- •Соціологія
- •Тема 1. Соціологія як наука про суспільство
- •1. Об'єкт і предмет соціології
- •1.2. Специфіка соціологічного підходу
- •1.3. Структура соціологічного знання
- •1.4. Функції соціології
- •Тема 2. Соціологічні вчення XIX - початку XX ст.
- •1. Соціологічний позитивізм о. Конта
- •2.2. Соціологічний органіцизм г. Спенсера
- •2. 4.Натуралістичні школи
- •5. Психологічний напрям у соціології
- •6. Соціологічна концепція е. Дюркгейма
- •8. Політична соціологія
- •Тема 3. Сучасні соціологічні теорії
- •3.1 Класифікація сучасних соціологічних теорій
- •3.3. Індуктивні соціологічні парадигми - інтеракціонізм, феноменологія, етнометодологія
- •Тема 4. Основні етапи розвитку соціологічної думки в україні
- •1. Становлення і розвиток соціологічної думки в україні в кінці XIX - на початку XX ct.
- •2. Розвиток теоретичної та емпіричної соціології в україні: проблеми й перспективи
- •Тема 5. Суспільство як соціальна система та його розвиток
- •5.1. Суспільство та основні теорії його вивчення
- •3. Україна у світ-системному вимірі
- •1. Поняття, соціальні якості та функції культури
- •План викладу
- •2. Соціальна стратифікація
- •Критерії соціальної стратифікації
- •3. Класи у сучасному суспільстві
- •«Як би Ви оцінили матеріальний статус Вашої сім'ї в цілому?».
- •«Визначте у цілому матеріальне становище Вашої сім'ї за останні 2-3 місяці».
- •7.4 Соціальна мобільність
- •Тема 8. Соціальні інститути
- •1. Поняття та основні елементи соціального інституту
- •2. Основні види та функції соціальних інститутів
- •3. Процес інституціоналізації
- •4. Інститут освіти і його функції
- •Інститут освіти в Україні
- •Тема 9. Особистість і суспільство План викладу
- •1. Соціологічний погляд на особистість
- •9.2. Поняття соціального статусу та ролі. Види соціальних статусів і ролей
- •9.3. Структура особистості
- •9.4. Соціалізація особистості
- •9.5. Типи особистості
- •Галузеві та спеціальні соціологічні теорії, методологія та методи соціологічного дослідження
- •1. Соціологія економіки як наукова дисципліна
- •Етапи становлення соціології економіки
- •Розвиток економічної соціології в Україні та Росії
- •2. Економічна поведінка
- •3. Підприємництво як соціально – економічний феномен
- •План викладу
- •1. Соціологія управління як наукова дисципліна
- •2. Організація як об'єкт управління
- •3. Управління трудовою поведінкою в організації.
- •4. Управління організаційними конфліктами
- •План викладу
- •1. Релігія та повсякденний досвід
- •2. Структура й функції релігії
- •3. Типи релігіиних організацій
- •4. Світові релігії
- •Буддизм
- •2. Основні етапи становлення етносів. Етногенез
- •3. Етнічні конфлікти у сучасному суспільстві
- •План викладу
- •1. Сутність девіантної поведінки
- •2. Основні теорії, що пояснюють виникнення девіантної поведінки
- •3. Основні види девіантної поведінки
- •Контрольні запитання
- •План викладу
- •1. Місце соціології сім'ї в системі соціологічного знання
- •2. Поняття сім'ї та шлюбу. Типологія сімейних структур
- •3. Життєвий цикл та функції сім'ї
- •4. Типи сімейної поведінки
- •Особливості сексуальної поведінки в шлюбі:
- •Репродуктивна поведінка
- •5. Шлюб та сім'я в сучасній україні
- •План викладу
- •Види емпіричного дослідження
- •Етапи соціологічного дослідження
- •2.Програма і робочий план соціологічного дослідження
- •Системний аналіз об'єкта дослідження Формулювання робочих гіпотез дослідження
- •3. Обгрунтування вибірки
- •Короткі характеристики вибірок різного обсягу.
- •План викладу
- •1. Метод спостереження
- •2. Аналіз документів
- •3. Методи опитування
- •4. Соціологічний експеримент
- •8.5. Фокус-групове інтерв'ю
- •Словник ключових понять і термінів
Етапи соціологічного дослідження
У науковій літературі по прикладним дослідженням зустрічаються різні схеми етапів проведення соціологічного дослідження. Сама очевидна з них може полягати в наступному:
• передній етап (уточнення предмету дослідження, складання ескізу проекту, програми й робочого плану дослідження, обґрунтування вибірки),
• пілотажний етап (опробування інструментарію, якщо необхідно),
• польовий етап (збір інформації),
• підготовка первинних даних до обробки,
• обробка й аналіз отриманих даних,
• написання наукового звіту (формулювання висновків і практичних рекомендацій).
З огляду на те, що основними (і найважливішими) складовими частинами будь:якого соціологічного дослідження, що визначають його наукову й практичну значимість, а також фінансову вартість, є програма й вибірка, зупинимося на їхньому розгляді докладніше.
2.Програма і робочий план соціологічного дослідження
Програма соціологічного дослідження — центральний документ практично будь-якого соціологічного дослідження, з якого воно починається і яким, по суті, «закінчується». Суворо говорячи, різного роду опитування, що проводяться без ретельно підготовленої дослідницької програми, не є соціологічними дослідженнями.
Значимість програми визначається тим, що це — і методологія, і теорія, і методика конкретного дослідження окремого емпіричного об'єкту або явища. Саме програма вирішує принципово важливе питання соціологічного пізнання — перехід від теоретичного (концептуального) осмислення досліджуваної проблеми (теоретичної моделі предмета) до інструментарію конкретного емпіричного дослідження (емпіричної моделі об'єкта дослідження), а від нього до обґрунтування логіки аналізу й інтерпретації отриманих даних. Практикуючі соціологи підкреслюють, що розробка якісної програми вимагає від третини до половини інтелектуальних і часових витрат усього дослідження.
У відповідності зі своїм призначенням програма соціологічного дослідження виконує три найважливіші функції:
• методологічна функція, що проявляється у визначенні проблеми (теми), для вирішення якої проводиться дослідження, рівня її вивченості, уточненні предмета й об'єкта дослідження, інтерпретації основних понять, формулюванні гіпотез;
• методична функція, що проявляється у розробці загального логічного плану дослідження, на основі якого здійснюється цикл: теорія — факти — теорія, тобто відбувається відбір методів збору й обробки інформації, уточнюється обсяг вибірки, визначається порядок і зміст дослідницьких процедур, логічні схеми обробки інформації;
• організаційна функція, що проявляється у забезпеченні раціонального поділу праці між членами робочої групи, плануванні, визначенні послідовності й форм контролю за поетапним ходом дослідження.
У структурному відношенні програма соціологічного дослідження містить у собі два розділи: теоретико-методологіч- ний і методико-процедурний.
Перший, теоретико-методологічний розділ, складається з таких елементів:
1. Формулювання проблеми, уточнення предмета й об'єкту дослідження.
2. Визначення цілі й завдань дослідження.
3.Системний аналіз об'єкта дослідження.
4.Створення системи показників предмета дослідження, а також їх індикаторів.
5. Формулювання робочих гіпотез дослідження — обґрунтованих припущень про причини й чинники, що визначають характер досліджуваного явища, ці робочі гіпотези потребують емпіричного підтвердження або спростування.
Вихідним пунктом соціологічного дослідження, як уже зазначалося, завжди виступає проблема або проблемна ситуація. Її основу становить, з одного боку, реальне протиріччя, що усвідомлюється в суспільстві й потребує свого розв'язання, з іншого, — недостатність знань про механізми цього протиріччя й шляхи його подолання. Тому будь-яке соціологічне дослідження починається з уточнення і формулювання проблеми. Точне формулювання проблеми дозволяє уникнути багатьох помилок і непорозумінь на заключній стадії роботи, коли раптом стає незрозумілим, а що ж саме вивчалося?
У процесі уточнення важливо вміти відокремити «проблему» від «псевдогіроблеми», істотне від несуттєвого, виявити основні аспекти проблеми, рівень їх пріоритетності, тобто максимально конкретизувати проблему. Тим самим у процесі дослідження первісна «загальна» проблема постійно «звужується», здобуваючи усе більш чіткий, завершений вид.
Конкретизація проблеми зазвичай виражається в пошуку й адекватному визначенні об'єкту й предмету дослідження. Об'єкт дослідження, тобто все те, на що спрямовано пізнавальний процес (індивіди, спільноти, відносини, організації, процеси й т. п.) звичайно містить у собі зазначену проблемну ситуацію (протиріччя). Предмет — найбільш істотні властивості досліджуваного об'єкту, аналіз яких особливо важливий для рішення всієї проблеми (протиріччя). Звичайно предмет дослідження вказує на центральне питання проблеми, пов'язане з припущенням про наявність закономірностей, тенденцій її розвитку.
Як приклад можна навести дослідження вибору професії випускниками середніх шкіл. Проблема цього дослідження — протиріччя між рівними правами у виборі професії й фактичною нерівністю можливостей у реалізації цього права в представників різних соціальних груп. Об'єкт дослідження — випускники шкіл і їх батьки у момент вибору першої трудової професії й працевлаштування. Предмет — співвідношення між планами про вибір професії і їхньою реалізацією на практиці. Конкретизація предмету: обумовленість життєвих планів випускників соціально-професійним статусом родини, своєрідністю умов життя в даному регіоні, особистішими особливостями випускників.
Ціль соціологічного дослідження — це його орієнтація на кінцевий результат, тобто результат, якого хоче в остаточному підсумку досягти дослідник. Ціль визначається відповіддю на питання «Для чого проводиться дослідження?». При цьому ціль, безсумнівно, повинна мати суспільну значимість (важливість) і бути реалістичною (тобто тією, що в принципі досягається).
Завдання дослідження — система досліджуваних питань, відповідь на які забезпечує досягнення цілі дослідження. Вони розділяються на основні, орієнтовані на виявлення сутності проблеми, і часткові (другорядні), що стосуються окремих, виникаючих по ходу аналізу, аспектів проблеми. Іноді можуть виникати й додаткові (побічні) завдання — для перевірки робочих гіпотез, які не пов'язані з основною проблемою, для підготовки нових досліджень і т. п.
Завдання дослідження формулюються в системному вигляді за правилами логіки, при цьому приватні та додаткові завдання виступають у ролі конкретизації і деталізації основних. Кількість завдань, а також їх структура, залежить від складності проблеми, ступеня її вивченості, цілі дослідження, інтересів замовника, а також можливостей самих дослідників.
Одне із завдань початкового етапу соціологічного дослідження полягає в тому, щоб дати гіпотетичний розгорнутий опис соціального об'єкта як системи, тобто описати його з позиції системного підходу. Тим самим фіксуються певні елементи і зв'язки, характерні для досліджуваного об'єкта.
Соціальний об'єкт розглядається з двох боків: як частина цілого і як ціле, що складається із частин. У першому випадку він характеризується зовнішніми зв'язками, у другому — внутрішніми.
Результатом попереднього системного аналізу досліджуваного об'єкта є предмет дослідження, що має форму деякої гіпотетичної моделі, яка може бути представлена у вигляді схеми з описом елементів і зв'язків досліджуваного об'єкта.
Системний аналіз об'єкта дозволяє прояснити предмет дослідження, виділити основні поняття, дати їх теоретичну й емпіричну інтерпретацію, а також висунути робочі гіпотези.
Категорії аналізу — емпіричні поняття, що установлені у результаті операціоналізації й виражають змістовні ознаки предмета, що піддаються соціологічному виміру.
Одиниці аналізу (відбору) — елементи (частини, структури, підсистеми) досліджуваного об'єкта, які будуть вимірятися.
Одиниці рахунку (спостереження) — кількісне вираження одиниць аналізу (чисельність людей, їх певних вчинків, висловлювань, думок і т. п.), що дозволяє фіксувати частоту прояву досліджуваної ознаки об'єкта.
Гіпотеза формулюється в результаті попереднього системного аналізу об'єкта і є своєрідним прогнозом очікуваного рішення дослідницького завдання.