Тема 2. Виховна робота наставника студентської групи.

Завдання 1. Визначення соціометричного статусу студента в групі.

Обладнання: паперові картки 6 х 4 см по дві на учасника.

Соціометрія (від лат. societas – суспільство, metreo – вимірюю) за­пропонована Джоном Морено психологічна теорія і одночасно соціа­льно-психологічний тест, який використовується для діагностики, кількі­сного вимірювання міжособистістих взаємовідносин у соціальних гру­пах. Соціометрія дозволяє визначити ступінь згуртованості групи (коле­ктиву), виявити соціометричні позиції, тобто співвідносний авторитет членів групи за ознаками симпатії (антипатії), де на крайніх полюсах пе­ребувають “лідери групи” та “відчужені”. За допомогою методу соціоме­трії можна визначити зони напруження, конфліктні зони, що має велике значення для запобігання конфліктів, створення сприятливого психоло­гічного мікроклімату у студентській групі.

В соціометрії використовується спеціальна карта – соціоматриця (“шахівниця”), в якій фіксуються результати соціометричних дослі­джень. Її слід заздалегідь підготувати до початку соціометричного дослі­дження (СД).

Приводимо орієнтовну методику соціометричного дослідження.

1. Накресліть на двох окремих подвійних аркушах у клітинку дві од­накові соціоматриці за зразком:

Таблиця 6

Соціоматриця

N – кількість членів студентськоїгрупи.

Над однією з соціоматриць слід зробити надпис “Сумісна виробнича практика” – П, над другою – “Сумісна туристична подорож”- Т.

1. Запропонуйте студентам вибрати бажаних партнерів за офіційним критерієм (з ким би Ви хотіли проходити виробничу практику ?) та неофіційним (з ким би Ви хо­тіли поїхати в сумісну туристичну подорож ?).

Зафіксуйте відповіді на спеціальних соціометричних картках, позна­чивши позитивні вибори “+”, негативні “-”, байдуже ставлення не позна­чається (рис.2):

Рис.2. Зразки спеціальних карток

3. Перенесіть дані з карток “П” та “Т” відповідно до матриць ”П” та “Т” по певному рядку (див. табл.6.). В таблиці кількість горизонтальних рядків дорівнює кількості вертикальних стовпчиків. По горизонталі за­значається ставлення конкретної особистості до інших членів колективу; а по вертикалі - ставлення інших членів колективу до конкретної особи­стості. Позитивні вибори позначають “+”, негативні “-”, взаємні вибори обводять кружечком. При байдужому ставленні однієї людини до іншої клітинка залишається пустою. Враховуючи, що самовибори не врахову­ються, то клітинки по діагоналі бажано заштрихувати (див. табл. 6).

4. Запропонуйте студентам обмінятися картками з членами групи, заповніть соціомат­риці “П” та “Т”. Зробіть умовну позначку біля номера рядка автора картки.

Визначте взаємні вибори.

Аналізуючи матриці, можна зробити висновки щодо стану кожного члена групи у міжособистих стосунках, його популярність чи непопуля­рність.

Інтерпретація результатів соціометричного дослідження

Результати СД можна інтерпретувати якісно і кількісно. Для кількіс­ної інтерпретації результатів можна використовувати соціометричні ін­декси, статистичний аналіз, факторний аналіз, графіки.

1. Підрахуйте кількість зроблених виборів (стовпчики 1 – N) у кож­ній з соціоматриць.

2. Підрахуйте кількість отриманих виборів (N) у кожній з соціомат­риць.

3. Підрахуйте кількість взаємних виборів (кружечки) у кожній з таб­лиць.

Для якісного аналізу і опису міжособистих стосунків у групі викори­стовують соціометричні індекси: соціометричний статус та соціометри­чну експансивність.

Соціометричний статус відображає ставлення колективу (групи) до одного з її членів. Соціометричний статус може бути позитивним і нега­тивним.

Індекс соціометричного статусу S_i є мірою позиції особистості на шкалі певних цінностей (офіційних чи неофіційних). Високий позитив­ний соціометричний статус, який наближається до 1, свідчить про поте­нційну здібність особистості до лідерства у соціальній групі.

Індекс соціометричного статусу S_і можна розрахувати за формулою:

,

де:

R⁺_oi - кількість позитивних виборів, отриманих і-тим членом групи від інших;

R^-_oi – кількість негативних виборів, отриманих і-тим членом групи від інших;

N – кількість членів у групі;

N-1 – максимально можлива кількість виборів, яку може отримати кожен член групи.

Позитивний соціометричний статус розраховується за формулою:

Відповідно можна підрахувати негативний соціометричний статус:

Індекс соціометричної експансивності Е_J відображає відношення особистості до групи, її активність та бажання взаємодіяти з іншими членами групи, її комунікабельність, а також тип та інтенсивність взає­модії особистості і групи.

, де

R⁺_zj – кількість позитивних виборів, зроблених j – им членом групи;

R^-_zj – кількість негативних виборів, зроблених j – им членом групи.

Можна розрахувати позитивний Е⁺_J та негативний Е^-_j індекс експан­сивності особистості:

Характеристика групи як цілісної системи міжособистісних відносин

Для характеристики студентської групи як цілісної системи міжособистісних відносин можна використовувати індекс групової згуртованості З_i та групової інтеграції І.

При цьому використовуються позначення:

–сума позитивних виборів, зроблених членами групи.

–сума негативних виборів, зроблених членами групи.

| N_iz | – кількість ізольованих членів, тобто тих, які не отримали ні позитивних, ні негативних виборів і в той же час залишаються байду­жими до інших членів групи. “Ізольованою” є особистість, яка не має зв’язків з іншими членами групи (на рис.3. – це особа Е).

N – загальна кількість членів групи.

Індекс групової згуртованості З_і відображає ступінь емоційної взає­модії членів колективу, тісноту їх спілкування та співпадання поглядів:

.

Чим ближче значення З_і до одиниці, тим вища згуртованість групи.

Індекс групової інтеграції І характеризує здатність групи об’єднувати членів групи в єдине ціле. Його можна розрахувати за фор­мулою:

.

Чим ближче значення І до одиниці, тим сильніша інтеграція групи.

Для наочного зображення міжособистісних стосунків у колективі складають соціограму. На соціограмі за допомогою графічних символів та спеціальних ліній позначають позитивні та негативні вибори членами групи один одного. Зв’язки симпатії визначаються суцільною лінією із зазначеним напрямом від однієї особи до іншої, зв’язки антипатії – пунк­тирною лінією, відсутність вибору не позначається (рис. 3).

Рис.3. Соціограма відносин у групі з 6 членів

Соціограму на рис. 3 можна інтерпретувати таким чином:

“Г” – член групи, який отримав найбільшу кількість позитивних ви­борів. “Г” – “зірка”, лідер групи. (Кількість позитивних виборів – 4).

“Б”,”В” – члени групи, яким “віддають перевагу”. Для отримання та­кого статусу вони повинні отримати не менше половини виборів від кі­лькості виборів, отриманих “зіркою” (Г). Б,В,Г – складають психологічне “ядро групи”, у якому існують позитивні стосунки.

“А” – “середній” член групи, який отримав один - два позитивних вибори.

“Д” – “відчужений”, член групи який отримав тільки негативні ви­бори.

“Е” – “ізольований”, член групи який не має зв’язків з іншими чле­нами групи.

Причинами “відчуженості” та “ізоляції” особистості у колективі мо­жуть стати акцентуації характеру, неохайний зовнішній вигляд, низький рівень кому­нікації, бездіяльність у налагодженні стосунків, байдужість до інтересів групи.

Соціометричний статус особистості у групі може залежати від особ­ливостей самої групи, рівня та характеру вимог, які група висуває до особистості.

Важливим завданням наставника студентської групи є вивчення особливостей взаємовідносин між його членами та оптимізація цих взає­мовідносин. Для вирішення цього завдання йому слід добре володіти ме­тодикою соціометричного дослідження.

1. Проведіть соціометричне дослідження студентської групи, за запропанованою вище методикою.

Розрахуйте:

а) Індекс соціометричного статусу одного з студентів.

б) Індекс соціометричної експансивності.

в) Індекс згуртованості групи.

г) Індекс групової інтеграції.

3. Оформіть соціограми групи за формальними і неформальними ознаками.

3. Опишіть особливості міжособистісних взаємовідносин у студенській групі, користуючись методикою со­ціометричного дослідження.