Визначення фактичних
результатів Зіставлення результатів
зі стандартамиВстановленя стандартів контролю
Виявлення відхилень від стандартів
Оцінка межі допустимих
відхилень Аналіз рівня досягнення
стратегічних цілей Перевірка реальності
стандартів Формування заходів
коригування діяльності Встановлення та аналіз
причини відхилень Стратегічний план не
змінюється Перевірка реальності
стандартів Ні Ні Так Так
Мал. 2.3. Схема стратегічного контролю на підприємстві
Особливе значення має стратегічний контроль, націлений не стільки на виявлення зроблених у минулому помилок, скільки на ідентифікацію необхідних виправлень курсу в майбутньому. З цієї точки зору стратегічний контроль включає три елементи: контроль передумов, контроль реалізації та стратегічний нагляд. Звичайно, що кожний з них має свої методи, інструменти та форми організації (рис. 2.3.).
Питання для перевірки:
1. Чим на Вашу думку є стратегічне бачення?
2. У чому полягає необхідність стратегічного бачення?
3. Що слід вважати стратегічним успіхом в умовах України?
4. Які КФУ можна визначити для підприємств харчової чи металургійної галузей України?
5. В чому особливості різних підходів до розробки стратегії?
6. Як визначити відсутність стратегічного контексту в управлінні підприємством?
7. В діяльності яких підприємств відсутній стратегічний контекст (наведіть приклади)?
8. В чому відмінності стратегічного успіху та стратегічного потенціалу успіху?
9. Що уявляє собою система управління стратегічним потенціалом успіху?
10. Які чотири шляхи вважають типовими для створення стратегічного потенціалу успіху для підприємств України?
Література:
Дойль П. Менеджмент: стратегия и тактика/ Пер. с англ. – СПб: «Питер», 1999.- 560 с.
Йенер Т. Интеграция маркетинга и стратегического менеджмента // Проблемы теории и практики управления. – 1997. - №6. – с. 106-111
Пастухова В.В. Стратегічне управління підприємством: філософія, політика, ефективність: Монографія. – К.: Київ. нац. торг. – економ. університет, 2002. – 302 с.
Томпсон – мл, Артур А ., Стрикленд III А. Дж. Стратегический менеджмент: концепции и ситуации для анализа, 12-е издание: Пер с англ. – М. «Вильямс», 2002. – 928 с.
“Аргументы и факты в Украине” №45, 2005р.
Визначення місій та цілей підприємства
Ніяка організація не може успішно виживати в конкурентному середовищі, якщо вона не має чітко визначених орієнтирів, напрямків, які задають те, до чого вона прагне, чого вона хоче домогтися у своїй діяльності. Цільовий початок у діяльності організації виникає аж ніяк не тільки тому, що їй потрібно мати орієнтири, щоб не загинути в оточенні, що змінюється. У першу чергу цільовий початок у діяльності організації виникає тому, що організація - це об'єднання людей, що переслідують певні цілі.
Коли мова йде про цільовий початок у підприємницькій діяльності і зокрема у керуванні підприємством, то звичайно говорять про дві складові: місії і цілі. Встановлення того й іншого, а також вироблення стратегії поводження, що забезпечує виконання місії й досягнення підприємством своїх цілей, є однієї з основних завдань вищого керівництва й відповідно становлять дуже важливу частину стратегічного управління.
Добре сформульована місія містить у собі опис орієнтирів, сфери діяльності, філософії організації, можливостей і способів здійснення діяльності, а також бажаного іміджу організації.
Цілі підприємства описують конкретний стан окремих параметрів, яких вона бажала б домогтися через певний проміжок часу. Цілі бувають довгостроковими й короткостроковими. Цілі розрізняються також по сферах життєдіяльності організації й рівням ієрархії. Цілі повинні відповідати деяким обов'язковим вимогам. Так вони повинні бути досяжними, гнучкими, вимірними, конкретними, сумісними й прийнятними. Такі відзнаки стратегічних цілей формуються у процесі їх визначення, який має досить своєрідні етапи і особливості. Нарешті, різноманітні цілі різних рівнів управління, функціонально спеціалізованих, підрозділів та напрямів діяльності і навіть окремих професійних груп мають складати єдину систему.