13.4 Модель аналізу McKinsey 7s

Назва моделі йде від назви компанії і семи чинників її діяльності, семи слів, що починаються в англійській мові на букву "S" (strategy — стратегія, skills — навики, shared values — загальновизнані цінності, structure - структура, systems — системи staff— кадри, style — стиль). Взаємозв’язок складових (зверху вниз) представлений на рис. 13.7.

Рис. 13.5. Чинники, що впливають на розвиток фірми по моделі McKensey 7S

Стратегічне положення фірми рекомендується оцінювати за наступними показниками:

• відносний розмір;

• зростання;

• частка ринку;

• позиція;

• порівняльна рентабельність;

• чистий дохід;

• технологічний стан;

• образ (реальність, що сприймається ззовні);

• керівництво і люди.

Привабливість ринку рекомендується оцінювати за наступними показниками:

• абсолютний розмір;

• зростання ринку;

• широта ринку;

• ціноутворення;

• структура конкуренції;

• галузева норма прибули;

• соціальна роль;

• вплив на навколишнє середовище;

• юридичні обмеження.

Після аналізу перерахованих показників будується матриця "стратегічне положення/привабливість ринку" і визначається стратегія фірми (рис. 13.6).

Рис.13.6. Матриця "стратегічне положення/привабливість ринку"

Представлена на рис. 13.6. матриця останнім часом піддається суворій критиці. Вона зосереджена на наслідках застосування рекомендацій, які робилися на основі матриць.

Наприклад, якщо стратегічне положення фірми оцінюється як слабке, а її ринок як невигідний, то відповідно до теорії з нього потрібно "зняти урожай", а потім залишити ринок. Але збиткова СОБ може згодом стати перспективною і опанувати ринок.

Так, General Electric, на дослідженні якої виникла подібна філософія, була вимушена переоцінити рекомендації McKinsey. Наприклад, згідно висновкам методу 7S було визнано недоцільним виготовлення трамваїв і підземних залізно-дорожніх систем, які володіли величезним потенціалом розвитку. Тому дану модель необхідно розвивати і поліпшувати.

13.5 Діловий комплексний аналіз pims, space та д.Абеля

Однією із змістовних баз даних про крупні промислові фірми і дієвим інструментом стратегічного аналізу економічної інформації є метод PIMS (Profit Impact of Market Strategy – вплив ринкової стратегії на прибуток). Цей метод є спробою встановлення кількісних закономірностей впливу чинників виробництва і ринку на довгострокову рентабельність і прибутковість підприємств. Метод PIMS свідчить, що ефективність функціонування будь-якої господарської організації, незалежно від її галузевої приналежності, розміру, специфіки продукції, що випускається, географічного положення, визначається загальними для всіх виробництв чинниками. В результаті аналізу даних про функціонування підприємств, що містяться в базі, були визначені 37 таких чинників, які в сукупності на 80% пояснюють відмінності в показниках ефективності господарських організацій [6, с. 108]. Найістотнішими з них є наступні:

1. Капіталомісткість. За інших рівних умов більш капіталомісткі підприємства мають нижчий рівень довгострокової рентабельності і прибутковості, ніж менш капіталомісткі.

2. Відносна якість продукції. Кращі фінансові показники мають підприємства, продукцію яких споживачі оцінюють вище, ніж продукцію їх основних конкурентів.

3. Продуктивність. Підприємства з вищою продуктивністю праці, вимірюваної показникам чистої (доданої) продукції на кожного зайнятого, більш рентабельні за інших рівних умов.

4. Конкурентна позиція бізнесу. Вища частка ринку щодо основних конкурентів забезпечує як вищий відносний прибуток, так і потік доходів.

5. Низькі витрати на одиницю продукції. (Ефект досвідної кривої).

6. Вертикальна інтеграція. В умовах стабільного ринку вона позитивно впливає на господарську діяльність і при нестабільному ринку - навпаки.

7. Інновації. Збільшення вкладень в НДПКР, дослідження ринку, розвиток збутової мережі покращує результати господарської діяльності, тільки коли підприємство має сильну позицію на ринку.

У реальній практиці стратегічні чинники взаємопов'язані, тому в проекті велика увага надається побудові емпіричних залежностей, що відображають ці взаємозв'язки. У методі PIMS ці взаємозв'язки представлені у вигляді двомірних матриць, по осях яких відображені 3-5 рівнів (якісних характеристик) даних чинників. Такими чинниками є: ціна - якість, рівень якості - частка ринку, рівень якості – інтенсивність і т.д. Далі складають досить прості матриці, у клітках яких показані відносна ціна, прогнозна частка ринку, рівень рентабельності інвестицій і інші показники. Одна з таких матриць приведена в таблиці 13.5. [2, с. 38].

Таблиця 13.5.

Залежність величини доходу від частки ринку

	Частка ринку, %
	Менше 7	7-15	15-23	23-38	Більше 38
Доход від інвестицій, %	10	16	21	23	33

Товари, що мають вищу частку ринку, характеризуються і вищими доходами від інвестицій, розрахованими в грошовому або процентному виразі. Проте, деякі дослідження показали, що висока частка ринку не завжди забезпечують велику прибутковість. Фірми, що продають товари вищої якості, ніж товари конкурентів, можуть мати вищий прибуток, навіть якщо вони не мають великої частки ринку. Творці PIMS стверджують, що важливим чинником, що впливає на результати функціонування фірми, є якість товарів і послуг.

Формальний аналіз з використанням емпіричної бази PIMS не дозволяє врахувати такі якісні параметри, як стиль і методи керівництва, структура управління, що склалася, мотивація персоналу підприємства, роль інновацій і т.д. Тому проект PIMS є лише основою для ухвалення управлінських рішень, так само як і методи портфельного аналізу і інші формальні методи. Даний підхід дозволяє підприємству вчитися на досвіді інших підприємств, вибирати найзручніші способи майбутніх дій для отримання високих доходів [4, с. 120-122].