- •Рецензенти:
- •1.1. Педагогіка як наука 11
- •2.1. Дидактичні основи процесу навчання...........71
- •5.2. Виховання в Давньому Римі 247
- •Загальні основи педагогіки
- •1.1. Педагогіка як наука
- •1.1.1. Предмет та завдання педагогіки
- •1.1.2. Основні категорії педагогіки
- •1.1.3. Педагогічні закони і закономірності
- •1.1.4. Виникнення та розвиток педагогіки
- •1.2. Методи педагогічного дослідження
- •1.3.1. Біологізаторські та соціологізаторські концепції розвитку людини. Педологія
- •1.3.2. Фактори розвитку людини
- •1.4. Вікові та індивідуальні особливості розвитку дитини
- •1.4.1. Закономірності розвитку в різні
- •1.4.2. Особливості розвитку і виховання дітей різного віку
- •1.5. Особистість учителя сучасної школи
- •1.6. Педагогічна техніка вчителя
- •1.7. Педагогічний процес як система
- •1.7.1. Цілісний педагогічний процес
- •1.7.2. Діалектика педагогічного процесу
- •1.7.3. Загальні закономірності педагогічного процесу
- •1.7.4. Етапи педагогічного процесу
- •1.8. Педагогічна технологія як
- •1.9. Система освіти в Україні
- •1.9.1. Державна національна програма «Освіта» (Україна у XXI ст.)
- •1.9.2. Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти (18.06.96 р.)
- •1.9.3. Закон України «Про освіту» (23.03.1996 р.)
- •1.9.4. Закон України «Про загальну середню освіту» (13.05.1999 р.)
- •1.9.5. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес
- •2.1. Дидактичні основи процесу навчання
- •2.1.1. Історичний екскурс (різноманітні системи навчання)
- •2.1.2. Сутність навчання, його структура та функції
- •2.1.3. Зміст загальної середньої освіти. Функції навчальних дисциплін
- •2.1.4. Закономірності навчання
- •2.1.5. Принципи навчання
- •2.2.1 Активні методи навчання
- •2.3. Види навчання
- •2.3.1. Проблемне навчання
- •2.3.2. Програмоване навчання
- •2.3.3. Індивідуалізоване навчання
- •2.3.4. Модульне навчання
- •2.3.5. Комп'ютерне навчання
- •2.3.6. Дистанційне навчання
- •2.4. Стилі навчання
- •2.5. Технології навчання
- •2.6. Форми організації процесу навчання
- •2.6.1. Загальна характеристика організаційних форм навчання
- •2.6.2. Урок — основна форма організації навчання
- •2.6.3. Інші форми організації навчання
- •2.7. Перевірка й оцінка результатів навчання
- •3.1. Сутність процесу виховання. Принципи виховання
- •3.2. Методи виховання
- •3.3. Виховання особистості в колективі
- •3.4. Моральне виховання
- •3.5. Моральне самовиховання учнів
- •3.6. Естетичне виховання
- •3.7. Розумове виховання
- •3.8. Патріотичне виховання учнів. Формування культури міжнаціональних відносин
- •3.9. Трудове виховання і профорієнтація
- •3.10. Робота з важковиховуваними дітьми
- •3.12. Класне керівництво й учнівський колектив
- •3.14. Сутність гуманістичних відносин у педагогічній діяльності
- •Основні ознаки співробітництва
- •Управління освітніми системами
- •4.1. Теоретичні засадиуправління загальною середньою освітою в україні
- •4.1.1. Рівні загальної середньої освіти
- •4.1.2. Стратегічні завдання та пріоритетні напрями розвитку загальної середньої освіти
- •4.1.3. Система державного управління загальною середньою освітою
- •4.1.4. Заклади системи загальної освіти
- •4.1.5. Шляхи та засоби оновлення функцій управління сучасними закладами загальної середньої освіти
- •4.2. Педагогічний менеджмент як сучасна концепція внутрішкільного управління
- •4.2.1. Основні поняття традиційної теорії внутрішкільного керівництва
- •4.2.2. Основні підходи до визначення сутності поняття «педагогічний менеджмент»
- •4.2.3. Що таке педагогічний менеджмент?
- •4.2.4. Характеристика функцій і принципів педагогічного менеджменту
- •4.2.5. Сутність професійної діяльності керівника сучасного навчально-виховного закладу як менеджера освіти
- •4.2.6. Сутність самоменеджменту в професійній діяльності керівника сучасного закладу
- •Нариси з історії педагогіки
- •5.1. Виховання у Давній Греції
- •5.2. Виховання в Давньому Римі
- •5.3. Значення християнства для виховання
- •5.4. Освіта, школи, університет в середні віки
- •5.5. Педагогічна культура епохи Відродження
- •5.6. Педагогічні погляди я.А. Коменського
- •5.7. Педагогічні погляди:
- •Д. Локка, ж-ж. Руссо,
- •Й.Г. Песталоцці, а. Дістервега,
- •Й.Ф.Гербарта
- •5.8. Основні віхи розвитку освіти і педагогічної думки в Україні (х-хіх століття)
- •5.8.1. Освіта і педагогічна думка в Київській Русі до середини XIII століття
- •5.8.2. Становлення педагогічної теорії і практики в Україні в другій половині хіп-хуш століття
- •5.8.3. Вплив соціально-політичних та економічних зрушень на освіту і педагогічну думку України в XIX столітті
- •5.9. Педагогічна система к.Д. Ушинського
- •5.10. Софія Русова
- •5.11. Освіта в Україні у XX сторіччі (1900-1933 рр.)
- •5.12. Педагогічні погляди а.С. Макаренка
- •5.13. Педагогічна творчість в.О. Сухомлинського
- •5.14. Педагоги-новатори сьогодення
- •Педагогіка
- •61022, Харків-22, пр. Правди, 7, кв. 31.
5.12. Педагогічні погляди а.С. Макаренка
Антон Семенович Макаренко (1888-1939 рр.) — видатний український педагог, який зробив фундаментальний внесок у вітчизняну і світову педагогічну науку. З його ім'ям пов'язаний важливий період розвитку теорії та практики виховання особистості дитини як індивідуальності й суб'єкта суспільних відносин. А.С. Макаренком прожито яскраве, цільне, наповнене педагогічною й літераурною творчістю життя. При всіх здобутих ним у особистій педагогічній практиці виховання молоді високих поживних результатів, професійних досягнень та успіхів, визнанні провідних ідей, він ніколи не абсолютизував власних педагогічних поглядів та інновацій, а просто йшов творчою стежкою у постійних пошуках нових шляхів виховання нової особистості.
Після закінчення Кременчуцького училища та педагогічних курсів при ньому (1905 р.), А.С. Макаренко перезвав на посаді вчителя залізничного училища в містечку Крюково на Дніпрі. У 1917 р., закінчивши із золотою медаллю Полтавський учительський інститут, він спочатку керував Крюковським залізничним училищем, а потім був завідувачем початкового міського училища у м. Полтаві. У 1920 р. за його ідеєю було організовано трудову колонію для неповнолітніх правопорушників, де на практиці пройшла свою всебічну експериментальну апробацію розроблена та теоретично обґрунтована ним авторська система виховання трудового дитячого колективу. Остання, доводячи доцільність у нових історичних умовах розвитку суспільства виховання дітей та підлітків в умовах формування цілеспрямованого, організованого й самоврядованого дитячою колективу, передусім була спрямована проти застарілих у 20-ті роки XX сторіччя, але домінуючих в той час, ідей педоцентризму, а також теорії «вільного виховання». На цій підставі, постійно вдосконалюючи засоби авторської системи виховання, А.С. Макаренком було здійснено безприкладний в світовій педагогічній практиці Досвід масового перевиховування дітей-правопорушників у трудовій колонії ім. М. Горького (1920-1928 рр. під Полтавою, з 1926 р. у Куряжі біля Харкова) та дитячій комуні ім. Ф.Е. Дзержинського (1927-1935 рр., у пригороді Харкова).
Працюючи в комуні, А.С. Макаренко збагатив власну виховну систему шляхом поєднання навчання підлітків виробничою працею, започаткувавши тим самим перший досвід вітчизняної теорії та практики менеджменту освіті як нового напрямку досліджень педагогічної науки. На власному новаторському досвіді організації праці в комуні він довів, що самосвідомість громадянина, формування його моральності здобуває великого імпульсу через реальну участь кожної особистості у виробничі" праці — сільськогосподарській чи на промисловому підприємстві, при випуску необхідної продукції. Для активного включення у виробничу працю, з метою набуття підлітком здібностей як організатора, так і виконавця у пр0. цесі суспільного виробництва, видатний педагог перебудував навчання у школі таким чином, щоб ефективно формувались політехнічні уміння, навички, економічний кругозір Підкреслюючи, що ідея «безтурботного дитинства» є шкідливою для дітей і сторонньою для здорового суспільства, через що повинна набути значення «праця-турбота», а не просто «праця-робота», він так організував взаємодію вихованців, коли реально здійснювалася турбота про молодших, майбутнє кожного члена колективу, свою країну тощо.
У 1937 р. видатний вітчизняний педагог переїхав до м. Москви і цілком присвятив себе літературній та суспільно-педагогічній діяльності. Так, у своїй фундаментальній праці «Педагогічна поема» А.С. Макаренко в яскравій художній формі висвітлив власний досвід перевиховування малолітніх правопорушників у дитячих колоніях. Ним з позицій сучасності було поставлено найважливіші питання теорії виховання нового підростаючого покоління, особливо ті, що стосувалися організації виховного колективу та дисципліни. У книзі «Методика організації виховного процесу» знайшли відображення проблеми створення колективу, самоврядування, дисципліни та режиму, перспективи і стилю роботи колективу. У статтях «Мета виховання», «Виховання характеру в школі», «Воля, мужність, цілеспрямованість» видатний український педагог-новатор обґрунтував принципи, зміст і методику організації цілісного педагогічного процесу, виокремив сутність і специфіку виховання, довів необхідність диференціаД11 методики викладання й методики виховання як взаємопов'язаних, але самостійних розділів педагогічної теорі1 ' напрямків науково-педагогічного дослідження.
Виходячи з того, що особистість — істота соціальна, а колектив — не випадкове накопичення людей, не просто зібрання, група взаємодіючих індивідуумів, а соціальнії організм у здоровому людському суспільстві, розвиток якого підпорядковується певним закономірностям, А.С. Макаренко довів, що життя колективу — це динамічний, безперервний розвиток усього колективу і кожної особистості, важливе значення у процесі якого мають цілі і завдання на майбутнє, на «завтрашню радість», як той результат, що повинен принести радість і задоволення, духовне збагачення. Формування перспективних ліній (потреб, цієй, що принесуть радість) складає основу розвитку колективу, яке увійшло у педагогічну практику під назвою «системи перспективних ліній». Повноцінного, щасливого життя немає за межами колективу і суспільства. Воно є надбанням усіх і можливе лише за умов співробітництва, дружби, свободи і соціальної рівності, партнерства. У відносинах між вихованцями колонії видатний педагог виділяв такі стилі: мажор — постійна готовність до дії; відчуття власної гідності і гордості за свій колектив; співдружність; почуття захищеності — ніхто не має права принизити нікого; творча активність; звичка стримувати себе в рухах, словах, проявах емоцій.
Натомість, надаючи великого значення вихованню особистості в колективі і через колектив, А.С. Макаренко не виключає ролі індивідуальної роботи з вихованцями, здійснення індивідуального підходу до них. З його позиції, виховувати особистість у колективі не означає втискувати її в шаблон, «стригти всіх під один номер, а необхідно створювати умови для того, щоб кожний член колективу розвивав індивідуальні позитивні властивості. Головна цінність колективу визначається саме тим, наскільки він дозволяє Розкрити все багатство потенційних сил і можливостей особистості, стимулювати її рух і розвиток. Тому у виховній Роботі необхідно органічно поєднувати «педагогіку колективної дії» з «педагогікою індивідуальної дії». Розробляючи теорію виховання дисципліни, вчений наголошував на важливості забезпечення взаємодії педагога з колективом, а не тільки з конкретною особистістю. Майстерність педагога полягає в тому, щоб поєднувати педагогічне керівництво з учнівським самоврядуванням, з наданням певних прав колективу, тобто щоб воля педагога і воля дитячого колективу були єдині. Повна самостійність в організації життя колективу, розвиток почуття відповідальності й обов'язку, господарського ставлення п всього, що відбувається у житті колективу, і одночасно наявність гри, відповідної віку — саме в цьому, за поглядами А.С. Макаренка, полягає сутність самоуправління в колективі.
Основою дисципліни є вимога, яка повинна поєднуватися з повагою до особистості вихованця. Логіка дисципліни полягає в тому, що: по-перше, кожний учень повинен бути впевненим, що дисципліна є формою для найкращого досягнення мети колективу; по-друге, дисципліна ставить кожну окрему особистість в найбільш захищену позицію, вільне положення. Однак, теоремами дисципліни є такі: інтереси колективу вище за інтереси особистості; дисципліна прикрашає колектив (навіть, коли особистість робить і дещо неприємне для себе з задоволенням).
Певний внесок зробив А.С. Макаренко і в педагогіку сімейного виховання, визначивши принципи виховання дітей в сім'ї, як у первинному колективі, що висвітлено в його праці «Книга для батьків».
А.С. Макаренко дуже високо оцінював значення педагогіки як соціальної науки, вважав її «самою діалектичною та складною наукою», приділяючи значну увагу методологічним проблемам педагогіки, найважливішими з яких вважав вияв об'єктивно існуючих зв'язків між метою, засобами та результатами педагогічної діяльності. Саме ці закономірності та відповідний розділ теорії, присвячений їх аналізу, вчений визначав, як педагогічну логіку, основною вимогою якої є доцільність. Класик педагогіки наголошував, що вирішального значення набуває не окремий прийом, а «логіка і дія всієї системи засобів, гармонійно організованих».
Отже, провідними ознаками виховної системи А.С. Макаренка є гуманізм і оптимізм, уміння педагога бачити в кожному вихованці позитивне й проектувати в ньому найкраще; виховання особистості кожної дитини в колективі та праці; урахування індивідуальних особливостей в організації міжособистісних відносин у колективі. Основу його педагогічної спадщини складають ідеї: демократизації відносин у процесі педагогічного спілкування; необхідності постійного здійснення педагогами творчих пошуків; удосконалення педагогічної майстерності вихователів та батьків; педагогіки співпраці та співробітництва тощо. Загальні принципи й методи, а також провідні педагогічні ідеї А.С. Макаренка є досить актуальними й для сучасної теорії та практики вітчизняної педагогіки.
Контрольні запитання:
Який саме зміст вкладав А.С. Макаренко у поняття «колектив»?
Що складає сутність теорії трудового виховання А.С. Макаренка?
Які вимоги висував А.С.Макаренко перед педагогічними працівниками?
У чому може полягати творче використання ідей А.С. Макаренка в навчально-виховному процесі сучасної школи?
Який внесок зроблено А.С.Макаренком в теорію та практику педагогіки?