
- •Соціологія
- •Тема 1. Соціологія як наука про суспільство
- •1. Об'єкт і предмет соціології
- •1.2. Специфіка соціологічного підходу
- •1.3. Структура соціологічного знання
- •1.4. Функції соціології
- •Тема 2. Соціологічні вчення XIX - початку XX ст.
- •1. Соціологічний позитивізм о. Конта
- •2.2. Соціологічний органіцизм г. Спенсера
- •2. 4.Натуралістичні школи
- •5. Психологічний напрям у соціології
- •6. Соціологічна концепція е. Дюркгейма
- •8. Політична соціологія
- •Тема 3. Сучасні соціологічні теорії
- •3.1 Класифікація сучасних соціологічних теорій
- •3.3. Індуктивні соціологічні парадигми - інтеракціонізм, феноменологія, етнометодологія
- •Тема 4. Основні етапи розвитку соціологічної думки в україні
- •1. Становлення і розвиток соціологічної думки в україні в кінці XIX - на початку XX ct.
- •2. Розвиток теоретичної та емпіричної соціології в україні: проблеми й перспективи
- •Тема 5. Суспільство як соціальна система та його розвиток
- •5.1. Суспільство та основні теорії його вивчення
- •3. Україна у світ-системному вимірі
- •1. Поняття, соціальні якості та функції культури
- •План викладу
- •2. Соціальна стратифікація
- •Критерії соціальної стратифікації
- •3. Класи у сучасному суспільстві
- •«Як би Ви оцінили матеріальний статус Вашої сім'ї в цілому?».
- •«Визначте у цілому матеріальне становище Вашої сім'ї за останні 2-3 місяці».
- •7.4 Соціальна мобільність
- •Тема 8. Соціальні інститути
- •1. Поняття та основні елементи соціального інституту
- •2. Основні види та функції соціальних інститутів
- •3. Процес інституціоналізації
- •4. Інститут освіти і його функції
- •Інститут освіти в Україні
- •Тема 9. Особистість і суспільство План викладу
- •1. Соціологічний погляд на особистість
- •9.2. Поняття соціального статусу та ролі. Види соціальних статусів і ролей
- •9.3. Структура особистості
- •9.4. Соціалізація особистості
- •9.5. Типи особистості
- •Галузеві та спеціальні соціологічні теорії, методологія та методи соціологічного дослідження
- •1. Соціологія економіки як наукова дисципліна
- •Етапи становлення соціології економіки
- •Розвиток економічної соціології в Україні та Росії
- •2. Економічна поведінка
- •3. Підприємництво як соціально – економічний феномен
- •План викладу
- •1. Соціологія управління як наукова дисципліна
- •2. Організація як об'єкт управління
- •3. Управління трудовою поведінкою в організації.
- •4. Управління організаційними конфліктами
- •План викладу
- •1. Релігія та повсякденний досвід
- •2. Структура й функції релігії
- •3. Типи релігіиних організацій
- •4. Світові релігії
- •Буддизм
- •2. Основні етапи становлення етносів. Етногенез
- •3. Етнічні конфлікти у сучасному суспільстві
- •План викладу
- •1. Сутність девіантної поведінки
- •2. Основні теорії, що пояснюють виникнення девіантної поведінки
- •3. Основні види девіантної поведінки
- •Контрольні запитання
- •План викладу
- •1. Місце соціології сім'ї в системі соціологічного знання
- •2. Поняття сім'ї та шлюбу. Типологія сімейних структур
- •3. Життєвий цикл та функції сім'ї
- •4. Типи сімейної поведінки
- •Особливості сексуальної поведінки в шлюбі:
- •Репродуктивна поведінка
- •5. Шлюб та сім'я в сучасній україні
- •План викладу
- •Види емпіричного дослідження
- •Етапи соціологічного дослідження
- •2.Програма і робочий план соціологічного дослідження
- •Системний аналіз об'єкта дослідження Формулювання робочих гіпотез дослідження
- •3. Обгрунтування вибірки
- •Короткі характеристики вибірок різного обсягу.
- •План викладу
- •1. Метод спостереження
- •2. Аналіз документів
- •3. Методи опитування
- •4. Соціологічний експеримент
- •8.5. Фокус-групове інтерв'ю
- •Словник ключових понять і термінів
9.5. Типи особистості
Однією з найважливіших проблем соціології особистості є побудова соціальних типів особистості. Будь-яке суспільство
зацікавлене у тому, щоб особистості, з яких воно складається, найкращим чином сприяли його розвитку. Тому суспільство має потребу в інформації про існуючі та бажані соціальні типи особистості.
Соціальний тип — це деперсоніфікована (тобто абстрактна), уявна осооистість як відображення сукупності спільних якостей індивідів, що належать до певної соціальної групи.
Одна з перших обґрунтованих типологій особистості розроблена соціологами Ф. Знанецьким та В. Томасом. Критерієм їх типології є характер пристосування особистості до соціального оточення. В роботі «Польський селянин в Європі та Америці» (1918-1920) вони виділили такі типи:
«богемний» — пристосовується до ситуаційних умов, не знаходячи твердої опори у собі та пливучи за течією;
«міщанський» — спирається на традицію, не виявляючи соціальної гнучкості і також не знаходячи опори в собі;
«творчий» — спирається на власні сили. Така людина спроможна змінювати моделі поведінки, культуру, спроможна на винаходи та інновації.
Р. Дарендорф, один з найвідоміших сучасних соціологів, представників конфліктного напряму, також розробив свою типологію особистостей. Підкреслюючи, що особистість — це продукт розвитку культури, соціальних умов, він користується терміном homo sociologicus та виокремлює такі його типи:
homo faber — «людина уміла», «людина, що працює» — особистість, яка наділена важливою суспільною функцією; тип, поширений у традиційному суспільстві;
homo consumer — людина-споживач, особистість, сформована масовим суспільством;
homo universalis — людина, яка здатна займатися різними видами діяльності;
homo soveticus — людина, яка залежить від держави.
Д. Рісмен та Е. Фромм розробили поняття соціального характеру (яке по суті також означає тип особистості) і запропонували опис різних типів соціальних характерів в епоху капіталізму.
Так, Д. Рісмен описав три основних типи соціальних характерів, які допомагають побачити зв'язок, відповідність між основними типами характерів та типами суспільного устрою:
1)«традиційно-орієнтований». Особистість, що належить до даного типу, є консервативною, конформною по відношенню до традицій, звичаїв, зразків поведінки, а також до касти, клану, стану;
2)«внутрішньо-орієнтований». Цей тип характерний для періоду розвитку індустріального суспільства. Такій особистості притаманна соціальна атомізація, що обумовлена ослабленням сили традицій, внутрішньогрупової інтеграції, контролю з боку первинних груп, а також відсутністю засобів масової інформації. Поведінка людини визначається інтерналізованими, засвоєними у дитинстві принципами, особистість стає цілеспрямованою, підприємницькою, більш відкритою до змін, хоча роль традиційних цінностей та норм ще досить значна;
3)«ззовні-орієнтований» тип характерний для суспільства споживання. Поведінка особистості цього типу визначається не традиціями, а системою зв'язків, бюрократією, модою тощо. Людина даного типу стає космополітом (для неї Не існує етнічних або расових відмінностей) і споживає великий обсяг інформації, в неї відсутнє сильне «Я». Така особистість має спрощене соціальне сприйняття, примітивну схему бачення проблем, грубий апарат інтерпретації. Наприклад, до спрощених, примітивних схем відносяться такі часто вживані як «нові українці», «демократи», «комуністи», «країни Заходу», «особи кавказької національності». Така особистість знеособлена, стандартизована, є об'єктом маніпуляції, жертвою відчуження, почуває себе дезорієнтованою, інколи апатичною чи цинічною До позитивних рис такої особистості Д. Рісмен відносить бажання любити інших та бути любимим, відчуття гострого дефіциту теплих міжособистісних стосунків.
Усі типи характерів, описані Д. Рісменом, на його думку, існують певною мірою і в сучасному суспільстві, але питома вага кожного з них залежить від економічно-соціально-демографічних чинників, ступеня урбанізації тощо.
Досліджуючи типи особистості, німецько-американський вчений Е. Фромм стверджував, що поведінка людини може бути зрозумілою тільки якщо розглядати її через впливи культур, які існують у даний момент історії. Він підкреслював, що соціальні, політичні, економічні, релігійні та антропологічні чинники взаємодіють з унікальними людськими потребами у процесі формування особистості, а структура характеру (тип особистості) пов'язана з певними соціальними структурами.
За Е. Фроммом, соціальний характер — це те спільне у структурі характеру, що властиве більшості індивідів, які відносяться до однієї і тієї ж самої культури, в той час як індивідуальний характер — це те, чим люди, що належать до однієї культури, відрізняються один від одного.
Е. Фромм виокремив п'ять типів характеру, що домінують у сучасних йому капіталістичних суспільствах, поділивши їх на дві категорії — непродуктивні та продуктивні.
До непродуктивних типів характеру відносяться:
1)рецептивний тип. Це пасивні та залежні особистості. Вони неспроможні діяти без сторонньої допомоги і вважають, що головна мета в житті полягає в тому, щоб їх любили.
2)експлуатуючий тип. Особистості такого типу здобувають усе, що їм потрібно або про що вони мріють, силою або винахідливістю. Вони неспроможні до творчості як і рецептивний тип, тому добиваються любові, ідей, емоцій, запозичуючи їх в інших. Характерні риси — агресивність, егоцентризм, пихатість та зухвалість.
3)накопичуючий тип. Намагаються оволодіти максимальною кількістю матеріальних благ, влади та любові. Це уперті, підозрілі і водночас лояльні, стримані, передбачливі особистості.
4)ринковий тип. Переконані, що будь-яка особистість може бути оцінена як товар, який можна продати, обміняти, отримавши прибуток. Такі люди готові продемонструвати будь-яку особистісну рису, яка б збільшила їх шанси бути проданими потенційними замовниками. «Ринкова» особистість — це продукт сучасного капіталістичного суспільства, що сформувалася у США та західноєвропейських країнах.
Категорію продуктивних характерів презентує тип ідеального психічного здоров'я людини. Це кінцева мета у розвитку людини — незалежна, чесна, спокійна, любляча, творча особистість, яка здійснює соціально-корисні вчинки. Цей тип виникає як відповідь на протиріччя, що існують у сучасному суспільстві.
Е. Фромм зазначав, що жоден з наведених типів характеру не існує у чистому вигляді, оскільки продуктивні та непродуктивні риси поєднуються у різних людей у різних пропорціях. Але він був упевненим, що у результаті соціальної реформи продуктивна орієнтація особистості може стати домінуючою у будь-якій культурі.
Російський соціолог В. О.Ядов виділяє три основні типи особистості:
1) ідеальний — той, якого прагнуть люди.
2) базисний — найбільш оптимальний тип особистості в певний час і в певних умовах, тобто він має включати такі риси, які дозволять суспільству бути стабільним та розвиватись;
3) модальний — найбільш характерний у даних умовах на цей час.
Відомою в сучасній українській соціології є типологія, запропонована вченим-соціологом Є. Головахою:
особистість, розчинена у масі (соціальні конформісти);
особистість, відчужена від суспільства (такий тип переважає у періоди застою);
перехідний тип (для нього характерна недовіра до влади, потяг до релігії та містифікації, орієнтація на взаємовиключні цінності).
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Назвіть основні підходи до вивчення особистості.
2.Як співвідносяться поняття «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість»?
3. Що таке соціальний статус та соціальна роль? Які виділяються типи соціальних статусів та ролей?
4. Назвіть основні структурні елементи особистості.
5. Що таке потреба? Які види потреб існують?
6. Дайте визначення поняття «мотив». Назвіть основні види мотивів.
7. Що таке ціннісні орієнтації, ідеали та соціальні установки? 8. Що таке соціалізація? У чому полягає специфіка біологічного та соціологічного підходів до вивчення соціалізації?
9. Назвіть етапи соціалізації?
10. Назвіть основні структурні елементи соціалізації.
11. Які існують основні типології особистості?