- •Соціологія
- •Тема 1. Соціологія як наука про суспільство
- •1. Об'єкт і предмет соціології
- •1.2. Специфіка соціологічного підходу
- •1.3. Структура соціологічного знання
- •1.4. Функції соціології
- •Тема 2. Соціологічні вчення XIX - початку XX ст.
- •1. Соціологічний позитивізм о. Конта
- •2.2. Соціологічний органіцизм г. Спенсера
- •2. 4.Натуралістичні школи
- •5. Психологічний напрям у соціології
- •6. Соціологічна концепція е. Дюркгейма
- •8. Політична соціологія
- •Тема 3. Сучасні соціологічні теорії
- •3.1 Класифікація сучасних соціологічних теорій
- •3.3. Індуктивні соціологічні парадигми - інтеракціонізм, феноменологія, етнометодологія
- •Тема 4. Основні етапи розвитку соціологічної думки в україні
- •1. Становлення і розвиток соціологічної думки в україні в кінці XIX - на початку XX ct.
- •2. Розвиток теоретичної та емпіричної соціології в україні: проблеми й перспективи
- •Тема 5. Суспільство як соціальна система та його розвиток
- •5.1. Суспільство та основні теорії його вивчення
- •3. Україна у світ-системному вимірі
- •1. Поняття, соціальні якості та функції культури
- •План викладу
- •2. Соціальна стратифікація
- •Критерії соціальної стратифікації
- •3. Класи у сучасному суспільстві
- •«Як би Ви оцінили матеріальний статус Вашої сім'ї в цілому?».
- •«Визначте у цілому матеріальне становище Вашої сім'ї за останні 2-3 місяці».
- •7.4 Соціальна мобільність
- •Тема 8. Соціальні інститути
- •1. Поняття та основні елементи соціального інституту
- •2. Основні види та функції соціальних інститутів
- •3. Процес інституціоналізації
- •4. Інститут освіти і його функції
- •Інститут освіти в Україні
- •Тема 9. Особистість і суспільство План викладу
- •1. Соціологічний погляд на особистість
- •9.2. Поняття соціального статусу та ролі. Види соціальних статусів і ролей
- •9.3. Структура особистості
- •9.4. Соціалізація особистості
- •9.5. Типи особистості
- •Галузеві та спеціальні соціологічні теорії, методологія та методи соціологічного дослідження
- •1. Соціологія економіки як наукова дисципліна
- •Етапи становлення соціології економіки
- •Розвиток економічної соціології в Україні та Росії
- •2. Економічна поведінка
- •3. Підприємництво як соціально – економічний феномен
- •План викладу
- •1. Соціологія управління як наукова дисципліна
- •2. Організація як об'єкт управління
- •3. Управління трудовою поведінкою в організації.
- •4. Управління організаційними конфліктами
- •План викладу
- •1. Релігія та повсякденний досвід
- •2. Структура й функції релігії
- •3. Типи релігіиних організацій
- •4. Світові релігії
- •Буддизм
- •2. Основні етапи становлення етносів. Етногенез
- •3. Етнічні конфлікти у сучасному суспільстві
- •План викладу
- •1. Сутність девіантної поведінки
- •2. Основні теорії, що пояснюють виникнення девіантної поведінки
- •3. Основні види девіантної поведінки
- •Контрольні запитання
- •План викладу
- •1. Місце соціології сім'ї в системі соціологічного знання
- •2. Поняття сім'ї та шлюбу. Типологія сімейних структур
- •3. Життєвий цикл та функції сім'ї
- •4. Типи сімейної поведінки
- •Особливості сексуальної поведінки в шлюбі:
- •Репродуктивна поведінка
- •5. Шлюб та сім'я в сучасній україні
- •План викладу
- •Види емпіричного дослідження
- •Етапи соціологічного дослідження
- •2.Програма і робочий план соціологічного дослідження
- •Системний аналіз об'єкта дослідження Формулювання робочих гіпотез дослідження
- •3. Обгрунтування вибірки
- •Короткі характеристики вибірок різного обсягу.
- •План викладу
- •1. Метод спостереження
- •2. Аналіз документів
- •3. Методи опитування
- •4. Соціологічний експеримент
- •8.5. Фокус-групове інтерв'ю
- •Словник ключових понять і термінів
5. Психологічний напрям у соціології
До кінця XIX ст. паралельно з натуралістичним напрямком у соціології складається й починає домінувати психологічна тенденція в розумінні соціально-історичних процесів і закономірностей суспільного розвитку. Сукупність соціологічних концепцій, що пояснюють еволюцію суспільства як результат впливу інтелектуальних, емоційних і вольових взаємодій людей, одержала в історії соціології назву психологічного напрямку. Основну увагу представники психологічного напрямку соціології звертали не на окрему людину, а на колективну, соціальну психологію, оскільки крім психічних процесів, що проявляються в діяльності окремих людей, існують процеси, які обумовлюються духовною взаємодією між людьми. Можна виділити такі різновиди психологічного напрямку як психологія народів і натовпу, теорія наслідування, інтеракціонізм, інстинктивізм.
Психологія народів і натовпу була однією з перших спроб почати конкретне дослідження взаємодії між індивідуальною свідомістю і культурою.
Вільгельм Вундт (1832-1920) вважав, що свідомість народу є синтезом індивідуальних свідомостей. Взаємодія народної та індивідуальної свідомості втілюється в побуті, моралі, мові. В. Вундт підкреслював, що індивідуальну свідомість не можна повністю зводити до свідомості народу, оскільки кожному індивідові притаманні індивідуальні, особисті відчуття, уявлення, воля і т. ін.
Гюстав Лєбон (1841-1931) надав соціально-психологічним фактам колективної поведінки вигляд соціологічної теорії соціально-історичного розвитку. Ототожнюючи масу з натовпом, він перебачав прихід «ери натовпу» і загибель цивілізації, коли розумний критичний початок, втілений в особистості, придушується ірраціональною масовою свідомістю. За Г. Лєбоном, у результаті промислової революції, зростання чисельності населення міст і засобів масової комунікації життя людей усе більше визначається поведінкою натовпу, який завжди представляє сліпу руйнівну силу. У натовпі людина втрачає почуття відповідальності й опиняється під владою емоцій, агресивного настрою, почуваючи себе всемогутньою, оскільки в такий момент нею управляє закон «духовної єдності натовпу». Вчений вважав, що вирішальну роль у соціальних процесах відіграє не розум, а почуття. Він виступав проти ідеї соціальної рівності і демократії, стверджуючи, що всі досягнення цивілізації — результат діяльності еліти. Революцію він вважав проявом масової істерії.
Найбільш відомим вченим цього напрямку є Габриель Тард (1843- 1904). Він порівнював суспільство з мозком, кліткою якого є свідомість окремої людини. Разом із тим суспільство — це продукт взаємодії індивідуальних свідомостей, яка відбувається шляхом передачі людьми один від одного й засвоєння ними вірувань, переконань, намірів і т. д. М. Тард писав: «Суспільство — це наслідування, а наслідування — рід гіпнотизму». Суспільний розвиток зводився ним до того, що окремі видатні люди винаходять щось нове, а потім маси, наслідуючи, закріплюють це нове. Соціальні конфлікти виникають через різні напрямки наслідування.
Важлива роль у розвитку психологічної концепції в соціології належить Чарлзу Кулі (1864-1929). На його думку, первинними фактами суспільства є уявлення, які люди мають один про одного, а особистість — це сума психічних реакцій людини на думки оточуючих людей. Ця ідея отримала назву «дзеркального Я». На думку Ч. Кулі, найбільше значення в житті суспільства мають міжіндивідуальні відносини в первинних групах (сім'я, друзі). Ці групи є позаісторичними, універсальними, вони становлять базис всього універсального в людській природі та людських ідеалах.
Найбільш розгорнуту концепцію соціологічного інстинктивизму розробив Вільям Мак-Дугал (1871-1938). Він розглядав інстинкти як основу життя і пояснював людську поведінку й діяльність людини через її інстинкти. Соціальні явища і процеси В. Мак-Дугал розглядав як форми прояву на соціальному рівні окремих інстинктів. Інстинкт гніву й войовничості проявляється у війнах, інстинкт придбання виражається в процесі нагромадження суспільного багатства, батьківський і материнський інстинкти — в бажанні створити родину і т. д. Найбільше значення вчений надавав стадному інстинкту, який втримує людей разом і лежить в основі більшості соціальних інстинктів. Наслідком соціальних інстинктів є збільшення розмірів міст, колективний характер праці та дозвілля, масові зборища тощо.
Психологічний напрям був кроком уперед у дослідженні феномена «соціальна реальність». На відміну від учених, які розробляли натуралістичні концепції, представники психологічного напрямку бачили в ускладненні форм суспільного життя результат розвитку свідомого джерела, тобто розумного управління процесами. Однак зведення предмета соціології до суто соціально-психологічних аспектів взаємодії залишало у тіні суспільні відносини і процеси, їх структуру та динаміку.