- •Соціологія
- •Тема 1. Соціологія як наука про суспільство
- •1. Об'єкт і предмет соціології
- •1.2. Специфіка соціологічного підходу
- •1.3. Структура соціологічного знання
- •1.4. Функції соціології
- •Тема 2. Соціологічні вчення XIX - початку XX ст.
- •1. Соціологічний позитивізм о. Конта
- •2.2. Соціологічний органіцизм г. Спенсера
- •2. 4.Натуралістичні школи
- •5. Психологічний напрям у соціології
- •6. Соціологічна концепція е. Дюркгейма
- •8. Політична соціологія
- •Тема 3. Сучасні соціологічні теорії
- •3.1 Класифікація сучасних соціологічних теорій
- •3.3. Індуктивні соціологічні парадигми - інтеракціонізм, феноменологія, етнометодологія
- •Тема 4. Основні етапи розвитку соціологічної думки в україні
- •1. Становлення і розвиток соціологічної думки в україні в кінці XIX - на початку XX ct.
- •2. Розвиток теоретичної та емпіричної соціології в україні: проблеми й перспективи
- •Тема 5. Суспільство як соціальна система та його розвиток
- •5.1. Суспільство та основні теорії його вивчення
- •3. Україна у світ-системному вимірі
- •1. Поняття, соціальні якості та функції культури
- •План викладу
- •2. Соціальна стратифікація
- •Критерії соціальної стратифікації
- •3. Класи у сучасному суспільстві
- •«Як би Ви оцінили матеріальний статус Вашої сім'ї в цілому?».
- •«Визначте у цілому матеріальне становище Вашої сім'ї за останні 2-3 місяці».
- •7.4 Соціальна мобільність
- •Тема 8. Соціальні інститути
- •1. Поняття та основні елементи соціального інституту
- •2. Основні види та функції соціальних інститутів
- •3. Процес інституціоналізації
- •4. Інститут освіти і його функції
- •Інститут освіти в Україні
- •Тема 9. Особистість і суспільство План викладу
- •1. Соціологічний погляд на особистість
- •9.2. Поняття соціального статусу та ролі. Види соціальних статусів і ролей
- •9.3. Структура особистості
- •9.4. Соціалізація особистості
- •9.5. Типи особистості
- •Галузеві та спеціальні соціологічні теорії, методологія та методи соціологічного дослідження
- •1. Соціологія економіки як наукова дисципліна
- •Етапи становлення соціології економіки
- •Розвиток економічної соціології в Україні та Росії
- •2. Економічна поведінка
- •3. Підприємництво як соціально – економічний феномен
- •План викладу
- •1. Соціологія управління як наукова дисципліна
- •2. Організація як об'єкт управління
- •3. Управління трудовою поведінкою в організації.
- •4. Управління організаційними конфліктами
- •План викладу
- •1. Релігія та повсякденний досвід
- •2. Структура й функції релігії
- •3. Типи релігіиних організацій
- •4. Світові релігії
- •Буддизм
- •2. Основні етапи становлення етносів. Етногенез
- •3. Етнічні конфлікти у сучасному суспільстві
- •План викладу
- •1. Сутність девіантної поведінки
- •2. Основні теорії, що пояснюють виникнення девіантної поведінки
- •3. Основні види девіантної поведінки
- •Контрольні запитання
- •План викладу
- •1. Місце соціології сім'ї в системі соціологічного знання
- •2. Поняття сім'ї та шлюбу. Типологія сімейних структур
- •3. Життєвий цикл та функції сім'ї
- •4. Типи сімейної поведінки
- •Особливості сексуальної поведінки в шлюбі:
- •Репродуктивна поведінка
- •5. Шлюб та сім'я в сучасній україні
- •План викладу
- •Види емпіричного дослідження
- •Етапи соціологічного дослідження
- •2.Програма і робочий план соціологічного дослідження
- •Системний аналіз об'єкта дослідження Формулювання робочих гіпотез дослідження
- •3. Обгрунтування вибірки
- •Короткі характеристики вибірок різного обсягу.
- •План викладу
- •1. Метод спостереження
- •2. Аналіз документів
- •3. Методи опитування
- •4. Соціологічний експеримент
- •8.5. Фокус-групове інтерв'ю
- •Словник ключових понять і термінів
План викладу
1.Соціальна структура суспільства
2.Соціальна стратифікація
3.Класи у сучасному суспільстві
4.Соціальна мобільність
... Коли більшість соціологів промовляють «структура» або «соціальна сфера», вони мають на увазі деякий «устрій» соціальних відносин: дещо на кшталт опорних конструкцій будинку та скелета тіла…
Е. Гіденс
Ключові поняття й терміни: соціальна структура суспільства, со ціальна група, соціально-професійна структура, соціально-демогрп фічна структура, соціально-територіальна структура, соціально-етніч на структура, соціально-класова структура, соціальна стратифікації!, критерії соціальної стратифікації, профіль соціальної стратифікації, закрита стратифікація, відкрита стратифікація, рабство, каста, стин, клас, соціальна мобільність.
Перед усіма науковими дисциплінами рано чи пізно постає питання про те, з яких елементів, частин або фрагментів складається їх об'єкт. Всі науковці тим чи іншим чином звертаються до поняття структури. Хіміки допускають існування атомістичної структури, мікробіологи визнають молекулярну структуру, лікар ніколи не розпочне практикувати у медицині, не вивчивши анатомічну структуру людського тіла, навіть астрономи погоджуються щодо структури Всесвіту. Всі дисципліни визнають поняття структури, хоча стосовно її природи можуть точитися дискусії. Соціологія не є винятком. У ній склалося досить багато концепцій і теорій, що ставлять у центр своєї уваги вивчення соціальної структури.
І. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА
Термін «структура» походить від латинського «structura» — будова», «розміщення», «порядок». Під структурою розуміється сукупність функціонально пов'язаних між собою елементів, зв'язків і залежностей, які складають внутрішній устрій об'єкта. Структуру об'єкта характеризують кількість компонентів, порядок їх розташування і характер залежності між ними. Таке розуміння цієї категорії достатньо виправдане і при вивченні соціальної структури.
У теоретичній соціології переважають дві основні моделі соцільної структури — ціннісно-нормативна і категоріальна.
Перша з них найбільш яскраво представлена школою структурного функціоналізму. Сутність функціонального підходу полягає, no-nepшe, у відокремленні елементів соціальної взаємодії і, по-друге, у визначенні їх місця (функції) у соціальних зв ̓язках. Суспільне життя функціоналісти розглядають як велику кількість взаємодій між людьми та групами і переплетіння цих взаємодій. Щоб проаналізувати їх, необхідно знайти в цій неймовірно рухливій соціальній системі якісь постійні елементи. Сукупність цих елементів і утворює структуру. До таких сталих елементів суспільства відносять соціальні статуси, пов'язані з ними соціальні ролі, соціальні норми і цінності, згідно з якими відбувається програвання соціальних ролей.
Іншими словами, представники структурного функціоналізму як елементарні одиниці, з яких складаються соціальні системи, розглядають не індивідів, а перш за все соціальні позиції. Сукупність соціальних позицій і ролей можна образно розглянути як квартири у багатоповерхневому будинку, розташовані на різних поверхах. Мешканці в'їжджають і виїжджають з квартир, але взаємне розташування цих квартир не змінюється залежно від того, хто в даний час їх займає. Так само відбувається і з соціальними статусами: вони посідають конкретне місце в ієрархії, їм відповідає певний набір прав і обов'язків, що зберігаються незалежно від індивіда, який займає це положення.
Таким чином, у ціннісно-нормативній моделі соціальна структура вважається надіндивідуальним утворенням, що безпечує порядок у суспільстві і окреслює рамки для особистого життя людей. У даному розділі ми зосередимо увагу на категоріальній моделі соціальної структури.
Категоріальні моделі як основні компоненти соціальної структури виокремлюють великі групи людей, які мають схожі риси. Це 5 основних видів груп, а саме:
• соціально-професійні групи;
• соціально-демографічні групи;
•соціально-територіальні групи;
•соціально-етнічні групи;
•соціально-класові групи.
Сукупність груп одного виду називають підструктурою суспільства. Таким чином, у структурі суспільства виокремлкжщ п'ять основних підструктур, що зазначені вище. Ці види не є вичерпними, до них можна приєднати інші — оссвітню, релігійну, політичну тощо. У реальному суспільстві всі структури існують взаємозалежно. Кожний індивід відноситься до якоїсь професійної групи, має стать, вік, етнічну і класову приналежність, мешкає у певному регіоні і типі поселення. Таким чином всі види соціальних структур накладаються і створюють структуру суспільства.
Соціально-професійна структура суспільства — це сукупність соціальних груп, які виділяються за характером та змістом праці і супутніми ознаками.
Перш за все йдеться про посадові професійні групи. Професійна група — велика соціальна група, яка об'єднує людей за спільним родом діяльності. Професійні групи утворюють, наприклад, юристи, лікарі, інженери, водії, продавці тощо. Наявність тих чи інших професійних груп у структурі суспільства визначається ступенем його економічного розвитку. Примітивні суспільства не знали поділу праці і, як наслідок, не мали соціально-професійної структури. У межах однієї професійної групи, наприклад, медичних працівників, існує розподіл на санітарок, медсестер, лікарів, завідуючих відділення, головних лікарів тощо. Ці категорії медичних працівників обіймають різні посади, мають різні повноваження і обов'язки, іншими словами, існує не лише горизонтальни вимимір, а також і вертикальний, тобто посади відрізняються за обсягами влади, наявністю управлінських функцій.
Соціально – демографічна структура – сукупність соціальних груп, які відрізняються за віком, статтю, сімейним станом, наявністю дітей і міграційним статусом.
За результатами всеукраїнського перепису населення 2001 року кількість чоловіків становила 22 млн. 16 тис. осіб, або 46,3 % , жінок – 26 млн. 16 тис. осіб, або 53,7 %.
Віковий склад населення України | |||
(за даними Всеукраїнського перепису 2001р.) | |||
Вік (роки) |
Кількість постійного населення, тис. осіб |
Частка від загальної кількості (%) 2001 р. 1989 р. | |
0-9 |
4533,3 |
9,4 |
14,5 |
10-19 |
7308,1 |
15,2 |
13,9 |
20-29 |
6891,6 |
14,3 |
14,2 |
30-39 |
6621,2 |
13,7 |
14,9 |
40-49 |
7298,7 |
15,1 |
11,5 |
50-59 |
5245,3 |
10,9 |
12,9 |
60-69 |
5522,2 |
11,4 |
10,2 |
70-79 |
3740,0 |
7,8 |
5,5 |
80 і більше |
1060,8 |
2,2 |
2,4 |
Відповіді на запитання «скільки у Вас дітей віком до 18 років?»
|
2002 |
2003 |
2004 |
Одна дитина |
24,4 |
23,4 |
23,1 |
Двоє дітей |
10,5 |
10,6 |
10,2 |
Троє дітей |
1,2 |
0,8 |
1,5 |
Більше 3 дітей |
0,2 |
0,4 |
0,3 |
Не відповіли |
63,7 |
64,8 |
65,1 |
В середньому |
1,37 |
1,38 |
1,4 |
Міграційний рух населення України на 2006 рік.
Кількість прибулих |
Кількість вибулих |
Приріст |
44 227 |
29 982 |
14 245 |
Тенденції розвитку соціально-демографічної структури України:
* У структурі українського суспільства спостерігається чисельна перевага жінок над чоловіками, що пов'язано з короткою тривалістю життя чоловіків.
* Збільшення частки літніх груп населення.
* Збільшення частки людей, які ніколи не були одружені, і розведених.
* Збільшення кількості бездітних і малодітних.
* Збільшення кількості мігрантів, спостерігається трудова міграція з периферії до великих міст, особливо до столиці, і трудова міграція за кордон.
Соціально-територіальна структура — сукупність соціальних груп, що відрізняються типом поселення, в якому мешкають, і типом регіону.
За типом поселення виділяють міське і сільське населення. Кількість міського населення за результатами Всеукраїнського перепису 2001 р. складала 32 млн 574 тис. осіб, або 67,2 %, сільського — 15 млн 883 тис. осіб, або 32,8 %. Порівняно із 1989 р. міське населення зменшилося на 2,0 млн осіб, сільське — на 1,2 млн осіб, проте співвідношення між ними в цілому по країні упродовж останніх двох переписів залишалося практично незмінним.
Умови життя, характер праці, форми дозвілля у місті й у селі значно відрізняються. Городяни мають більш високу соціальну активність і соціальну мобільність. Разом з тим жителі міст характеризуються відчуженістю. Сільські спільноти характеризуються традиційністю життя, в них поширені неформальні зв'язки і засоби неформального контролю. Селяни не відчувають відчуженості відносно людей і природи, їх життя розміреніше.
Регіональна структура України виглядає таким чином:
Захід (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Рівненська, Волинська, Чернівецька та Закарпатська області) — 18,9 % населення;
Центр (Вінницька, Житомирська, Хмельницька, Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Київська області) — 27,2 %;
Південь та Схід (Дніпропетровська, Харківська, Сумська, Чернігівська, Одеська, Миколаївська, Херсонська та Запорізька області — 33,3 %);
Крим (АР Крим та м. Севастополь) — 4,9 %.
Соціально-етнічна структура — сукупність етнічних груп, які населяють країну. Етнічна структура українського суспільства наведена у табл.
Етноси |
Кількість (тис. осіб) станом на 2001 р. |
% до загалу, 2001 р. |
% до загалу, 1989 р. |
Українці |
37541,7 |
77,8 |
72,7 |
Росіяни |
8334,1 |
17,3 |
22,1 |
Білоруси |
275,8 |
0,6 |
0,9 |
Молдовани |
258,6 |
0,5 |
0,6 |
Кримські татари |
248,2 |
0,5 |
0,0 |
Болгари |
204,6 |
0,4 |
0,5 |
Угорці |
156,6 |
0,3 |
0,4 |
Румуни |
151,0 |
0,3 |
0,3 |
Поляки |
144,1 |
0,3 |
0,4 |
Євреї |
103,6 |
0,2 |
0,9 |
Вірмени |
99,9 |
0,2 |
0,1 |
Греки |
91,5 |
0,2 |
0,2 |
Татари |
73,3 |
0,2 |
0,2 |
Цигани |
47,6 |
0,1 |
0,1 |
Азербайджанці |
45,2 |
0,1 |
0,0 |
Грузини |
34,2 |
0,1 |
0,0 |
Німці |
33,3 |
0,1 |
0,1 |
Гагаузи |
31,9 |
0,1 |
0,1 |
Інші етноси |
177,1 |
0,4 |
0,4 |
Соціально-етнічна структура складається роками, на неї впливають різноманітні чинники — політичні та економічні чинники, переселення народів, асиміляція. У структурі українського суспільства віддавна були присутні представники східнослов'янських етносів, євреї, цигани. Як видно з таблиці, протягом останніх десятиліть в українському суспільстві збільшилася питома вага українського етносу і кримських татар, які повернулися на батьківщину. Питома вага євреїв, росіян та інших етносів, навпаки, зменшилася. Соціально-етнічна структура характеризується гнучкістю і плинністю, особливо ці процеси активізуються під час суспільних перебудов.
Соціально-класова структура — сукупність соціальних груп, що відрізняються рангом у соціальній ієрархії. Соціально- класова структура складається з класів і соціальних прошарків, що існують в межах класів.
У сучасній соціології, особливо західній, термін «соціально-класова структура» був витіснений терміном «соціальна стратифікація», який відображає відсутність усталеності і стабільності в процесах соціальної диференціації.