- •Соціологія
- •Тема 1. Соціологія як наука про суспільство
- •1. Об'єкт і предмет соціології
- •1.2. Специфіка соціологічного підходу
- •1.3. Структура соціологічного знання
- •1.4. Функції соціології
- •Тема 2. Соціологічні вчення XIX - початку XX ст.
- •1. Соціологічний позитивізм о. Конта
- •2.2. Соціологічний органіцизм г. Спенсера
- •2. 4.Натуралістичні школи
- •5. Психологічний напрям у соціології
- •6. Соціологічна концепція е. Дюркгейма
- •8. Політична соціологія
- •Тема 3. Сучасні соціологічні теорії
- •3.1 Класифікація сучасних соціологічних теорій
- •3.3. Індуктивні соціологічні парадигми - інтеракціонізм, феноменологія, етнометодологія
- •Тема 4. Основні етапи розвитку соціологічної думки в україні
- •1. Становлення і розвиток соціологічної думки в україні в кінці XIX - на початку XX ct.
- •2. Розвиток теоретичної та емпіричної соціології в україні: проблеми й перспективи
- •Тема 5. Суспільство як соціальна система та його розвиток
- •5.1. Суспільство та основні теорії його вивчення
- •3. Україна у світ-системному вимірі
- •1. Поняття, соціальні якості та функції культури
- •План викладу
- •2. Соціальна стратифікація
- •Критерії соціальної стратифікації
- •3. Класи у сучасному суспільстві
- •«Як би Ви оцінили матеріальний статус Вашої сім'ї в цілому?».
- •«Визначте у цілому матеріальне становище Вашої сім'ї за останні 2-3 місяці».
- •7.4 Соціальна мобільність
- •Тема 8. Соціальні інститути
- •1. Поняття та основні елементи соціального інституту
- •2. Основні види та функції соціальних інститутів
- •3. Процес інституціоналізації
- •4. Інститут освіти і його функції
- •Інститут освіти в Україні
- •Тема 9. Особистість і суспільство План викладу
- •1. Соціологічний погляд на особистість
- •9.2. Поняття соціального статусу та ролі. Види соціальних статусів і ролей
- •9.3. Структура особистості
- •9.4. Соціалізація особистості
- •9.5. Типи особистості
- •Галузеві та спеціальні соціологічні теорії, методологія та методи соціологічного дослідження
- •1. Соціологія економіки як наукова дисципліна
- •Етапи становлення соціології економіки
- •Розвиток економічної соціології в Україні та Росії
- •2. Економічна поведінка
- •3. Підприємництво як соціально – економічний феномен
- •План викладу
- •1. Соціологія управління як наукова дисципліна
- •2. Організація як об'єкт управління
- •3. Управління трудовою поведінкою в організації.
- •4. Управління організаційними конфліктами
- •План викладу
- •1. Релігія та повсякденний досвід
- •2. Структура й функції релігії
- •3. Типи релігіиних організацій
- •4. Світові релігії
- •Буддизм
- •2. Основні етапи становлення етносів. Етногенез
- •3. Етнічні конфлікти у сучасному суспільстві
- •План викладу
- •1. Сутність девіантної поведінки
- •2. Основні теорії, що пояснюють виникнення девіантної поведінки
- •3. Основні види девіантної поведінки
- •Контрольні запитання
- •План викладу
- •1. Місце соціології сім'ї в системі соціологічного знання
- •2. Поняття сім'ї та шлюбу. Типологія сімейних структур
- •3. Життєвий цикл та функції сім'ї
- •4. Типи сімейної поведінки
- •Особливості сексуальної поведінки в шлюбі:
- •Репродуктивна поведінка
- •5. Шлюб та сім'я в сучасній україні
- •План викладу
- •Види емпіричного дослідження
- •Етапи соціологічного дослідження
- •2.Програма і робочий план соціологічного дослідження
- •Системний аналіз об'єкта дослідження Формулювання робочих гіпотез дослідження
- •3. Обгрунтування вибірки
- •Короткі характеристики вибірок різного обсягу.
- •План викладу
- •1. Метод спостереження
- •2. Аналіз документів
- •3. Методи опитування
- •4. Соціологічний експеримент
- •8.5. Фокус-групове інтерв'ю
- •Словник ключових понять і термінів
3. Підприємництво як соціально – економічний феномен
Підприємництво є новим соціально-економічним феноменом для українського суспільства. Фігура підприємця, підприємництво викликають досить широкий інтерес громадян, політиків, представників суспільних та економічних наук. У сучасній економічній соціології найбільш поширеним є трактування підприємництва з точки зору функціонального підходу, найбільш яскравим представником якого вважають Йозефа Шумпетера.
Відкидаючи концепцію еволюційного розвитку, Й. Шумпетер стверджував, що економічному прогресу внутрішньо властиві «революційні» зміни, які переводять господарський кругообіг на новий рівень, а в основі змін лежить підприємницька функція, що проявляється в «новій комбінації» чинників виробництва. Наслідком виникнення «нової комбінації» стає нововведення. У центрі процесу революціонізації економіки і знаходиться фігура підприємця. Таким чином, Й. Шумпетер розробив тип творчого підприємця, який реалізує нововведення і тим самим забезпечує економічне зрістання.
З точки зору функціонального підходу право власності на промислове підприємство або взагалі на будь-яке майно не є істотною ознакою підприємця. Підприємець відрізняється від «просто господаря» поведінкою і мотивами діяльності, інтелектом і кругозором, інтуїтивним чуттям і вольовими якостями. Підприємець у своїй діяльності вибирає «кращий з можливих варіантів»; «просто господар» — «найвигідніший зі звичних, випробуваних на практиці». Підприємець «будує дорогу, іде проти течії», «просто господар» — «іде по готовій дорозі, пливе за течією». Й. Шумпетер підкреслює, що нововведення завжди пов'язане з ризиком, тому більшість людей не наважуються на нього. Зазначимо, що підприємництво не ототожнюється з бізнесом . Бізнесмен може бути підприємцем-новатором, а може — звичайним господарником.
У питанні про право власності Й. Шумпетер категорично розходився з К.Марксом, який ототожнював підприємця з капіталістом, інвестором виробничого процесу. Об'єднання в одній особі власника і підприємця — це феномен XIX ст. Він був зруйнований створенням системи кредиту, з розвитком якої відбулося відокремлення капіталу-функції від капіталу- власності. Про розмежування функцій власників капіталу та ділків, що змушують його працювати, говорять вже економісти XVIII ст. - Р.Кантильон, А. Тюрго і т.д.
Підприємцями є не тільки самостійні господарські суб'єкти ринкової економіки (яких і прийнято називати підприємцями), але й усі ті, хто реально виконує основну підприємницьку функцію — впровадження у виробництво нових комбінацій, навіть якщо вони є «несамостійними» службовцями приватної фірми або акціонерного товариства.
Здійснення нових комбінацій — не професія та, крім того, це не раз і назавжди дана властивість. Підприємництво, як правило, пов'язане з виконанням інших видів діяльності — управлінням, маркетингом, науковими розробками. Лише здійснюючи їх підприємець виконує також чисто підприємницьку функцію. Та чи інша особа в принципі є підприємцем, якщо вона здійснює нову комбінацію, і перестає бути ним, коли заснована справа починає функціонувати далі в рамках кругообігу. Інакше кажучи, про підприємництво можна говорити тільки в тому випадку, коли звичний виробничий процес (або ж процес обігу) звертає із традиційного господарського кругообігу (тобто еволюційного розвитку) на непроторені стежки «нових комбінацій» (революційного, динамічного, стрибкоподібного розвитку).
Таким чином, підприємницька діяльність — це процес, у ході якого суб'єкт господарювання знаходить нові комбінації поєднання чинників виробництва або впроваджує різні нововведення з метою одержання прибутку.
Основними ознаками підприємницької діяльності є:
Організаційно-господарське новаторство. Нове в підприємницькій діяльності полягає насамперед у «комбінації» тих або інших чинників, яких раніше не існувало, використанні винаходів або, ширше, різноманітних можливостей для створення чогось нового. Причому зовсім не обов'язково, щоб сам підприємець був ідейним творцем нововведень. Можна сказати, що підприємці — це люди, які використовують ідеї інших людей, коли бачать користь від застосування цих ідей. Крім того, творчість підприємця, на відміну від інших осіб творчих професій, не означає необмеженого зльоту фантазії, вона завжди «заземлена» на рішенні цілком конкретних нагальних проблем.
Економічна свобода — це незалежність, свобода у виборі напрямків і методів діяльності, використанні прибутку, самостійність прийняття рішень. Автономія прийняття рішень — це та умова підприємницької діяльності, без якої ні економічно, ні організаційно, ні психологічно неможливо здійснити «нову комбінацію». В одній з перших монографій в СРСР, присвяченій дослідженню феномена підприємництва А. Агєєв відзначає, що свобода та організаційне новаторство становлять сутність підприємництва: «одне дає йому життя, а інше — долю».
Ризик і відповідальність за прийняті рішення та дії. Підприємець завжди діє в таких умовах, коли саме одержання прибутку і його розмір невизначені. Сама необхідність підприємницького самостійного судження виникає тоді, коли економічна ситуація не може бути типізована на підставі минулого досвіду і характер ймовірних подій невідомий. Діяльність, що не пов'язана з відповідальністю за прийняті рішення та їх наслідки, є простим розпорядженням, а не підприємництвом.
Орієнтація на досягнення комерційного успіху. Оскільки підприємницька діяльність відноситься до економічної діяльності, то четвертою її ознакою є орієнтація на досягнення комерційного успіху, одержання прибутку, на що й спрямоване організаційне новаторство.
Базові, основні ознаки підприємницької діяльності можуть бути доповнені більш широким набором. З новаторського характеру підприємництва випливає необхідність уміння: побороти відсталість і рутину в навколишньому середовищі, бути наполегливим і цілеспрямованим у досягненні своїх цілей і завдань, орієнтуватися на майбутнє. Свобода інвестування, право на капіталізацію доходу випливають із наявності економічної свободи. Вміння залучити та організувати ефективне використання ресурсів, прийняття рішень пов'язують підприємництво з управлінською діяльністю. Для здійснення нових комбінацій і досягнення комерційного успіху необхідні вміння будувати взаємини з людьми, знання техніки, технології, економіки і права.
Серед найбільш важливих соціально-економічних функцій, які визначають роль і місце підприємництва у суспільстві, виділяються:
1) організаційно-новаторська — здійснення нових комбінацій, пошук і дослідження нових можливостей і на їх основі — реалізація нововведень;
2) управлінська — прийняття відповідальних рішень, організація й контроль за їх виконанням з метою забезпечення ефективності діяльності компанії;
3) ресурсна — розподіл ресурсів (матеріальних, фінансових, трудових) у перспективних напрямках;
4)соціальна — безпосереднє або опосередковане розв'язання питань, пов'язаних із проблемою відтворення людиною матеріальних, духовних або соціальних умов її існування.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Дайте визначення об'єкта та предмета соціології економіки. 2. У чому проявляється відмінність між предметом економічної теорії та економічної соціології? 3. Прокоментуйте твердження Й. Шумпетера: «Економічних фактів самих по собі не існує». 4. Проаналізуйте задачі та соціальні функції соціології економіки. 5. Охарактеризуйте основні етапи становлення економічної соціології. 6. Назвіть основні мотиви економічної поведінки. 7. Охарактеризуйте дистрибутивну, виробничу, обмінну, споживчу економічну поведінку. 8. У чому полягає сутність функціонального підходу до аналізу підприємництва та підприємницької діяльності? 9. Назвіть основні ознаки і функції підприємницької діяльності.
ТЕМА . СОЦІОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ