2.1.4. Закономірності навчання

Закономірність відображає об'єктивні, сутнісні, необхід­ні, загальні, усталені та постійно повторювані взаємозв'яз­ки. Закономірності розглядаються, як наукові закони тіль­ки в тому разі, коли: чітко зафіксовано об'єкти, між яки­ми встановлено зв'язок; досліджено вид, форму, характер Цього зв'язку; встановлено межі дії або виявлення цього зв'язку.

У навчальному процесі закономірності поділяються на загальні та часткові (конкретні), на зовнішні та внутрішні. Загальні закономірності процесу навчання охоплюють своєю дією всю систему, наприклад: мету, зміст, якість, методи, управління навчанням та його стимулювання.

Мета навчання залежить від: рівня і темпів розвитку суспільства; потреб і можливостей суспільства; рівня роз­витку і можливостей педагогічної науки і практики.

Зміст навчання залежить від: суспільних потреб і ці­лей навчання; темпів соціального і науково-технічного прогресу: вікових можливостей тих, хто навчається; рів­ня розвитку теорії і практики навчання; матеріально-тех­нічних і економічних можливостей навчальних закладів.

Ефективність кожного нового етапу навчання залежить від: продуктивності попереднього етапу і досягнутих при цьому результатів; характеру і обсягу навчального мате­ріалу; організаційно-педагогічного впливу тих, хто навчає; рівня здібностей тих, хто навчається; часу навчання.

Ефективність дидактичних методів залежить від: знань і навичок у застосуванні методів; цілей навчання; змісту навчання; вікових можливостей тих, хто навчається; рів­ня здібностей тих, хто навчається; матеріально-технічно­го забезпечення; організації навчального процесу.

Продуктивність навчання залежить від: інтенсивності зворотного зв'язку в системі навчання; обґрунтованості корекційних впливів.

Продуктивність навчання залежить від: внутрішніх стимулів (мотивів) навчання; зовнішніх (суспільних, еко­номічних, педагогічних) стимулів.

Часткові (конкретні) закономірності поширюються на окремі компоненти навчального процесу. Виділяють серед них: власне дидактичні закономірності, гносеологічні, психологічні, кібернетичні, соціологічні, організаційні.

Розглянемо деякі дидактичні або змістовно-процесуальні закономірності.

Результати навчання залежать від способу включення тих, хто навчається, в навчальну діяльність.

Результати навчання залежать від застосованих мето­дів, а також від використаних засобів.

Результати навчання знаходяться у прямо пропорцій­ній залежності від майстерності (кваліфікації, професіона­лізму) викладача. Зовнішні закономірності процесу навчання залежать від суспільних процесів і умов, а саме: соціально-економічної і політичної ситуації, рівня культури; потреб суспільства і держави в конкретному типі та рівні освіти.

До них належать наступні закономірності:

• соціальна обумовленість цілей, змісту та методів на­ вчання;

• виховуючий та розвиваючий характер навчання;

• навчання завжди здійснюється у спілкуванні і базу­ється на вербально-діяльнісному підході;

• залежність результатів навчання від особливостей взаємодії тих, хто навчається, з довкіллям.

Внутрішні закономірності охоплюють зв'язки між ком­понентами процесу навчання, наприклад, між цілями, змі­стом, методами, засобами і формами навчання; вчителем, учнями і сутністю навчального матеріалу.

До них належать:

• залежність процесу навчання від способу вирішення основної суперечності між пізнавальними або прак­тичними завданнями і наявністю необхідного рівня знань, умінь та навичок, розумового розвитку;

• підпорядкованість результативності навчання спосо­бам управління процесом останнього і активності са­мого учня;

• відношення між взаємодією вчителя й учня та резуль­татами навчання;

• при успішному вирішенні одного навчального завдан­ня і постановці іншого учень просувається від незнан­ня до знання, від знання — до уміння, від уміння — до навику.