Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Semke_Sots (1).doc
Скачиваний:
262
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
2.16 Mб
Скачать

Етапи становлення соціології економіки

Історія розвитку західної економічної думки здійснюється шляхом поступового розширення соціального фону, на якому розглядається розвиток економіки. При ць­ому можна виділити чотири етапи розвитку економічної соціології:

Перший етап (середина XIX — початокXX ст.) — пов'язаний із розробкою теоретичних основ економічної соціології, здійсненою у працях таких представників економічної теорії як А. Сміт, Д. Рикардо, Дж. Мілль, К.Маркс, Й. Шумпетер, Д. М. Кейнс та ін. Соціологічну інтерпретацію економічна теорія здобула у працях Г. Спенсера, Е. Дюркгейма, М. Вебера, Т. Веблена та інших представників західної соціології XIX ст.

Е. Дюркгейм розвивав ідею створення економічної соціології як галузі суспільствознавства. Вчений вважав, що суспільний поділ праці є головною інтеграційною силою суспільства. М. Вебер розглядав економічну соціологію як науку, що інтегрує економіку, історію та соціологію. Він зробив значний вклад у розвиток теоретичного аналізу впливу соціокультурних чинників на мотивацію праці та економічну поведінку.

Другий етап (20-50-ті роки. XX ст.) характеризується бурхливим розвитком емпіричних соціологічних досліджень у галузі індустріальної соціології, соціології організацій, теорії соціальної стратифікації і соціальної мобільності. Накопичення фактологічної бази сприяло формуванню економічної соціології.

Третій етап (50-70-ті роки XX ст.) пов'язаний з інституціоналізацією економічної соціології як самостійної галузі со­ціологічної науки. В цей період з'являються роботи Т. Парсонса «Економіка та суспільство», Н.Смелзера «Соціологія економіч­ного життя», в яких здійснено спробу з'ясувати предмет дослід­ження нової самостійної науки. Економіка розглядається як одна з соціальних підсистем суспільства, що взаємодіє з його іншими соціальними підсистемами і сприяє адаптації людини до зовніш­нього середовища.

Четвертий етап (з кінця 70-х років XX ст. і до сьогодні) це етап нової економічної соціології. Вона розвивається як на­уковий рух, спрямований на вивчення «стикових» економіко-соціальних проблем, притаманних капіталістичним країнам, а також на порівняльні дослідження між країнами. У цей пе­ріод аналізуються проблеми світової екології, розвитку техно­логій, організації економічних зв'язків, демографії.

Розвиток економічної соціології в Україні та Росії має свої особливості. Серед українсь­ких та російських вчених кінця XIX — по­чатку XX ст., які зробили значний вклад у розвиток економічної соціології, можна назвати імена М. Ковалевського, М. Туган-Барановського, Б. Кістяківського, С. Булгакова, О. Богданова, які здебільшого розглядали прак­тичні проблеми економіки в єдності з системою певних со­ціальних цінностей. Наприклад, Б.Кістяківський виступав проти монополізуючої ролі виробничо-економічної діяльності у соціальному житті і називав основним недоліком марксизму прагнення всі зміни вивести з єдиної причини — класової бо­ротьби. М. Туган-Барановський створив теорію циклів та криз (яка була покладена в основу сучасної теорії економічної кон'юнктури), а також широковідому в світі теорію розподілу.