1.9.4. Закон України «Про загальну середню освіту» (13.05.1999 р.)

Закон визначив правові, організаційні та фінансові за­сади функціонування і розвитку системи загальної серед­ньої освіти.

У розділі І — «Загальні положення» визначається, що «загальна середня освіта — цілеспрямований процес ово­лодіння систематизованими знаннями про природу, люди­ну, суспільство, культуру та виробництво засобами пізна­вальної і практичної діяльності, результатом якого є інте­лектуальний, соціальний і фізичний розвиток особистості, що є основою для подальшої освіти і трудової діяльності. Закон окреслює систему загальної середньої освіти, до якої відносить загальноосвітні навчальні заклади всіх типів і форм власності, позашкільні заклади, а також органи управління системою загальної середньої освіти, профе­сійно-технічні та вищі навчальні заклади І—II рівнів ак­редитації, що надають повну середню освіту.

У статті 5 обговорюються завдання загальної середньої освіти:

• виховання громадянина України;

• формування особистості учня (вихованця), розвиток його здібностей, обдарувань, наукового світогляду;

• виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти і підготовка учнів до подальшої освіти і трудової діяльності;

виховання в учнів поваги до конституції України, її державних символів, прав і свобод людини і гро­мадянина, почуття власної гідності і відповідально­сті перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов'язків людини і громадянина; реалізація прав учнів на вільне формування політич­них і світоглядових переконань;

• виховання шанобливого ставлення до людини, по­ваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів та націй;

• виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян, як найвищої соціальної цінності формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я дітей.

У розділі II «Загальноосвітні та інші навчальні закла­ди системи загальної середньої освіти», перш за все, роз­глядається положення про форми власності, з'ясовують­ся типи таких закладів, в залежності від того освітнього рівня, який забезпечується цим закладом: І ступеня (по­чаткова загальна освіта), II ступеня (базова загальна сере­дня освіта) і III ступеня (повна загальна середня освіта). Залежно від освітніх послуг розрізняють:

• середню загальноосвітню школу — загальноосвітній навчальний заклад І—III ступенів (III ступінь — стар­ша школа, як правило, з профільним спрямуванням навчання);

• спеціалізовану школу (школу-інтернат), загаль­ноосвітній навчальний заклад І-ІП ступенів з поглиб­леним вивченням окремих предметів та курсів;

• гімназію — загальноосвітній навчальний заклад II-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю;

• ліцей — загальноосвітній навчальний заклад III ступеня з профільним навчанням і професійною під­готовкою;

• колегіум — загальноосвітній навчальний заклад III ступеня філологічно-філософського та (або) культур­но-естетичного профілів;

• загальноосвітню школу-інтернат з частковим або повним утриманням дітей за рахунок держави;

спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;

• загальноосвітню санаторну школу (школу-інтернат) з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування;

• школу соціальної реабілітації для дітей (окремо для хлопців і дівчат), які потребують особливих умов ви­ховання;

• вечірню (змінну) школу — загальноосвітній навчаль­ний заклад ІІ-ПІ ступенів для громадян, які не ма­ють можливості навчання у школах з денною фор­мою навчання.

Також визначаються інші навчальні заклади системи загальної середньої освіти: позашкільний навчально-ви­ховний заклад, міжшкільний навчально-виробничий ком­бінат, професійно-технічний навчальний заклад та вищий навчальний заклад І-ІІ рівнів акредитації, що разом з повною загальною середньою освітою надає освітньо-ква­ліфікаційний рівень молодшого спеціаліста і бакалавра.

У розділі III — «Організація навчально-виховного про­цесу у загальноосвітніх навчальних закладах» насамперед встановлюється новий термін навчання для здобуття пов­ної загальної середньої освіти — 12 років, підкреслюється можливість прискореного закінчення школи та складан­ня іспитів екстерном, з'ясовується наповнюваність класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка не повинна перевищувати ЗО учнів.

У статті 15 розглядається поняття базового навчаль­ного плану, який визначає структуру та зміст загальної середньої освіти через інваріантну і варіативну складові. Інваріантна складова змісту освіти є єдиною для всіх за­кладів загальної середньої освіти і затверджується Кабі­нетом Міністрів України. Варіативна складова формується загальноосвітнім закладом з урахуванням особливостей регіону та індивідуальних освітніх запитів учнів. Також встановлюються сумарне, граничне допустиме, навчальне навантаження на рік: від 700 годин у 1-2 класах до 1030 годин у 10-12 класах.

Закон визначає тривалість навчального року та режим роботи загальноосвітнього навчального закладу: не мен­ше 175 робочіх днів у початковій школі і 190 робочіх днів у загальноосвітніх навчальних закладах II—III ступенів. Тривалість уроків становить у І класах — 35 хвилин, у IX—IV класах — 40 хвилин, у У-ХИ класах — 45 хвилин, допускається зміна тривалості уроків за погодженням з органами управління освітою та державної санітарно-епі­деміологічної служби.

Розглядаючи виховний процес у загальноосвітніх на­вчальних закладах, закон підкреслює заборону утворення та діяльності у цих закладах політичних партій, релігій­них організацій і воєнізованих формувань, а також приму­сове залучення учнів до вступу у такі організації.

У розділі IV — «Учасники навчально-виховного про­цесу в загальноосвітніх навчальних закладах» перелічу­ються учасники навчально-виховного процесу: учні (ви­хованці), керівники, педагогічні працівники, психологи, бібліотекарі, інші спеціалісти та батьки, або особи, які їх замінюють. Також розглянуто статус учнів, їх соціальний захист, заохочення учнів, охорона та зміцнення їх здоро­в'я. Визначена кількість годин педагогічного навантажен­ня (18 годин), що складають тарифну ставку, а також інші види педагогічної діяльності в такому співвідношенні до тарифної ставки: класне керівництво — 20-25%, перевір­ка зошитів — 10-20%, завідування майстернями — 15-20%, навчальними кабінетами — 10-15%, навчально-до­слідними ділянками — 10-15%.

Педагогічне навантаження вихователя загальноосвітньо­го навчального закладу — 30 годин, вихователя загаль­ноосвітньої спеціальної школи — 25 годин на тиждень.

Закон регламентує трудові відносини в системі загаль­ної середньої освіти, підкреслюється, що педагогічним працівникам — призовникам, які мають вищу педагогіч­ну освіту і основним місцем роботи яких є загальноосвіт­ній навчальний заклад, надається відстрочка на весь пе­ріод їх роботи за спеціальністю.

Також з'ясовується порядок атестації педагогічних працівників, їх права та обов'язки, права та обов'язки батьків.

У розділі V розглядаються положення щодо Державно­го стандарту загальної середньої освіти.

Державний стандарт загальної середньої освіти — зве­дення норм і положень, що визначають державні вимоги

до освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початко­вої, базової і повної загальної середньої освіти та гарантії держави в її досяганні. Державний стандарт переглядається не рідше одного разу на 10 років, згідно з цим стандартом відбувається атестація та оцінювання знань учнів (з 2000 року — 12-бальне).

Закон також розглядає порядок управління системою загальної середньої освіти, повноваження загальноосвіт­нього навчального закладу, науково-методичне забезпечен­ня системи загальної середньої освіти, її фінансово-гос­подарську діяльність та матеріально-технічну базу.

Закон України «Про загальну середню освіту» разом із Законом України «Про освіту», іншими нормативно-пра­вовими актами та міжнародними договорами створює за­конодавство України про загальну середню освіту.