3.4. Моральне виховання

Мораль — це система цінностей, принципів, норм і правил поведінки та діяльності людей, які регулюють від­носини між ними на гуманній основі. Ідеали і норми мо­ралі створювалися віками у кожного народу. В практиці поведінки та взаємовідносин вони вдосконалювалися і стверджувалися.

Моральне виховання — тривалий, багатофакторний, цілеспрямований процес формування гуманної свідомості та культури поведінки.

Моральне виховання включає такі завдання:

1. Формування моральної свідомості — почуттів, емпатії, знань, переконань, ідеалів, цінностей.

2. Формування системи відносин — морального ставлен­ня до природи, Батьківщини, людей, майна, праці, пізнання.

3. Формування суспільно корисних вчинків, звичок, поведінки.

4. Формування моральних мотивів, які керують поведі­нкою людини.

На першому етапі моральне виховання спрямоване на підсвідоме засвоєння дитиною найпростіших норм спілку­вання, вироблених народом, серед якого він зростає, на роз­виток добрих, гуманних емоцій, здатності до співчуття ін­тим. Це відбувається під впливом спілкування з батьками, традицій та обрядів народу, а у наш час — і засобів масової інформації.

У навчально-виховних закладах для формування сис­теми етичних знань і почуттів використовуються розповіді, бесіди (індивідуальні та фронтальні), особистий при­лад вихователів, дискусії, спілкування з природою та мистецтвом.

Знання не керують поведінкою, на неї впливають переконання особистості. Тільки в єдності з емоціями і практикою, в ході якої людина впевниться в істинності своїх знадь вони стають переконаннями. У процесі спілкування (ділового, пізнавального, ігрового), знайомства з фольклором (казки, приказки, обряди, пісні тощо), літературою, історією та мистецтвом формуються переконання та почуття.

На базі моральної свідомості розвивається система етичних відносин людини. Другий етап морального вихован­ня включає розвиток дбайливого ставлення до природа і Довкілля, любові до Батьківщини, яка виявляється у спра­вах на її користь, а не тільки у словах; чуйного ставленая до людей, поваги до старших, турботи про молодших та сла­бших, гуманного ставлення до однолітків, ввічливості, чес­ності, відповідальності, організованості, свідомої дисциплі­нованості, взаємодопомоги; ощадливого ставлення до державного, приватного та колективного майна; поваги до себе як особистості, морального ставлення до науки, праці, мистецтва. Тільки прийняті як особистісно значущі, пережиті, присвоєні цінності керують вчинками людини.

Третій етап морального виховання — це формування культури поведінки та спілкування. Вона розвивається шляхом переходу від навичок до вчинків, від вчинків до звичок, від звичок до характеру, стилю поведінки. Моральна поведінка базується на повазі до себе й інших людей, адекватній самооцінці і вмінні правильно, об'єктивно оці­нювати умови спілкування. Вона виявляється не тільки у словах, а і в зовнішньому вигляді, інтонаціях, жестах, ма­нерах, поставі, ході; а також у культурі побуту, праці, до­звіллі; спілкуванні в школі, на вулиці, в сім'ї тощо.

Найскладніший етап морального виховання — форму­вання етичних мотивів поведінки, коли людина діє мо­рально не тому, що її контролюють, а тому, що вона не може інакше, тому що моральна поведінка відповідає її пере­конанням. Моральне виховання ніколи не завершується, тому важливо сформувати у школярів прагнення до постій­ного самовдосконалення та самовиховання, вміння самоконтролю та саморегуляції, а також адекватну самооцінку, яка помітно впливає на характер рішень, що приймаються, та на поведінку.

Культура поведінки та спілкування, моральні мотиви і відносини формуються такими методами, як вирішення. Моральних дилем (дилем Кольберга), створення виховуючих ситуацій, в яких учень змушений самостійно приймати рішення у суперечливій ситуації, рольові та ділові ігри, вправи, привчання, доручення, колективні творчі справи. Поділ морального виховання на етапи є умовним, всі компоненти моральності формуються паралельно у взаємо­зв'язку, тому методи, які вказано при розгляді першого етапу, а також різні прийоми стимулювання, використову­ються постійно.

Без морального виховання немає сенсу для людства, неможливий розвиток науки, мистецтва і навіть саме існування людства.