2. Структура й функції релігії

З погляду символічного інтеракціонізму релігія соціально сконструйована культовою діяльністю людей. Завдяки різним ритуалам — від щоденної молитви до релігійних свят — межа між мирським і сакральним стає виразною для людської свідо­мості. Як відзначає Пітер Бергер, коли люди співвідносять своє коротке життя, яке зазнає помилок, з якоюсь космічною силою, вони знаходять «видимість повної безпеки й стабільності».

Переконливим прикладом нерозривності сакральних уз є шлюб. Якщо дві людини вважають його всього лиш контрактом, ніщо не заважає їм розірвати його, як тільки вони побажають.

Коли ж чоловік і жінка вірять у шлюб, як у якусь сакральну цінність (шлюби укладаються на небесах), то узи шлюбу на­кладають більш серйозні зобов'язання. Факти підтверджують, що чим більш релігійні люди, тим менш вони схильні до розлу­чень. Дж. Масіоніс формулює цю думку так, коли люди вияв­ляються в невизначеній або загрозливій життю ситуації (хво­роба, війна або стихійне лихо), вони звертаються до священних для них символів.

Згідно Е. Дюркгейму, саме існування суспільства і його вла­да перевищують рамки життя однієї людини. Іншими слова­ми, в порівнянні з можливостями однієї людини суспільство й держава являють собою Левіафана, сили якого в багато разів перевищують сили індивіда.

У всіх куточках земної кулі люди перетворюють предмети повсякденного життя в якісь священні символи, і намагають­ся за допомогою цих символів організувати свою колективну діяльність. Члени примітивних суспільств «призначали на цю роль» тотеми, об'єкти природного світу, яким приписувалися надприродні властивості. Тотем, яким може бути тварина або рослина, стає центральною фігурою ритуалу, що символізує владу колективу над життям будь-якої людини. Сучасні держав­ні символи, прапор, герб і ін. відіграють роль квазісвященного тотема. Наприклад, напис на грошових купюрах США «Ми ві­римо в бога» означає, що американці зв'язані загальною вірою, хоча вони можуть належати до різних релігійних конфесій.

Е. Дюркгейм писав про три основні функції релігії, що мають принципове значення для життя суспільства.

Соціальна згуртованість. Релігія об'єднує людей за допо­могою загальних символів і цінностей. Релігійні норми й ри­туали встановлюють правила «морального» поводження, на основі яких стає можливим організоване життя суспільства.

Соціальний контроль. У всіх суспільствах релігійні риту­али полегшують процес соціалізації. Багато культурних норм одержують у соціумі релігійне виправдання. Особливо важ­ливу роль грає релігійна мораль у формуванні родини. Релігія наділяє легітимністю політичну систему й державу.

Додання змісту людському життю. Віра втішає людину в критичних ситуаціях, вона пояснює питання життя й смерті. Люди, чий дух укріплений вірою, менш схильні впадати у від­чай у життєвих негодах. Саме тому релігійні обряди стосуються найважливіших подій, у тому числі народження, шлюбу, смерті.

Існує багато доказів тісного взаємозв'язку релігійної організації й соціальної ієрархії. У свій час К. Маркс, розробляючи револю­ційну теорію, стверджував, що релігія надає підтримку прав­лячій еліті, вона підтверджує правочинність існуючого гро­мадського порядку й відволікає увагу трудящих від боротьби проти соціальної нерівності. Релігія також надихає людей на те, щоб «жити на колінах», тобто, щоб з надією очікувати, коли вони опиняться в «кращому світі». Широко відомим стало виз­начення К. Марксом релігії як «опіуму народу».

Протягом багатьох століть могутні християнські держави Західної Європи виправдували свою колонізаторську політику відносно народів Африки, Латинської Америки й Азії, тим що вони обертають язичників у щиру віру.

Аналіз релігії з позицій соціального конфлікту виявляє її здатність підтримувати соціальну нерівність. У той же самий час релігійні уявлення сприяють досягненню рівності. У СШ А в XX ст. групи віруючих виявилися на передньому краї бороть­би за скасування рабства. В 1950-і й 1960-і рр. у результаті три­валої боротьби релігійні організації, очолювані преподобним Мартіном Лютером Кінгом-молодшим, домоглися рівноправ­ності афроамериканців.