8.1.2. Переваги та недоліки ринків досконалої конкуренції

Ми неодноразово підкреслювали, що в умовах досконалої конкуренції в тривалому періоді рівновага фірми характеризується рівністю граничного доходу (MR), граничних витрат (MC) , середніх витрат (AC) і ціни (Р) . Як було сказано в попередньому розділі, це означає, що фірма отримує бухгалтерський прибуток у середніх, типових для даної економіки, розмірах.

У короткому періоді фірма може отримувати надприбуток і нести збитки. З курсу політекономії вам відомо, що надприбуток викличе перелив капіталів у дану галузь, пропозиція зросте і ціни впадуть, прибуток зменшиться. Слабкі фірми, які несуть збитки, будуть змушені покинути ринок. На ринку залишаться фірми, середні загальні витрати яких більш – менш однакові. Це здається малоймовірним, адже відомо, що рівень технології, кваліфікації робітників, організації на різних фірмах однієї галузі неоднакові. Ми неодноразово підкреслювали, що у фірм з найдосконалішою технологією і висококваліфікованими робітниками середні витрати нижчі, ніж у інших, тому незрозуміло, яким чином середні витрати стають однаковими. Існує таке пояснення: власники найбільш якісних ресурсів отримують за них більшу винагороду – ті, хто пропонує на ринку ресурсів досконалішу технологію, отримують за неї більш високу платню, кваліфікована робоча сила коштує дорожче; тому економія, отримана за рахунок використання досконаліших ресурсів, витрачається на їх оплату.

Подумайте над таким: якщо на ринках досконалої конкуренції існує тенденція до рівності середніх витрат, чому не зникає прагнення до застосування нових технологій, більш досконалих засобів виробництва, підвищення кваліфікації робітників? Адже саме це прагнення призводить до мінімізації середніх витрат, що дає можливість формувати ринкову ціну відповідно до цих витрат. Таким чином, досконала конкуренція забезпечує ефективне використання ресурсів.

Ефективне використання ресурсів вимагає виконання двох умов: виробничої ефективності та ефективності розподілу ресурсів:

- ефективність виробництва - реалізується в тому, що ціна встановлюється на рівні мінімальних середніх витрат ( Р = min AC) . Вважається, що при цьому кожна фірма одержує лише нормальний прибуток, а тому забезпечується найдешевший з усіх можливих варіантів випуск, котрий сприяє збільшенню суспільного добробуту;

- ефективність розподілу ресурсів – досягається рівністю ціни з граничними витратами Р = МС. Це означає оптимальний розподіл ресурсів між галузями та окремими виробниками, при якому вони використовуються найраціональніше, даючи максимальну корисність. Виробництво повинне бути як технологічно ефективним, так і створювати в сукупності такий набір товарів, який максимально задовольняє потреби та уподобання споживачів.

Ми розглянули, які переваги для розвитку економіки створює ринок досконалої конкуренції, але він має і певні недоліки.

Ринок враховує тільки ті витрати, які відшкодовуються. Але в умовах недостатньої специфікації прав власності існують такі витрати, які фірми не враховують, а тому і не відшкодовують, їх відшкодовує суспільство. Це – побічні зовнішні вигоди чи витрати, так звані екстерналії. Пояснимо це на такому прикладі. Кому належить повітря? Хімкомбінат забруднює його, від цього страждають люди, які живуть поруч з комбінатом, хворіють, витрачають кошти на ліки і таке інше, ці витрати від діяльності комбінату несе не він сам. Протидіяти цьому може держава, спонукаючи комбінат будувати очисні споруди, тобто робити ці витрати витратами комбінату.

Досконала конкуренція не передбачає виробництва суспільних благ (оборона, охорона суспільного порядку, протипожежна безпека тощо).

Досконала конкуренція не концентрує ресурси для розвитку науки, наукомістких і капіталомістких підприємств.

Досконала конкуренція не враховує потреби споживачів щодо різноманіття продукції.

_{Ми розглянули переваги та недоліки досконалої конкуренції. Треба мати на увазі, що і переваги, і недоліки породжуються об’єктивними умовами ринкової взаємодії.}

_{Ринки досконалої конкуренції зустрічаються не дуже часто, їх прикладом може бути ринок цінних паперів, за певними умовами – ринок зерна. То чому ж аналіз ринкових структур ми починаємо саме з ринку досконалої конкуренції? Тому що знання механізмів досконалої конкуренції має важливе аналітичне значення для виявлення взаємозалежності цін і обсягів виробництва в будь-якій моделі ринку. Абстракція досконалої конкуренції є корисною тому, що вона дає можливість зрозуміти ринковий механізм, основи якого є спільними для всіх типів ринків. Функціонування чисто конкурентної економіки дає нам зразок або стандарт, з котрим можуть бути порівняні та за яким може бути оцінена ефективність реальної економіки. Отож, дослідження ринку досконалої конкуренції має особливе теоретичне і практичне значення для пізнання інших ринкових структур.}

_{Частина 2}