- •Соціологія
- •Тема 1. Соціологія як наука про суспільство
- •1. Об'єкт і предмет соціології
- •1.2. Специфіка соціологічного підходу
- •1.3. Структура соціологічного знання
- •1.4. Функції соціології
- •Тема 2. Соціологічні вчення XIX - початку XX ст.
- •1. Соціологічний позитивізм о. Конта
- •2.2. Соціологічний органіцизм г. Спенсера
- •2. 4.Натуралістичні школи
- •5. Психологічний напрям у соціології
- •6. Соціологічна концепція е. Дюркгейма
- •8. Політична соціологія
- •Тема 3. Сучасні соціологічні теорії
- •3.1 Класифікація сучасних соціологічних теорій
- •3.3. Індуктивні соціологічні парадигми - інтеракціонізм, феноменологія, етнометодологія
- •Тема 4. Основні етапи розвитку соціологічної думки в україні
- •1. Становлення і розвиток соціологічної думки в україні в кінці XIX - на початку XX ct.
- •2. Розвиток теоретичної та емпіричної соціології в україні: проблеми й перспективи
- •Тема 5. Суспільство як соціальна система та його розвиток
- •5.1. Суспільство та основні теорії його вивчення
- •3. Україна у світ-системному вимірі
- •1. Поняття, соціальні якості та функції культури
- •План викладу
- •2. Соціальна стратифікація
- •Критерії соціальної стратифікації
- •3. Класи у сучасному суспільстві
- •«Як би Ви оцінили матеріальний статус Вашої сім'ї в цілому?».
- •«Визначте у цілому матеріальне становище Вашої сім'ї за останні 2-3 місяці».
- •7.4 Соціальна мобільність
- •Тема 8. Соціальні інститути
- •1. Поняття та основні елементи соціального інституту
- •2. Основні види та функції соціальних інститутів
- •3. Процес інституціоналізації
- •4. Інститут освіти і його функції
- •Інститут освіти в Україні
- •Тема 9. Особистість і суспільство План викладу
- •1. Соціологічний погляд на особистість
- •9.2. Поняття соціального статусу та ролі. Види соціальних статусів і ролей
- •9.3. Структура особистості
- •9.4. Соціалізація особистості
- •9.5. Типи особистості
- •Галузеві та спеціальні соціологічні теорії, методологія та методи соціологічного дослідження
- •1. Соціологія економіки як наукова дисципліна
- •Етапи становлення соціології економіки
- •Розвиток економічної соціології в Україні та Росії
- •2. Економічна поведінка
- •3. Підприємництво як соціально – економічний феномен
- •План викладу
- •1. Соціологія управління як наукова дисципліна
- •2. Організація як об'єкт управління
- •3. Управління трудовою поведінкою в організації.
- •4. Управління організаційними конфліктами
- •План викладу
- •1. Релігія та повсякденний досвід
- •2. Структура й функції релігії
- •3. Типи релігіиних організацій
- •4. Світові релігії
- •Буддизм
- •2. Основні етапи становлення етносів. Етногенез
- •3. Етнічні конфлікти у сучасному суспільстві
- •План викладу
- •1. Сутність девіантної поведінки
- •2. Основні теорії, що пояснюють виникнення девіантної поведінки
- •3. Основні види девіантної поведінки
- •Контрольні запитання
- •План викладу
- •1. Місце соціології сім'ї в системі соціологічного знання
- •2. Поняття сім'ї та шлюбу. Типологія сімейних структур
- •3. Життєвий цикл та функції сім'ї
- •4. Типи сімейної поведінки
- •Особливості сексуальної поведінки в шлюбі:
- •Репродуктивна поведінка
- •5. Шлюб та сім'я в сучасній україні
- •План викладу
- •Види емпіричного дослідження
- •Етапи соціологічного дослідження
- •2.Програма і робочий план соціологічного дослідження
- •Системний аналіз об'єкта дослідження Формулювання робочих гіпотез дослідження
- •3. Обгрунтування вибірки
- •Короткі характеристики вибірок різного обсягу.
- •План викладу
- •1. Метод спостереження
- •2. Аналіз документів
- •3. Методи опитування
- •4. Соціологічний експеримент
- •8.5. Фокус-групове інтерв'ю
- •Словник ключових понять і термінів
1.4. Функції соціології
Засновники соціології вважали, що її призначення полягає в тому, щоб відкрити дійсні, об'єктивні закони функціонування та розвитку суспільства задля того, щоб за допомогою наукового знання свідомо здійснювати суспільні перетворення та використовувати його у політичній, економічній діяльності, законотворчості та інших важливих сферах суспільного життя. Отже, соціологія мала допомогти людям зрозуміти умови соціального життя, власну поведінку і тим самим поліпшити суспільні відносини. Таким чином, перед соціологією і соціологами було поставлене надзавдання, можливості і функції нової науки дещо міфологізувалися та перебільшувалися. З часом стало зрозуміло, що соціологія — це не «швидка допомога», яка може швидко позбавити суспільство від його «хвороб» і локалізувати негативні явища. Однак посилений акцент на значенні соціології для суспільства мав і позитивний результат: це привернуло до науки увагу громадськості, надихнуло на віддану і плідну працю цілі покоління соціологів. Авжеж, виникнення соціології не зробило переворот у суспільстві, не призвело до кращих, більш справедливих відносин між людьми, проте соціологія завоювала стійкий авторитет і визнання, посіла важливе місце серед соціальних та гуманітарних дисциплін. На початку III тисячоліття соціологія — це сучасна наукова дисципліна, що виконує низку пізнавальних і практичних функцій. Найчастіше до функцій соціології відносять такі.
Теоретика-пізнавальна функція. Ця функція властива будь-якій науці. Результатом наукового пошуку завжди виступають нові знання, що розкривають таємниці природи та суспільства. Соціологія дає знання про суспільство, в якому ми живемо. Працюючи в цьому напрямку, соціологи можуть: а) накопичувати та систематизувати знання про суспільство та його складові; б) виявляти та аналізувати чинники соціального життя та зв'язки між соціальними явищами; в) встановлювати вплив тих чи інших чинників на процеси та зміни у суспільстві; г) пізнавати та формулювати соціальні закони, за якими функціонує та розвивається суспільство; д) знаходити методи контролю за тими чи іншими тенденціями у суспільстві або з метою підтримки та розвитку позитивних процесів, або у напрямку протидії та приборкання негативних процесів.
Авторитет і популярність соціології визначаються тим, що її надбання знаходять практичне використання, застосовуються у різноманітних сферах суспільного життя. Соціологи стежать за змінами і тенденціями, реагують на виникнення нових форм та умов соціальної реальності. Жодна цивілізована країна сьогодні не може обійтися без вивчення громадської думки в межах різних опитувань, моніторингів.
Пізнавальна функція соціології є базисною. Її реалізація дає можливість здійснювати інші функції — складати прогнози, давати поради управлінцям, розробляти соціальні технології та використовувати соціологічне знання у різних практичних галузях, наприклад, займатися соціальною роботою, зв'язками з громадськістю, а також пропагувати соціальне знання через систему освіти.
Методологічна функція. Оскільки соціологія надає вихідні уявлення про суспільство як цілісну систему, ці знання мають методологічне значення для інших наук, — тих, що вивчають суспільство, — таких як економіка, політологія, релігієзнавство та право.
Прогностична функція. Соціологія вивчає насамперед соціальні закономірності функціонування суспільства, його сучасне. Але за допомогою отриманих даних вона може зробити науковий прогноз на майбутнє. Соціологічні прогнози завжди спираються на відомі соціологам тенденції розвитку соціальних систем і стосуються 'окремих явищ, проблем або подій у суспільстві. Найбільшою популярністю користуються прогнози соціологів щодо результатів виборів. Взагалі соціологічні прогнози завжди виглядають не категорично, а як імовірні тенденції розвитку. Вони зазвичай оформлюються як альтернативні сценарії розвитку подій від оптимістичного до песимістичного та зазначають чинники і умови, за яких може здійснитися той чи інший прогноз.
Управлінська функція. Безпосередньо управлінням соціологія не займається і управлінських рішень не приймає. Але для прийняття оптимального управлінського рішення керівний орган (або уповноважена особа) має володіти повною та достовірною інформацією щодо об'єкта управління. Обсяг, якість і характер інформації визначають ефективність управління і зміст прийнятих рішень. Здобуття соціальної інформації — це поле діяльності соціологів. Професійна діяльність соціологів полягає у збиранні, обробці та аналізі різноманітної інформації, що стосується соціальних об'єктів і процесів. Отримані дані та рекомендації до них соціологи передають органам управління і окремим керівникам для прийняття оптимальних рішень. В Україні послугами соціологічних служб користуються Президент, Верховна Рада, міністерства та інші органи державної влади і самоврядування. Також споживачами соціологічної інформації виступають політичні партії, комерційні структури — банки, виробничі і торгові корпорації, страхові компанії, що працюють з населенням.
Соціально-технологічна функція. Соціологія визначає оптимальні шляхи рішення соціальних проблем, розробляє методи, засоби та прийоми управлінських рішень, тобто розробляє соціальну технологію. Це найперспективніша і водночас найскладніша в реалізації функція соціології. Традиційні функції соціології пов'язані, насамперед, з реєстрацією соціальних явищ і процесів. Соціально-технологічна функція якісно відрізняється від такого класичного призначення соціології, тут соціолог виступає як конструктор і архітектор соціуму. Конструювання соціальних процесів і розробка соціальних технологій необхідна, наприклад, при проектуванні нових установ, організацій, при коригуванні управлінських структур, розробці та здійсненні різноманітних соціальних програм. Так, державна програма з соціальної допомоги багатодітним родинам може здійснюватися різними методами з різною ефективністю. Соціально-технологічний підхід передбачає розробку структури соціальної роботи з багатодітними сім'ями, спираючись на аналіз соціальної інформації та соціологічні знання. Технологізація соціальних практик — шлях до впорядкування різноманітних виробничих і позавиробничих процесів на основі сучасних соціологічних уявлень про соціальні організації, поведінку людини та системи управління.
Світоглядна функція. Соціологія як наука про суспільство має виступати основою формування у людини уявлень про цілісну картину світу та своє місце в ньому, тобто основою світогляду. Для цього соціологи використовують різні засоби — видають популярні книжки, друкують статті у газетах та журналах, виступають по телебаченню. Однак найбільш широкі можливості для реалізації цієї функції відкриває система освіти. Не випадково в Україні, як і в більшості країн, соціологія включена до учбових планів вищих навчальних закладів як обов'язкова дисципліна. Соціологічне просвітництво має велике практичне значення, хоча позитивні наслідки пропаганди соціологічних знань не завжди можна побачити відразу. Такі знання допомагають людині зорієнтуватися у навколишньому світі, краще зрозуміти себе і поведінку інших людей, усвідомити значення таких фундаментальних цінностей як свобода, демократія, права людини, соціальний порядок і соціальна відповідальність.
контрольні запитання
1. У чому полягає відмінність між об'єктом та предметом науки?
2. Чи можна соціологію вважати універсальною соціальною наукою? Аргументуйте свою відповідь.
3. У чому полягає специфіка соціологічного підходу до аналізу суспільства?
4. За допомогою соціологічної уяви проаналізуйте соціальну обумовленість користування мобільними телефонами. Для цього дайте відповідь на такі питання: Чому у Києві доля мешканців — користувачів мобільних телефонів значно вища, ніж в Україні в цілому? Чи існують «чоловічі» та «жіночі» мобільні телефони? Чи може мобільний телефон бути показником соціального статусу його власника?
5. Наведіть приклади теорій середнього рівня. У чому полягає їх специфіка? 6. Детально зупиніться на одній з теорій середнього рівня, визначте її об'єкт та предмет.
7. Яку роль у суспільстві виконує сучасна соціологія? Визначте її функції.