться з деякою ймовірністю, або деяка величина має розподіл ймовірностей”. Долан і Ліндсей пропонують таке визначення : ризик – це ситуація, в якій люди не знають точно, що відбудеться, але уявляють ймовірність кожного з можливих наслідків.

Ризик – це можлива небезпека, загроза, ймовірність втрат доходу в ході здійснення підприємницької діяльності. Існує і таке визначення ризику: “Ризик – це діяльність, пов’язана з подоланням невизначеності в ситуації неминучого вибору, в процесі якої є можливість кількісно і якісно оцінити ймовірність бажаного результату, невдачі і відхилення від цілей.” ¹

Існує різне ставлення людей до ризику – воно залежить від індивідуальних якостей людини та ситуації, в якій вона знаходиться. Хтось відчуває антипатію до ризику і надає перевагу чітко визначеному результату над тим, якого можна досягнути, якщо піти на ризик. Інший надає перевагу ризику, тобто готовий ризикувати, сподіваючись, що ризик може дати більшу вигоду. Хтось – нейтральний до ризику, але це не означає, що перед ним не стоїть проблема вибору і він нічим не ризикує. Ми неодноразово підкреслювали, що будь-яке економічне рішення пов’язане з проблемою вибору, відмова від вибору – теж вибір. Це стосується і ризику. Ризик супроводжує підприємця у всіх видах діяльності, незалежно від сфери застосування капіталу; повне усунення ризику неможливе внаслідок дії суб’єктивних і об’єктивних чинників. У той же час існують засоби пом’якшення наслідків ризику, одним з таких заходів є розподіл ризиків між кількома особами, так що наслідки ризику для кожного стануть не такими болісними. Одночасно до ризику не можна ставитись як до суто негативного явища. Якщо підприємці виявлять неготовність до ризику, в економіці не буде проривів до нового, економіка втратить ефективність та динамізм.

Економічною наукою розроблено методи оцінки та аналізу ризиків, управління ними, детальніше з цими проблемами ви ознайомитесь при вивченні курсів “Ризики в підприємницькій діяльності”, “Економічні ризики”, “Фінансовий менеджмент”, “Економіка підприємства”.

Ми пов’язуємо ризики з невизначеністю, у тому числі – і з недостатністю інформації для прийняття рішень. З’ясуємо, що відбувається на ринках, коли не всі суб’єкти господарювання мають однакову інформацію.