Короткі характеристики вибірок різного обсягу.

Припустимий відсоток помилки вибірки	Довірча ймовірність*
	0,95	0,99
± 1	10000	22500
± 2	2500	5625
± 3	1111	2500
± 4	625	1406
± 5	400	900
± 10	100	-

* Довірча ймовірність, рівна або 95 %, або 99 %, є стандарт­ною для проведення соціологічних досліджень

З таблиці очевидно, що для кожного рівня помилки виб­ірки необхідний обсяг вибірки стає значно більшим в тому випадку, якщо ми хочемо досягти максимальних значень за рівнем довірчої ймовірності. Тобто, якщо ми хочемо підви­щити (з 95 % до 99 %) нашу впевненість у тім, що результа­ти вибірки будуть стійкими, наприклад, при рівні помилки в ± 3 %, нам треба збільшити обсяг вибірки більш ніж у два рази (з 1111 до 2500 чол.). З іншого боку, ми можемо скористатися даною таблицею для оцінки вже наявної вибірки, установив­ши відповідні їй показники помилки вибірки й рівень довірчої ймовірності. Наприклад, обсяг вибірки в 2500 чол. дає величи­ну помилки вибірки в ±2 % (при рівні 0,95) і ±3 (при рівні — 0,99), що однаково прийнятно для ситуації соціологічного до­слідження. Не випадково більшість досліджень у масштабах України засновані на вибірках приблизно такого розміру, що дає результати з точністю 2-3 % і рівнем довірчої ймовірності від 0,95 до 0,99, що дозволяє вважати їх одночасно й можливи­ми, і досить точними, і надійними.

У той же час варто підкреслити, що існує певний зв'язок між обсягом вибірки й обсягом тої сукупності, що повинна пред­ставляти вибірка. Досягай певної величини, розмір даної су­купності вже не впливає на обсяг вибірки. Наприклад, при 5% помилці вибірки, обсяг вибірки в 400 чол. рівною мірою реп­резентує (тобто представляє) різні сукупності чисельністю від 5 тис. чоловік і більше.

Таким чином, ми познайомилися з вихідними методологіч­ними передумовами організації соціологічного дослідження, по­чинаючи з визначення понятійного апарату дослідження, змісту його програми, і закінчуючи основними принципами побудови вибірки. З урахуванням розглянутого матеріалу соціологічне дослідження представляється як складний, глибоко ешелований за процедурами відбору й аналізу даних захід, що вимагає від дослідника особливих умінь і навичок. У процесі соціологічного аналізу не можна за­бувати про реальну природу того, що перебуває «по ту сторону шкал», за цифрами й математичними формулами. В кінцевому результаті, всі зусилля, спрямовані на статистичне обґрунтуван­ня передбачуваних результатів, набувають сенсу тільки за умови серйозного змістовного аналізу суті соціальних проблем, їх ро­зуміння й адекватного сприйняття самими дослідниками.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Припустимо, що Ви керівник підприємства, що вирішив провести соціологічне дослідження. Що Вам потрібно зробити для цього? Опишіть всі операції організації такого дослідження.

2. Припустимо, що Ви директор заводу, до якого прийшов соціо­лог з програмою дослідження колективу Вашого підприємства. За якими параметрами Ви будете оцінювати якісність цієї програ­ми?

3. Назвіть обов'язкові компоненти дослідницької програми й охарактеризуйте їх.

4. Визначіть поняття «навчальна дисципліна студента» і операціоналізуйте його.

5. Сформулюйте гіпотези, що пояснюють причини порушень студентами навчальної дисциплі­ни. Визначіть всі можливі методи перевірки цих гіпотез.

6. Що таке соціологічна вибірка й репрезентативність вибірки?

7. Що таке валідність дослідження? Навіщо і яким чином вона визначається?

ТЕМА . МЕТОДИ ЗБОРУ ДАНИХ У ХОДІ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ