5.4. Освіта, школи, університет в середні віки

Система навчання середньовіччя спочатку зберігала на­ступність від античності. Особливо яскраво це можна про­лікувати на прикладі Візантії.

Освіта будувалася на семи вільних мистецтвах.

Мережа шкіл у Візантії була густішою. Без доброї осві­ти не можна було досягти доброї посади навіть шляхет­ній людині.

Велика увага приділялась математичним дисциплінам, логіці. Граматика вважалась матір'ю всіх наук. Крім граматики, філософії, риторики, логіки вивчались арифме­тика, музика, геометрія, астрономія.

Наприкінці Х-ХІ століть починається стійкий підйом середньовічних шкіл, розширюється мережа університетів. Вони приходять на зміну старим центрам античної осві­ти. Щоправда, як і раніше, особливо у Візантії, велику ду­ховну та наукову роль відіграють Афіни, Олександрія, Антіохія. Однак язичницькі центри освіти невдовзі згасають. Гине в пожежі Олександрійська бібліотека, за наказом імператора Юстініана зачиняється Академія в Афінах, що до XI століття була центром неоплатонізму.

У Константинополі в IX ст. відкривається Магнаврська вища школа, в 1045 р. — університет. Вищі школи та уні­верситети створюються у Парижі, Болоньї, Палермо, Монпельє, Оксфорді, Салерно та інших містах Європи. Багато університетів виростають на основі добрих шкіл.

Навчання у школі проводилося не національними мо­вами, а латинню, у Візантії — не розмовною грецькою, а мовою Демосфена, Арістотеля, Фукідіда. Тільки у XIV ст. У Європі з'являються школи з викладанням національною мовою. Освіта за змістом була релігійною. Не було стійкого розподілу школи на початкову, середню та вищу. Підручників не було. Предмети вивчалися уривками, описово. Центрами навчання ремесла в містах були цехи, виникнення вищих шкіл і університетів дало можливість здобути більш глибокі й систематичні знання з богослов’я, філософії, астрономії, медицини, хімії, математики У Константинополі відкривається вища медична школа. Університети зазвичай мали кілька факультетів. Більшість медичних шкіл була при університетах. У багатьох університетах були молодші факультети, де вивчалися сім вільних мистецтв. Далі йшли факультети: богословський юридичний, медичний. До XV ст. у Європі було 60 університетів.

Університети створювалися за наказом правителів або Папи, мали відносну автономію та незалежність.

Із розвитком шкіл та університетів інтенсивно тривав процес формування світської інтелігенції.

Розвиток природничих наук у ХІУ-ХУ ст. все більше підкоряється потребам міського та сільського життя, ба­гато античних відкриттів розвиваються та вдосконалю­ються.

З XIV ст. у виробництві книг широко став уживатися папір, до цього — дорогий пергамент. Книга стає більш дешевою, і тим самим більш доступною.

У ХІУ-ХУ ст. з'являються багаточисленні бібліотеки при кафедральних школах і університетах. Багато з них збереглося до цього часу.

До XVI ст. все більше розвивається інтерес до дослід­ного знання. Роджер Бекон досягає значних результатів у оптиці, фізиці, хімії. Збагачуються географічні та істо­ричні знання європейців, удосконалюються географічні карти, укладаються географічні атласи.

Культуру середньовіччя тривалий час розглядали як чи­сто релігійну, її освітній та науковий аспект описувався ці­лою низкою дослідників негативно. Однак система пріори­тетів і цінностей середньовіччя є не менш оригінальною, значимою й закономірною для сучасної людини, ніж куль­турні досягнення інших епох.

Рекомендована література

1. БерналД. Наука в истории обществ. — М.: Иностр-л-ра, 1956. — Є. 179-202.

2. История средних веков: В 2-х т. Т. 1. — М.: Вьіс-шая школа, 1990. — С. 443-470.

3. Соколов В.В. Средневековая философия. — М.: Вьіс-шая школа, 1979. — 448 с.

4. Хейзинг Й. Осень средневековья. — М.: Наука 1988. — 540 с