- •Рецензенти:
- •1.1. Педагогіка як наука 11
- •2.1. Дидактичні основи процесу навчання...........71
- •5.2. Виховання в Давньому Римі 247
- •Загальні основи педагогіки
- •1.1. Педагогіка як наука
- •1.1.1. Предмет та завдання педагогіки
- •1.1.2. Основні категорії педагогіки
- •1.1.3. Педагогічні закони і закономірності
- •1.1.4. Виникнення та розвиток педагогіки
- •1.2. Методи педагогічного дослідження
- •1.3.1. Біологізаторські та соціологізаторські концепції розвитку людини. Педологія
- •1.3.2. Фактори розвитку людини
- •1.4. Вікові та індивідуальні особливості розвитку дитини
- •1.4.1. Закономірності розвитку в різні
- •1.4.2. Особливості розвитку і виховання дітей різного віку
- •1.5. Особистість учителя сучасної школи
- •1.6. Педагогічна техніка вчителя
- •1.7. Педагогічний процес як система
- •1.7.1. Цілісний педагогічний процес
- •1.7.2. Діалектика педагогічного процесу
- •1.7.3. Загальні закономірності педагогічного процесу
- •1.7.4. Етапи педагогічного процесу
- •1.8. Педагогічна технологія як
- •1.9. Система освіти в Україні
- •1.9.1. Державна національна програма «Освіта» (Україна у XXI ст.)
- •1.9.2. Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти (18.06.96 р.)
- •1.9.3. Закон України «Про освіту» (23.03.1996 р.)
- •1.9.4. Закон України «Про загальну середню освіту» (13.05.1999 р.)
- •1.9.5. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес
- •2.1. Дидактичні основи процесу навчання
- •2.1.1. Історичний екскурс (різноманітні системи навчання)
- •2.1.2. Сутність навчання, його структура та функції
- •2.1.3. Зміст загальної середньої освіти. Функції навчальних дисциплін
- •2.1.4. Закономірності навчання
- •2.1.5. Принципи навчання
- •2.2.1 Активні методи навчання
- •2.3. Види навчання
- •2.3.1. Проблемне навчання
- •2.3.2. Програмоване навчання
- •2.3.3. Індивідуалізоване навчання
- •2.3.4. Модульне навчання
- •2.3.5. Комп'ютерне навчання
- •2.3.6. Дистанційне навчання
- •2.4. Стилі навчання
- •2.5. Технології навчання
- •2.6. Форми організації процесу навчання
- •2.6.1. Загальна характеристика організаційних форм навчання
- •2.6.2. Урок — основна форма організації навчання
- •2.6.3. Інші форми організації навчання
- •2.7. Перевірка й оцінка результатів навчання
- •3.1. Сутність процесу виховання. Принципи виховання
- •3.2. Методи виховання
- •3.3. Виховання особистості в колективі
- •3.4. Моральне виховання
- •3.5. Моральне самовиховання учнів
- •3.6. Естетичне виховання
- •3.7. Розумове виховання
- •3.8. Патріотичне виховання учнів. Формування культури міжнаціональних відносин
- •3.9. Трудове виховання і профорієнтація
- •3.10. Робота з важковиховуваними дітьми
- •3.12. Класне керівництво й учнівський колектив
- •3.14. Сутність гуманістичних відносин у педагогічній діяльності
- •Основні ознаки співробітництва
- •Управління освітніми системами
- •4.1. Теоретичні засадиуправління загальною середньою освітою в україні
- •4.1.1. Рівні загальної середньої освіти
- •4.1.2. Стратегічні завдання та пріоритетні напрями розвитку загальної середньої освіти
- •4.1.3. Система державного управління загальною середньою освітою
- •4.1.4. Заклади системи загальної освіти
- •4.1.5. Шляхи та засоби оновлення функцій управління сучасними закладами загальної середньої освіти
- •4.2. Педагогічний менеджмент як сучасна концепція внутрішкільного управління
- •4.2.1. Основні поняття традиційної теорії внутрішкільного керівництва
- •4.2.2. Основні підходи до визначення сутності поняття «педагогічний менеджмент»
- •4.2.3. Що таке педагогічний менеджмент?
- •4.2.4. Характеристика функцій і принципів педагогічного менеджменту
- •4.2.5. Сутність професійної діяльності керівника сучасного навчально-виховного закладу як менеджера освіти
- •4.2.6. Сутність самоменеджменту в професійній діяльності керівника сучасного закладу
- •Нариси з історії педагогіки
- •5.1. Виховання у Давній Греції
- •5.2. Виховання в Давньому Римі
- •5.3. Значення християнства для виховання
- •5.4. Освіта, школи, університет в середні віки
- •5.5. Педагогічна культура епохи Відродження
- •5.6. Педагогічні погляди я.А. Коменського
- •5.7. Педагогічні погляди:
- •Д. Локка, ж-ж. Руссо,
- •Й.Г. Песталоцці, а. Дістервега,
- •Й.Ф.Гербарта
- •5.8. Основні віхи розвитку освіти і педагогічної думки в Україні (х-хіх століття)
- •5.8.1. Освіта і педагогічна думка в Київській Русі до середини XIII століття
- •5.8.2. Становлення педагогічної теорії і практики в Україні в другій половині хіп-хуш століття
- •5.8.3. Вплив соціально-політичних та економічних зрушень на освіту і педагогічну думку України в XIX столітті
- •5.9. Педагогічна система к.Д. Ушинського
- •5.10. Софія Русова
- •5.11. Освіта в Україні у XX сторіччі (1900-1933 рр.)
- •5.12. Педагогічні погляди а.С. Макаренка
- •5.13. Педагогічна творчість в.О. Сухомлинського
- •5.14. Педагоги-новатори сьогодення
- •Педагогіка
- •61022, Харків-22, пр. Правди, 7, кв. 31.
3.4. Моральне виховання
Мораль — це система цінностей, принципів, норм і правил поведінки та діяльності людей, які регулюють відносини між ними на гуманній основі. Ідеали і норми моралі створювалися віками у кожного народу. В практиці поведінки та взаємовідносин вони вдосконалювалися і стверджувалися.
Моральне виховання — тривалий, багатофакторний, цілеспрямований процес формування гуманної свідомості та культури поведінки.
Моральне виховання включає такі завдання:
Формування моральної свідомості — почуттів, емпатії, знань, переконань, ідеалів, цінностей.
Формування системи відносин — морального ставлення до природи, Батьківщини, людей, майна, праці, пізнання.
Формування суспільно корисних вчинків, звичок, поведінки.
Формування моральних мотивів, які керують поведінкою людини.
На першому етапі моральне виховання спрямоване на підсвідоме засвоєння дитиною найпростіших норм спілкування, вироблених народом, серед якого він зростає, на розвиток добрих, гуманних емоцій, здатності до співчуття інтим. Це відбувається під впливом спілкування з батьками, традицій та обрядів народу, а у наш час — і засобів масової інформації.
У навчально-виховних закладах для формування системи етичних знань і почуттів використовуються розповіді, бесіди (індивідуальні та фронтальні), особистий прилад вихователів, дискусії, спілкування з природою та мистецтвом.
Знання не керують поведінкою, на неї впливають переконання особистості. Тільки в єдності з емоціями і практикою, в ході якої людина впевниться в істинності своїх знадь вони стають переконаннями. У процесі спілкування (ділового, пізнавального, ігрового), знайомства з фольклором (казки, приказки, обряди, пісні тощо), літературою, історією та мистецтвом формуються переконання та почуття.
На базі моральної свідомості розвивається система етичних відносин людини. Другий етап морального виховання включає розвиток дбайливого ставлення до природа і Довкілля, любові до Батьківщини, яка виявляється у справах на її користь, а не тільки у словах; чуйного ставленая до людей, поваги до старших, турботи про молодших та слабших, гуманного ставлення до однолітків, ввічливості, чесності, відповідальності, організованості, свідомої дисциплінованості, взаємодопомоги; ощадливого ставлення до державного, приватного та колективного майна; поваги до себе як особистості, морального ставлення до науки, праці, мистецтва. Тільки прийняті як особистісно значущі, пережиті, присвоєні цінності керують вчинками людини.
Третій етап морального виховання — це формування культури поведінки та спілкування. Вона розвивається шляхом переходу від навичок до вчинків, від вчинків до звичок, від звичок до характеру, стилю поведінки. Моральна поведінка базується на повазі до себе й інших людей, адекватній самооцінці і вмінні правильно, об'єктивно оцінювати умови спілкування. Вона виявляється не тільки у словах, а і в зовнішньому вигляді, інтонаціях, жестах, манерах, поставі, ході; а також у культурі побуту, праці, дозвіллі; спілкуванні в школі, на вулиці, в сім'ї тощо.
Найскладніший етап морального виховання — формування етичних мотивів поведінки, коли людина діє морально не тому, що її контролюють, а тому, що вона не може інакше, тому що моральна поведінка відповідає її переконанням. Моральне виховання ніколи не завершується, тому важливо сформувати у школярів прагнення до постійного самовдосконалення та самовиховання, вміння самоконтролю та саморегуляції, а також адекватну самооцінку, яка помітно впливає на характер рішень, що приймаються, та на поведінку.
Культура поведінки та спілкування, моральні мотиви і відносини формуються такими методами, як вирішення. Моральних дилем (дилем Кольберга), створення виховуючих ситуацій, в яких учень змушений самостійно приймати рішення у суперечливій ситуації, рольові та ділові ігри, вправи, привчання, доручення, колективні творчі справи. Поділ морального виховання на етапи є умовним, всі компоненти моральності формуються паралельно у взаємозв'язку, тому методи, які вказано при розгляді першого етапу, а також різні прийоми стимулювання, використовуються постійно.
Без морального виховання немає сенсу для людства, неможливий розвиток науки, мистецтва і навіть саме існування людства.