2. Аналіз документів

Значна частина інформації, необхідної дослідникові в його роботі, знаходиться в документальних джерелах — предметах, спеціально створених людиною для передачі та зберігання ін­формації (письмові, фото-, кіно-, відеоматеріали, магнітофонні записи і т. п.). З використання методу аналізу документів по­чинається більшість соціологічних досліджень: формулюючи проблему й гіпотезу, соціолог звертається до аналізу таких до­кументів, як: наукові публікації, звіти, різни публікації статис­тичного або відомчого характеру. Інформаційні можливості, закладені в документах, настільки великі, що їх аналіз може стати головним засобом одержання потрібної для дослідника інформації.

Дослідник може сам вибирати документи (цільові) або ко­ристуватися тими, які є в наявності (наявні). Особливу зна­чимість для соціолога мають статистичні документи, які на відміну від вербальних, тобто текстових, документів, містять дані й судження в числовій формі, у вигляді таблиць, гра­фіків, схем і т. п. Однак робота з такими документами вима­гає від дослідника вміння виділити із цих даних соціологічно значимі факти. Офіційні документи мають високий ступінь узагальнення й тому надають можливості для пояснення щодо загальнозначущих соціальних явищ. Дослідницька цінність не­офіційних документів полягає в тому, що вони містять більш до­кладний опис деяких соціальних явищ або процесів. Особисті документи при всіх їх недоліках (суб'єктивізм, відсутність реп­резентативності) виступають незамінним джерелом інформа­ції про суспільну свідомість у її індивідуальних проявах.

У сучасній соціології розрізняють традиційний і формалізо­ваний методи аналізу документів.

Здійснюючи традиційний (змістовний) аналіз документа, заснований на механізмі розуміння тексту, дослідник відпові­дає на цілий ряд питань: про зовнішній вигляд документа, об­ставинах його появи, авторів, цілі створення, ступень надій­ності й вірогідності зафіксованих у ньому даних, фактичному й оціночному змісту, про його суспільну дію.

Необхідність подолання суб'єктивізму, властивого традиційному методу аналізу, привела до розробки в соціології методу контент-аналізу, що відрізняється вираженою чіткістю, формалізованістю. За допомогою контент-аналізу здійснюється кіль­кісний опис фактологічного змісту документа (слово «контент» означає «змістовність», «зміст»). Він націлений на вироблення кількісного опису змістовного й символічного змісту документа, на фіксацію його об'єктивних ознак і підрахунок останніх. З ме­тою такого «текстуального кодування» виконується строго стан­дартизована процедура. Насамперед, в аналізованому тексті або інформаційному масиві визначаються змістовні одиниці аналізу, у якості яких може виступити те або інше поняття, тема, пробле­ма, а також імена людей, події, факти й багато чого іншого. Голо­вне, щоб змістовна одиниця як категорія аналізу була однознач­ною, і її значення не входило в інші змістовні одиниці, щоб вона відповідала предмету дослідження й дослідницьким завданням, досить повно відображала зміст основних понять дослідження. Потім на підставі того, як виражена в тексті змістовна одиниця (реченням, словосполученням, словом і т. д.), тобто які її емпі­ричні показники, встановлюється одиниця рахунку. За одиницю рахунку може прийматися число певних слів або їх сполучень, кількість друкованих знаків, сторінок, квадратних сантиметрів площі тексту, а у випадку аналізу інформації на аудіо й відеоносіях — час висвітлення події та багато чого іншого. У резуль­таті з'являється можливість реєструвати в тексті частоту появи або довжину певного змістовного елемента, тобто проводити його вимірювання і обчислення. При проведенні контент-аналізу дослідник складає бланк кодування або кодировочну картку, у якій встановлюється однозначна відповідність між лексикою тексту й кодами (у їх якості виступають одиниці рахунку), над якими й проводяться обчислення.

Перевага методу контент-аналізу полягає в тому, що він за­безпечує досить високий ступінь надійності отриманої інфор­мації. Його доцільно застосовувати, коли потрібен високий рі­вень точності, при наявності великого й несистематизованого матеріалу, що вимагає для свого охоплення сумарних оцінок. Потрібно також мати на увазі, що цей, досить складний з пог­ляду складових його процедур і технік, метод не витісняє тра­диційний метод аналізу документів, а доповнює його.