Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
учеба / klivets.doc
Скачиваний:
151
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
5.75 Mб
Скачать

Контрольні запитання:

  1. В чому полягає мета, задачі, предмет та зміст дисципліни “Стратегія підприємства”?

  2. Чому актуальні дослідження питань розробки стратегій для вітчизняних підприємств?

  3. Які виділяють етапи розвитку стратегії підприємства як науки?

  4. Які існують підходи до визначення поняття стратегії?

  5. В чому відмінності поглядів А.Чандлера, К.Ендрю, І.Ансоффа, М.Портера на стратегії діяльності?

  6. Що складає зміст концепцій стратегії – базових та сучасних?

  7. Які особливості сучасного етапу теорії стратегій підприємств?

  8. Як сучасний етап соціально-економічних відносин в Україні впливає на стратегії її підприємств?

Література

  1. Ансофф И. Стратегическое управление / Пер. с англ. – М.: Экономика, 1989.

  2. Дойль П. Менеджмент: стратегия и тактика/ Пер. с англ.-СПб:»Питер»,1999.

  3. Пастухова В.В. Стратегiчне управлiня пiдприэмством:фiлософiя,полiтика,ефективнiсть:Монографiя.-К.:Киiв. нац.торг.-екон. ун-т,2002.

  4. Сумець О.М. Стратегія підприємства. Теорія, ситуації, приклади: Навчальний посібник. – К.: ВД "Професіонал", 2005.

  5. Шершньова З.Є. Оборська С.В. Стратегічне управління: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 1999.

2. Стратегічний контекст підприємства

Підприємство ми розглядаємо як динамічну систему, що розвивається. Тому дуже важливо підходити до нього з оцінкою тих його сторін, складових, підсистем, які забезпечують цей розвиток, чи є зайвими і навіть заважають йому. Так, сьогодні зникнення загрожує ряду функціональних підрозділів і окремих функцій в діяльності підприємств, наприклад, у сфері обліку (бухгалтерський облік), чи технічної підготовки виробництва. Наприклад, кресельно-копіювальні бюро зникли зі структур підприємств ще наприкінці 80-хроківХХ ст.

Стратегічний контекст в загальному своєму розумінні означає те, що ми розглядаємо підприємство з точки зору його переваг і спроможностей або виявляємо ті сторони його діяльності, що є інертними, неадекватними в динамічному навколишньому середовищі. В ньому теперішня балансова і навіть ринкова вартість підприємства напевностане суттєво іншою в майбутньому.

Погляд в майбутнє дозволяє керівникам краще орієнтуватися у просторі можливостей свого бізнесу, утримувати певну позицію в суспільстві або стрімко йти у напрямках перспективного успішного розвитку. Звичайно, що слід визначити умови та ресурси, які необхідні для очікуваних досягнень, тобто стратегічного успіху. Отже нинішній виробничий та кадровий потенціал треба розглянути з точки зору його стратегічної корисності.

На шляху до визначених місією цілей підприємство спіткають багато перешкод, що стримують подальший розвиток, знижують конкурентноздатність продукції, зашкоджують іміджу підприємства. Тому фірмі необхідно визначати ключові фактори успіху - стратегічні сили, що виступають як основи конкурентних переваг. Але слід пам`ятати, що підприємство досягне успіху тоді, коли йому вдасться використати свій потенціал у повній відповідності з тими шансами, що надаються навколишнім оточенням.

2.1 Стратегічне бачення в управлінні підприємством

Стратегічне (перспективне) бачення слід розрізняти від звичайного, так званого побутового бачення. Звичайне бачення – це те, що стає перед нашим уявленням. Бачення в підприємництві – це керівна філософія бізнесу, що обґрунтовує існування фірми. В уявленні керівників це не сама ціль, а скоріше, відчуття вірогідного прояву основної цілі фірми. Звичайний продукт бачення – це ідеальна картина майбутнього, те становище, яке може бути досягнуто при найсприятливіших умовах. Надалі бачення визначає рівень досягнень в процесі стратегічного планування.

Теоретики менеджменту досить детально зупиняються на понятті “бачення”. Вони стверджують, що для обрання напрямку діяльності керівник має в першу чергу виробити уявний образ можливого та бажаного майбутнього положення організації. Цей образ, тобто бачення, може бути нечітким, як сон, або чітким, як мета чи задача. Звичайно, краще, коли це уявлення - реалістичне, надійне, привабливе майбутнє для організації в такому її стані, яке у багатьох важливих відносинах краще теперішнього.

З вищезазначеного зрозуміло, що кожне підприємство має створити уявлення про свою майбутню діяльність і мати певні орієнтири, які можна назвати стратегічним “баченням”. Це очікуваний напрям діяльності підприємства у майбутнє. А своєрідною відправною точкою цього напряму є місія фірми, яка надає сенсу діяльності фірми та оригінальності, наповнює роботу людей певним змістом. Та навіть суспільно-корисні наміри, що спрямовані на поліпшення якості життя, зіштовхуються з протидіями змінам.

Слід пам`ятати, що передбачення завжди стосується майбутнього, тобто стану, який не має місця в теперішньому та не існував ніколи раніше. Передбачаючи, керівник налагоджує міст між сьогоденням та майбутнім організації. Стратегічне бачення повинно також виділяти організацію серед інших, підкреслювати її унікальність.

Зосередившись на баченні майбутнього, керівник оперує емоційними та духовними ресурсами організації, її цінностями, обов`язками, спрямуваннями. Менеджер нижчого рівня має справу з матеріальними ресурсами компанії, її капіталом, людськими навичками та вміннями, сировиною, технологією. Вищі рівні управління вимагають навичок стратегічного бачення, яким передують вміння, що розвиваються зі здібностей, необхідних в підприємницькій діяльності. Якщо лідерство передбачає існування хоча б крихти таланту, то останній має полягати у надзвичайній, майже магічній здатності викликати з безлічі образів, прогнозів і варіантів чітке бачення майбутнього, водночас простого, зрозумілого, очікуваного та захоплюючого.

Менеджеру необхідно визначитися з тим, яким він бачить майбутнє своєї організації, окреслити напрямки, в яких буде розвиватися компанія, яке місце на ринку займе товар чи послуга фірми. Уявлення менеджерів щодо довгострокового розвитку компанії, за обраних технологіях, товарах, клієнтах, напрямках розвитку бізнесу тощо, складає зміст стратегічне бачення компанії. Таким чином, стратегічне бачення – це ідеальне уявлення менеджерів про організацію та бізнес, яке задає напрямок досягнення довгострокових конкурентних переваг. Стратегічне бачення – маршрут руху компанії в успішне майбутнє; що визначає технології, цільові аудиторії, географічні та товарні ринки, перспективні можливості та образ компанії, якою вона має стати у майбутньому. [4, 36]

Основне питання щодо стратегії компанії, який задає себе керівник вищої ланки, звучить так: “Якою ми бачимо свою компанію в майбутньому, що ми збираємося робити і чого хочемо досягти?”. Для того, щоб чітко й обґрунтовано відповісти на нього, менеджер повинен ясно уявляти собі характер діяльності своєї фірми на сьогоднішній день та в майбутньому, а також продумати можливі потреби компанії на 5-10 років вперед. Його відповідь на питання: “Хто ми, що ми робимо і куди прямуємо?” дозволяє визначити курс, який повинна узяти фірма та допоможе виробити її індивідуальність. Те, що компанія збирається робити і чим вона хоче стати, в загальному розумінні є призначенням (місією) фірми. Встановлюючи місію, менеджер визначає сферу діяльності компанії, а також ті послуги, які вона буде надавати своїм клієнтам. Але місія лише інформує про те, чим займається компанія на даний момент, а бачення визначає напрямок, отже, воно є більш важливим.

Менеджер має міркувати стратегічно, оцінювати вплив нових технологій, змін у потребах та очікуваннях клієнтів, зусилля та витрати, які необхідні для випередження конкурентів, перспективні ринки, - тобто, усі зовнішні та внутрішні фактори, які слід враховувати під час складання планів на майбутнє.

Розглянемо такий приклад. В країні спостерігається своєрідний „бум” у житловому будівництві. Підприємець має намір поширити існуюче виробництво столярних виробів, насамперед – дерев’яних вікон. Маючи певний досвід та знання економіки виробництва, він проводить певні розрахунки на перспективу. При цьому кваліфіковано оперує даними про норму прибутку та повернення вкладень, визначає строк окупності та точку беззбитковості. Нарешті, визначає вірогідну масу прибутку у довгостроковій перспективі. На перший погляд, ми маємо очевидні прикмети стратегічного планування. Але дійсне стратегічне бачення вимагає ширшого підходу до оцінки ринкового середовища. Зокрема, появу під впливом досягнень НТП так званих товарів чи матеріалів „субститутів”, тобто тих, що можуть замінити вже звичні, давно існуючі. В нашому прикладі – це поява пластикових вікон, дверей тощо, що виробляються з полімерних матеріалів. За своїми споживчими характеристиками вони випереджають вироби з деревини. Отже наявність стратегічного підходу, бачення майбутнього на всебічній оцінці тенденцій призводить до іншого висновку. Скоріш за все, слід розробляти стратегію скорочення, поступового „згортання” чи навіть ліквідації бізнесу з неперспективною технологією. А визволені кошти та ресурси краще вкладати у розвиток виробництва з використанням новітніх матеріалів та перспективних технологій.

Отже, стратегічне бачення – це невід`ємна частина бізнесу. Чіткий, обміркований напрямок розвитку бізнесу дозволяє оптимально розподілити ресурси та створити стратегію, яка б забезпечила розвиток компанії у потрібному напрямку. Компанії, чиї менеджери нехтують стратегічним мисленням, приречені безцільно пливти за течією та ніколи не стануть лідерами галузі. Доречно нагадати старовинну мудрість: „Не буває попутного вітру у корабля, команда якого не знає, куди вона пливе.”

Соседние файлы в папке учеба