- •Соціологія
- •Тема 1. Соціологія як наука про суспільство
- •1. Об'єкт і предмет соціології
- •1.2. Специфіка соціологічного підходу
- •1.3. Структура соціологічного знання
- •1.4. Функції соціології
- •Тема 2. Соціологічні вчення XIX - початку XX ст.
- •1. Соціологічний позитивізм о. Конта
- •2.2. Соціологічний органіцизм г. Спенсера
- •2. 4.Натуралістичні школи
- •5. Психологічний напрям у соціології
- •6. Соціологічна концепція е. Дюркгейма
- •8. Політична соціологія
- •Тема 3. Сучасні соціологічні теорії
- •3.1 Класифікація сучасних соціологічних теорій
- •3.3. Індуктивні соціологічні парадигми - інтеракціонізм, феноменологія, етнометодологія
- •Тема 4. Основні етапи розвитку соціологічної думки в україні
- •1. Становлення і розвиток соціологічної думки в україні в кінці XIX - на початку XX ct.
- •2. Розвиток теоретичної та емпіричної соціології в україні: проблеми й перспективи
- •Тема 5. Суспільство як соціальна система та його розвиток
- •5.1. Суспільство та основні теорії його вивчення
- •3. Україна у світ-системному вимірі
- •1. Поняття, соціальні якості та функції культури
- •План викладу
- •2. Соціальна стратифікація
- •Критерії соціальної стратифікації
- •3. Класи у сучасному суспільстві
- •«Як би Ви оцінили матеріальний статус Вашої сім'ї в цілому?».
- •«Визначте у цілому матеріальне становище Вашої сім'ї за останні 2-3 місяці».
- •7.4 Соціальна мобільність
- •Тема 8. Соціальні інститути
- •1. Поняття та основні елементи соціального інституту
- •2. Основні види та функції соціальних інститутів
- •3. Процес інституціоналізації
- •4. Інститут освіти і його функції
- •Інститут освіти в Україні
- •Тема 9. Особистість і суспільство План викладу
- •1. Соціологічний погляд на особистість
- •9.2. Поняття соціального статусу та ролі. Види соціальних статусів і ролей
- •9.3. Структура особистості
- •9.4. Соціалізація особистості
- •9.5. Типи особистості
- •Галузеві та спеціальні соціологічні теорії, методологія та методи соціологічного дослідження
- •1. Соціологія економіки як наукова дисципліна
- •Етапи становлення соціології економіки
- •Розвиток економічної соціології в Україні та Росії
- •2. Економічна поведінка
- •3. Підприємництво як соціально – економічний феномен
- •План викладу
- •1. Соціологія управління як наукова дисципліна
- •2. Організація як об'єкт управління
- •3. Управління трудовою поведінкою в організації.
- •4. Управління організаційними конфліктами
- •План викладу
- •1. Релігія та повсякденний досвід
- •2. Структура й функції релігії
- •3. Типи релігіиних організацій
- •4. Світові релігії
- •Буддизм
- •2. Основні етапи становлення етносів. Етногенез
- •3. Етнічні конфлікти у сучасному суспільстві
- •План викладу
- •1. Сутність девіантної поведінки
- •2. Основні теорії, що пояснюють виникнення девіантної поведінки
- •3. Основні види девіантної поведінки
- •Контрольні запитання
- •План викладу
- •1. Місце соціології сім'ї в системі соціологічного знання
- •2. Поняття сім'ї та шлюбу. Типологія сімейних структур
- •3. Життєвий цикл та функції сім'ї
- •4. Типи сімейної поведінки
- •Особливості сексуальної поведінки в шлюбі:
- •Репродуктивна поведінка
- •5. Шлюб та сім'я в сучасній україні
- •План викладу
- •Види емпіричного дослідження
- •Етапи соціологічного дослідження
- •2.Програма і робочий план соціологічного дослідження
- •Системний аналіз об'єкта дослідження Формулювання робочих гіпотез дослідження
- •3. Обгрунтування вибірки
- •Короткі характеристики вибірок різного обсягу.
- •План викладу
- •1. Метод спостереження
- •2. Аналіз документів
- •3. Методи опитування
- •4. Соціологічний експеримент
- •8.5. Фокус-групове інтерв'ю
- •Словник ключових понять і термінів
Етапи становлення соціології економіки
Історія розвитку західної економічної думки здійснюється шляхом поступового розширення соціального фону, на якому розглядається розвиток економіки. При цьому можна виділити чотири етапи розвитку економічної соціології:
Перший етап (середина XIX — початокXX ст.) — пов'язаний із розробкою теоретичних основ економічної соціології, здійсненою у працях таких представників економічної теорії як А. Сміт, Д. Рикардо, Дж. Мілль, К.Маркс, Й. Шумпетер, Д. М. Кейнс та ін. Соціологічну інтерпретацію економічна теорія здобула у працях Г. Спенсера, Е. Дюркгейма, М. Вебера, Т. Веблена та інших представників західної соціології XIX ст.
Е. Дюркгейм розвивав ідею створення економічної соціології як галузі суспільствознавства. Вчений вважав, що суспільний поділ праці є головною інтеграційною силою суспільства. М. Вебер розглядав економічну соціологію як науку, що інтегрує економіку, історію та соціологію. Він зробив значний вклад у розвиток теоретичного аналізу впливу соціокультурних чинників на мотивацію праці та економічну поведінку.
Другий етап (20-50-ті роки. XX ст.) характеризується бурхливим розвитком емпіричних соціологічних досліджень у галузі індустріальної соціології, соціології організацій, теорії соціальної стратифікації і соціальної мобільності. Накопичення фактологічної бази сприяло формуванню економічної соціології.
Третій етап (50-70-ті роки XX ст.) пов'язаний з інституціоналізацією економічної соціології як самостійної галузі соціологічної науки. В цей період з'являються роботи Т. Парсонса «Економіка та суспільство», Н.Смелзера «Соціологія економічного життя», в яких здійснено спробу з'ясувати предмет дослідження нової самостійної науки. Економіка розглядається як одна з соціальних підсистем суспільства, що взаємодіє з його іншими соціальними підсистемами і сприяє адаптації людини до зовнішнього середовища.
Четвертий етап (з кінця 70-х років XX ст. і до сьогодні) — це етап нової економічної соціології. Вона розвивається як науковий рух, спрямований на вивчення «стикових» економіко-соціальних проблем, притаманних капіталістичним країнам, а також на порівняльні дослідження між країнами. У цей період аналізуються проблеми світової екології, розвитку технологій, організації економічних зв'язків, демографії.
Розвиток економічної соціології в Україні та Росії має свої особливості. Серед українських та російських вчених кінця XIX — початку XX ст., які зробили значний вклад у розвиток економічної соціології, можна назвати імена М. Ковалевського, М. Туган-Барановського, Б. Кістяківського, С. Булгакова, О. Богданова, які здебільшого розглядали практичні проблеми економіки в єдності з системою певних соціальних цінностей. Наприклад, Б.Кістяківський виступав проти монополізуючої ролі виробничо-економічної діяльності у соціальному житті і називав основним недоліком марксизму прагнення всі зміни вивести з єдиної причини — класової боротьби. М. Туган-Барановський створив теорію циклів та криз (яка була покладена в основу сучасної теорії економічної кон'юнктури), а також широковідому в світі теорію розподілу.