- •Соціологія
- •Тема 1. Соціологія як наука про суспільство
- •1. Об'єкт і предмет соціології
- •1.2. Специфіка соціологічного підходу
- •1.3. Структура соціологічного знання
- •1.4. Функції соціології
- •Тема 2. Соціологічні вчення XIX - початку XX ст.
- •1. Соціологічний позитивізм о. Конта
- •2.2. Соціологічний органіцизм г. Спенсера
- •2. 4.Натуралістичні школи
- •5. Психологічний напрям у соціології
- •6. Соціологічна концепція е. Дюркгейма
- •8. Політична соціологія
- •Тема 3. Сучасні соціологічні теорії
- •3.1 Класифікація сучасних соціологічних теорій
- •3.3. Індуктивні соціологічні парадигми - інтеракціонізм, феноменологія, етнометодологія
- •Тема 4. Основні етапи розвитку соціологічної думки в україні
- •1. Становлення і розвиток соціологічної думки в україні в кінці XIX - на початку XX ct.
- •2. Розвиток теоретичної та емпіричної соціології в україні: проблеми й перспективи
- •Тема 5. Суспільство як соціальна система та його розвиток
- •5.1. Суспільство та основні теорії його вивчення
- •3. Україна у світ-системному вимірі
- •1. Поняття, соціальні якості та функції культури
- •План викладу
- •2. Соціальна стратифікація
- •Критерії соціальної стратифікації
- •3. Класи у сучасному суспільстві
- •«Як би Ви оцінили матеріальний статус Вашої сім'ї в цілому?».
- •«Визначте у цілому матеріальне становище Вашої сім'ї за останні 2-3 місяці».
- •7.4 Соціальна мобільність
- •Тема 8. Соціальні інститути
- •1. Поняття та основні елементи соціального інституту
- •2. Основні види та функції соціальних інститутів
- •3. Процес інституціоналізації
- •4. Інститут освіти і його функції
- •Інститут освіти в Україні
- •Тема 9. Особистість і суспільство План викладу
- •1. Соціологічний погляд на особистість
- •9.2. Поняття соціального статусу та ролі. Види соціальних статусів і ролей
- •9.3. Структура особистості
- •9.4. Соціалізація особистості
- •9.5. Типи особистості
- •Галузеві та спеціальні соціологічні теорії, методологія та методи соціологічного дослідження
- •1. Соціологія економіки як наукова дисципліна
- •Етапи становлення соціології економіки
- •Розвиток економічної соціології в Україні та Росії
- •2. Економічна поведінка
- •3. Підприємництво як соціально – економічний феномен
- •План викладу
- •1. Соціологія управління як наукова дисципліна
- •2. Організація як об'єкт управління
- •3. Управління трудовою поведінкою в організації.
- •4. Управління організаційними конфліктами
- •План викладу
- •1. Релігія та повсякденний досвід
- •2. Структура й функції релігії
- •3. Типи релігіиних організацій
- •4. Світові релігії
- •Буддизм
- •2. Основні етапи становлення етносів. Етногенез
- •3. Етнічні конфлікти у сучасному суспільстві
- •План викладу
- •1. Сутність девіантної поведінки
- •2. Основні теорії, що пояснюють виникнення девіантної поведінки
- •3. Основні види девіантної поведінки
- •Контрольні запитання
- •План викладу
- •1. Місце соціології сім'ї в системі соціологічного знання
- •2. Поняття сім'ї та шлюбу. Типологія сімейних структур
- •3. Життєвий цикл та функції сім'ї
- •4. Типи сімейної поведінки
- •Особливості сексуальної поведінки в шлюбі:
- •Репродуктивна поведінка
- •5. Шлюб та сім'я в сучасній україні
- •План викладу
- •Види емпіричного дослідження
- •Етапи соціологічного дослідження
- •2.Програма і робочий план соціологічного дослідження
- •Системний аналіз об'єкта дослідження Формулювання робочих гіпотез дослідження
- •3. Обгрунтування вибірки
- •Короткі характеристики вибірок різного обсягу.
- •План викладу
- •1. Метод спостереження
- •2. Аналіз документів
- •3. Методи опитування
- •4. Соціологічний експеримент
- •8.5. Фокус-групове інтерв'ю
- •Словник ключових понять і термінів
3. Обгрунтування вибірки
Обґрунтування вибірки в соціологічному дослідженні являє собою досить складний компонент дослідницької програми. Його значимість визначається відповіддю на питання: кого, у якій кількості необхідно опитати (виміряти), щоб одержати реальну картину суспільної думки (явища, процесу), і як зробити відбір? Інакше кажучи, вибірка безпосереднім чином впливає на надійність і валідність дослідження — основні параметри визначення якості соціологічної інформації. При цьому під надійністю мається на увазі певна гарантія, що отриманий результат правильно відображає досліджувану дійсність. Валідністю (обґрунтованістю) інформації називається підтвердження (доказ), що досліджувалися (вимірялися) саме ті явища, які соціолог планував досліджувати.
З огляду на те, що розробка цього пункту програми під силу тільки-кваліфікованим соціологам, що володіють досвідом і навичками роботи з математичним апаратом, що вміють використовувати різні види вибірок, спробуємо дати тільки загальне уявлення про соціологічну вибірку й принципи її побудови.
Поняття «вибірка» використовується у двох основних значеннях:
* як синонім поняття «вибіркова сукупність» — частина генеральної сукупності, тобто сукупності всіх соціальних одиниць, що підлягають вивченню в рамках даного дослідження (об'єкт дослідження). Оскільки провести суцільне обстеження генеральної сукупності представляється, як правило, складним, зазвичай відбирається її деяка частина — для одержання інформації про всю сукупність у цілому. Тому, розраховуючи вибірку, дослідник повинен досить ясно уявляти, у якій мірі й за якими характеристиками (стать, вік, освіта, соціальний стан і т. д.) опитані представляють той контингент, на який будуть поширюватися висновки, отримані в результаті опитування.
* як сам процес формування вибіркової сукупності, тобто відбору одиниць спостереження (способи й методи такого відбору визначають тип вибірки) — у цьому випадку слово «вибірка» є синонімом процедурної категорії — «відбір одиниць спостереження».
Побудова вибірки при підготовці проекту конкретного соціологічного дослідження зводиться до рішення трьох основних проблем:
* визначення обсягу вибірки - кількості людей, яких варто опитати для одержання якісної інформації;
* визначення типу вибірки — побудова конкретної схеми процедури відбору;
* оцінка якості вибірки- визначення, з якою ймовірністю і ступенем точності результати опитування вибіркової сукупності можна буде переносити на ту або іншу частину населення.
Проблема якості вибірки є ключовою - з неї починається розробка вибірки, тому що саме вона визначає підходи до рішення питання про тип і обсяг вибірки.
Якість вибірки оцінюється в основному за декількома критеріями: репрезентативністю, надійністю й валідністю.
Репрезентативністю називається властивість вибіркової сукупності відтворювати характеристики генеральної. Надійність відображає, як уже говорилося, нашу впевненість у тому, що можливі відхилення не перевищать якоїсь заданої самим дослідником величини, тобто точність результатів. У той же час зрозуміло, що вибірка не може буквально відтворити генеральну сукупність, і тому у процесі дослідження варто прагнути гарантувати дотримання принципу репрезентативності щодо головного напрямку аналізу даних. Відхилення вибіркової сукупності від генеральної по яких-небудь основних характеристиках називається помилкою вибірки: чим більше величина цих відхилень, тим більше помилка. Враховуючи, що помилка вибірки впливає на надійність висновків дослідження, соціолог повинен вміти кількісно визначати цю помилку. Яка ж помилка вибірки може вважатися припустимою?
Відповідь на це питання залежить, як правило, від цілі дослідження й від того, як, з якою точністю, ми будемо використовувати його результати. Практика показує, що підвищена надійність допускає помилку вибірки до 3%, звичайна — від 3 до 5 %, наближена — від 5 до 20 %, прикидочна — більше 20 %. Ці цифри означають, що будь-який вимір, що ми могли б зробити в нашій вибірці, наприклад, для 5 %-го рівня помилки, відхиляється не більше ніж на 5 % в одну або іншу сторону від істинного значення цієї ж ознаки в більш великій сукупності.
Нарешті, валідність (обґрунтованість) даних, як відзначалося вище, характеризує, у якій мірі обмірювалося саме те, що передбачалося виміряти. До зниження валідності можуть привести не тільки помилки інструментарію, але й погрішності вибірки, зокрема, відхилення вибірки. Наприклад, якщо відбір респондентів буде проводитися у районі розташування студентських гуртожитків, то можна припустити, що у вибірці студентів може виявитися більше, ніж це характерно для генеральної сукупності. При повторному дослідженні дані можуть бути досить стабільними, тобто співпадаючими, але як у першому, так і в другому випадку результати не будуть відбивати реальну структуру генеральної сукупності.
Для рішення різного роду завдань, обумовлених цілями дослідження, характером його об'єкта й предмета, призначені різні типи вибірок. Взагалі ж вони діляться на три великі класи: суцільні, випадкові й невипадкові. При суцільній вибірці вивчається кожний елемент (одиниця) — застосовується при невеликій генеральній сукупності, крайній випадок — переписи, референдуми. При випадковій — всі одиниці вибірки мають певний шанс (імовірність) бути включеними у вибірку, при невипадковій вибірці — це шанс практично відсутній або він невідомий.
Випадкові вибірки поділяються на: випадкову безповторну, систематичну, районіровану (стратифіковану) і кластерну. Наприклад, випадкова безповторна вибірка, досить типова в ситуації соціологічного опитування, припускає довільний відбір одиниць спостереження (індивідів) при дотриманні рівної ймовірності потрапити у вибірку для кожної одиниці. Кластерна вибірка заснована на розподілі генеральної сукупності на підгрупи (кластери), кожна з яких (а не окремий індивід) являє собою сукупність у цілому.
До невипадкових вибірок відносять: «стихійну», квотну, метод «основного масиву». Наприклад, квотна вибірка — застосовується для великої генеральної сукупності, припускає не менш чотирьох ознак, за якими заздалегідь визначаються квоти — зменшені осередки загальної сукупності з певними значеннями пересічних ознак (наприклад, стать + вік + освіта + зайнятість).
На закінчення спробуємо відповістити на запитання про те, яким все-таки повинен бути реальний обсяг вибірки, щоб наші результати залишалися репрезентативними і надійними. Для цього варто взяти до уваги кілька чинників:
а) наскільки близькі один одному за своїми соціально-демографічними чи іншими ознаками члени досліджуваної сукупності: чим більша близькість, тим менша за обсягом вибірка необхідна;
б) який рівень складності вибірки: чим складніша за структурою вибірка, тим вона повинна бути більшою;
в) який повинен бути рівень точності вибірки: чим більша точність потрібна, тим більшою повинна бути вибірка.