2.1.3. Зміст загальної середньої освіти. Функції навчальних дисциплін

Під змістом освіти розуміють систему знань про сучас­ний навколишній світ, культуру, мистецтво, виробництво, практичних та інтелектуальних умінь, навичок творчого розв'язання практичних і теоретичних проблем, систему норм та цінностей. Зміст освіти на різних етапах розвит­ку суспільства зазнає якісних та кількісних змін. Він зале­жить від соціально-економічних відносин, рівня розвит­ку виробництва, науки, техніки, культури, розвитку осві­ти та педагогічної науки. Процес засвоєння змісту освіти сприяє всебічному розвитку розумових і фізичних сил ді­тей, формує їх діалектико-матеріалістичний світогляд, ви­робляє активну життєву позицію, здійснює підготовку до життя та праці.

Специфічною особливістю змісту роботи сучасної шко­ли є тісний взаємозв'язок загальної і політехнічної осві­ти та трудового навчання й виховання учнів.

Під загальною середньою освітою розуміють сукупність систематизованих наукових знань про основні закономір­ності розвитку природи, суспільства й людського мислен­ня, систему умінь і навичок, поглядів і переконань, які спри­яють загальному розвитку учня, служать основою для його професійної підготовки.

Зміст загальної середньої освіти визначається навчаль­ним планом школи, до складу якого включено основи наук про природу, суспільство, людину.

79

Обсяг змісту освіти визначає навчальний план. Існують такі принципи побудови навчального плану.

• наступність навчальних планів усіх типів шкіл;

• науковість знань, що відображують об'єктивну ре­альність;

• систематичність (предметна структура плану);

• гармонійне поєднання основ гуманітарних і природ­ничих дисциплін.

Навчальний предмет — це спеціально відібраний і дидактично опрацьований матеріал. До змісту кожного навчального предмета входять система знань, умінь і на­вичок, досвід творчої діяльності, норми виховання.

У програмах надається список навичок і вмінь, тематич­ний план з предмета. У додатку наводяться наочність і посібники.

Під навчальними підручниками розуміють книги, в яких з певних методичних позицій викладаються основи наукових знань з певного предмета відповідно до програ­ми і вимог дидактики та методики.

Вивчення мови та літератури в школі служить основою для формування духовно багатої, гармонійно розвиненої особистості з високими моральними ідеалами та вміннями спілкуватися.

Вивчення предметів про природу (природознавства, біо­логії, хімії, фізики, фізичної географії, математики, астроно­мії) сприяє формуванню у підростаючого покоління сучас­ної наукової картини світу, знань і умінь про практичне застосування науки в основних галузях виробництва та інших сферах.

Музика та образотворче мистецтво розвивають почут­тя прекрасного, формують високі естетичні смаки, вміння розуміти й цінити твори мистецтва, пам'ятки історії та архітектури, красу і багатство рідної природи.

Заняття учнів фізичною культурою сприяє їх загарту­ванню, оздоровленню, зміцненню фізичних сил та усвідом­ленню здорового способу життя.

У навчальному плані сучасної загальноосвітньої полі­технічної школи основний фонд навчального часу розпо­діляється рівномірно між предметами гуманітарного та природничо-математичного циклу. Суть політехнічної освіти сучасної школи полягає в ознайомленні учнів з науковими основами виробництва та перспективами його розвитку, основними принципами роботи сучасних машин і механізмів, найновішими тех­нологічними процесами, озброєнні загальнотехнічними навичками та вміннями, необхідними для участі у продук­тивній праці. Завданням політехнічної освіти є розвиток в учнів елементів технічного мислення, творчої ініціати­ви, навичок конструювання та раціоналізації.

Для політехнічної освіти вивчення математики є осно­вою для засвоєння інших дисциплін як в школі, так і поза її межами. Крім того, математика сприяє загальному роз­витку здібностей учнів, формуванню логічного мислення, розвитку просторових уявлень.

Вивчення фізики озброює учнів знаннями основ ком­плексної механізації й автоматизації виробництва, знайо­мить з елементами машинознавства і матеріалознавства, технологією створення нових матеріалів із заданими власти­востями, досягненнями в галузі зв'язку та транспорту з використанням електроніки, оптичних приладів, атомної та термоядерної енергії тощо.

При вивченні хімії формуються наукові уявлення про керування хімічними реакціями на виробництві та побу­ті, проблеми вибору сировини, концентрації реагуючих ре­човин тощо.

Вивчення біологічних предметів знайомить учнів з науковими основами сільськогосподарського виробницт­ва, мікробіологічної промисловості, охорони природи тощо.