2.6.3. Інші форми організації навчання

Серед супровідних, допоміжних форм організації навчан­ня головною є шкільна лекція. Вона є модифікацією уроку передачі-засвоєння нових знань: виклад навчального ма­теріалу розподіляється на дві навчальні години, що забез­печує розгляд теми, великої за обсягом у поєднанні з усіма її компонентами. Вчитель знайомить учнів з планом викладу, вказує основну та допоміжну літературу, обґрунтовує характер навчально-пізнавальної діяльності.

Самостійна домашня робота також є формою навчання, метою якої є закріплення одержаних на уроці знань, умінь та навичок. Вона сприяє більш ґрунтовному засвоєнню досить доступного матеріалу та додаткової інформації, а також виконанню творчих робіт

Шкільний семінар дозволяє включити весь колектив класу в активну самостійну, під керівництвом учителя, проробку навчального матеріалу. Семінар допомагає вчи­телю разом з учнями здійснити глибокий аналіз інформа­ції, дати їй оцінку, вчить учнів робити самостійні виснов­ки. Можливе як тематичне обговорення матеріалу, так і проблемне обговорення якогось питання. На семінарах допускається критичне обговорення творчих робіт учнів: твори, статті, малюнки, продукти технічної творчості, дослі­дницькі роботи тощо. Іноді семінари присвячені обговорен­ню та заслуховуванню одного або декількох доповідей, підготовлених під керівництвом учителя з метою підготов­ки учнів до вивчення нової теми.

Екскурсія — ще одна форма організації навчання. Вона може проводитися в музеї, на виставці, на природі, на ви­робництві тощо. В ході екскурсії вчитель доповнює на­вчальний матеріал, демонструє його в реальній ситуації, уто­чнює, відповідає на запитання, допомагає дітям самостій­но робити висновки.

Шкільна навчальна конференція — зосереджує та мобілізує духовні сили дітей, розвиває пізнавальні інтере­си, забезпечує повторне закріплення навчального матеріа­лу. Підготовка та виклад матеріалу у вигляді доповіді ви­магає від учнів уміння самостійно опрацьовувати матері­ал, критично мислити, збуджувати інтерес, обґрунтовувати важливі питання теми тощо.

Факультативні заняття, учнівські дослідницькі гру­пи, експедиції спрямовані на розширення та доповнення можливостей навчального процесу з метою розвитку ін­дивідуальності учнів, їх задатків, інтересів, здібностей.

Предметні гуртки, секції, студії сприяють сполучен­ню рішень навчальних та творчо розвивальних завдань, поєднанню теоретичних та практичних знань учнів.

Навчальний учнівський симпозіум готується і прово­диться наприкінці вивчення розділу або спеціальної теми. Це своєрідна форма організації підведення підсумків і за­кріплення знань учнів. Всі учні отримують теми для ко­роткого виступу, які вони готують письмово. Спочатку ви­ступає вчитель, який формулює загальну проблему, потім ви­ступають учні, після чого підводяться підсумки

Диспут допомагає в навчальній роботі, як засіб підсилен­ня проблемного та творчого ставлення до пізнання. Його організовують у разі необхідності більш глибокого вивчення навчального матеріалу. Форма публічного дискутуван­ня є особливо ефективною під час засвоєння учнями гуманітарних предметів і морально-естетичного ставлення до явищ життя та мистецтва. Старшокласники дискутують про гідність літературних героїв, нові підходи до оцінки історичних подій та окремих історичних діячів, відстоюють свою точку зору стосовно значущості окремих творів мистецтва, літератури, захищають свої позиції з питань кохан­ня, етики, психології сімейного життя тощо.