1. Різновиди ділової стратегії

Різновидами ділових стратегій можуть виступати компоненти економічної стратегії фірми [12, с. 150-154]. Їх стисла характеристика наведена нижче.

Товарна стратегія фірми. Виробляє правила та прийоми дослідження і формування потенційних ринків товарів і послуг, які відповідають місії фірми. Товарна стратегія розробляє методи пошуку переважних для фірми стратегічних зон господарювання (СЗГ), методи освіти й управління наборами СЗГ, які забезпечують зовнішню гнучкість фірми.

Основні завдання товарної стратегії: зіставлення місії фірми з її ресурсами та потенційними можливостями ринку; аналіз життєвих циклів попиту (технології) товару; розробка правил формування товарного асортименту; максимізація економічного прибутку у довготривалій перспективі.

Стратегії ціноутворення. Основним завданням стратегії ціноутворення є: визначення поведінки фірми на ринку, щоб привернути покупців до товарів; формування стійких конкурентних переваг та досягнення прихильності потенційних покупців марки фірми. Для виконання цих завдань стратегія ціноутворення повинна виробити правила цінової політики, виробити правила цінової конкуренції, проаналізувати ситуації, що склалися на ринках факторів виробництва, цінних паперів та валютних ринках. Також стратегія ціноутворення повинна проводити моніторинг процесів зміни попиту та пропозиції, методів оцінки цінової еластичності попиту, принципів обліку впливу макроекономічних і мікроекономічних факторів на процеси ціноутворення.

Стратегії взаємодії фірми з ринками виробничих ресурсів.

Використання цієї стратегії дозволяє ефективно розподіляти ресурси і обирати постачальників виробничих ресурсів. Ця складова економічної стратегії повинна базуватися на дослідженні факторів, які визначають попит на ресурси з боку фірми.

Стратегія поведінки фірми на ринках грошей та цінних паперів. Полягає у виробленні правил мобілізації додаткових фінансових ресурсів, які спрямовуються як в інвестиції, так і для вирішення поточних фінансових задач. В рамках цієї стратегії виробляються правила чи прийоми моніторингу цих ринків, постійного стеження за динамікою кон’юнктури та вибору переважних форм і умов отримання кредитів, моментів придбання або продажу цінних паперів, вибору різновидів цінних паперів, які в найбільшій мірі відповідають стратегічним цілям фірми, вибору найнадійніших емітентів цінних паперів.

Стратегія зниження трансакційних витрат. Завданням цієї стратегії є розробка регламенту здійснення процесу підготовки та укладення різних ринкових трансакцій (угод, контрактів, договорів). Найважливішим завданням є формування баз даних про потенційних партнерів по трансакціях. Ця стратегія повинна виробляти прийоми вибору переважних клієнтів фірми, вивчення потенційних конкурентів, формування у партнерів стійкої прихильності до фірми, постійного прагнення до співпраці.

Стратегія зовнішньоекономічної діяльності фірми. Ця стратегія повинна виробляти правила та прийоми поведінки фірми на зовнішньому ринку як експортера й імпортера товарів і послуг, тобто вона визначає принципи здійснення експортно-імпортних операцій з урахуванням діючого в країні та за її межами законодавства. При виборі стратегії експорту фірма враховує свій експортний потенціал, обирає ринки, визначає стратегічні цілі експорту, виробляє тактику, розподіляє ресурси по формах експортної діяльності. Основу імпортної стратегії (стратегії імпорту) складає дослідження цін і якості товарів, які поставляються, терміни та якість обслуговування, визначення технологічного рівня товарів, які імпортуються.

Стратегія зниження виробничих витрат. Ця стратегія повинна виробляти принципи регулювання процесу формування витрат від початку виробництва до збуту готової продукції. Стратегія повинна виробляти прийоми досягнення низької вартості продукції та захоплення на цій основі лідерства на “центральному рингу” конкурентної боротьби.

Стратегія інвестиційної діяльності фірми.

Інвестиційна стратегія — це стратегія формування інвестиційного портфеля (сукупності цінних паперів, які належать юридичній або фізичній особі). Це вибір методів (напрямків) підтримки матеріально-технічної бази та товарно-матеріальних запасів фірми на рівні, який забезпечує постійний приріст конкурентного статусу фірми. При виробленні інвестиційної стратегії необхідно визначити технічне переозброєння, модернізацію, реконструкцію, переважні періодичності відтворювальних циклів і інших характеристик цих процесів.

Стратегія стимулювання персоналу фірми. Важливою складовою економічної стратегії є розробка систем стимулювання працівників фірми, орієнтованих на досягнення стратегічних цілей фірми. Основу цих систем повинні складати стимули, спонукаючи працівників при виробленні стратегічних рішень керуватися довготривалими інтересами фірми

Стратегія запобігання неспроможності (банкрутства) фірми

Головною задачею цієї стратегії є виявлення ризику кризових явищ та вироблення заходів, які б протидіяли цим явищам.

Важливо відрізняти стратегію та тактику запобігання банкрутству. Якщо тактика орієнтована на фактичний фінансовий стан фірми в поточний період її діяльності й оцінку на цій основі вірогідності настання банкрутства в найближчому часі, то стратегія повинна виходити з прогнозів можливих наслідків тих або інших стратегічних довготривалих рішень. Тому найважливішою функцією стратегії запобігання банкрутству фірми є прогнозування таких наслідків на початкових етапах існування фірми – з моменту вибору її місії.