3. Продуктивність праці
Продуктивність праці – це її результативність, тобто максимум продуктів праці при мінімумі витрат. Результативність праці визначається кількістю готельного продукту (послуг, матеріальних благ), виробленого і реалізованого в одиницю часу, або ж зворотною величиною – кількістю часу, що витрачається на виробництво продукту.
Таким чином, продуктивність праці є ступенем ефективності і доцільної діяльності людей або здатність проводити за одиницю робочого часу певний обсяг споживчих вартостей.
Продуктивність праці може бути годинною, змінною, місячною, квартальною, річною.
Рівень продуктивності праці вимірюється двома способами.
Перший – прямий спосіб. Він показує виробіток продукції і послуг на одного працівника. Виробіток службовців готелю вимірюється відношенням виручки від реалізації готельних послуг до середньосписочні чисельності робітників.
Другий – зворотний спосіб, що показує трудомісткість продукції, послуг. Трудомісткість продукції і послуг вимірюється в людино-годинах. Вона визначається відношенням фонду витраченого часу (люд./г) до кількості виробленої продукції і послуг в натуральному вигляді (од., кг і т. д.).
Трудомісткість – величина, зворотна виробітку. Залежність між підвищенням виробітку і зниженням трудомісткості визначається формулами (6.11):
,
,
(20.11)
де Y – темп зниження трудомісткості %; X – темп зростання виробітку %.
Зниження трудомісткості продукції і послуг може відбуватися не тільки за рахунок технічного прогресу, але і унаслідок ущільнення робочого часу, тобто за рахунок ліквідації непродуктивних втрат робочого часу і підвищення інтенсивності праці.
Визначення рівня продуктивності праці працівників сфери готельних послуг на основі трудомісткості продукції і послуг не знайшло широкого застосування в готелях. Воно застосовується лише для розрахунку норм виробітку і обслуговування.
Зростання виробітку працівників викликає за інших рівних умов додаткове зростання об'єму реалізації послуг. Це додаткове зростання визначається за формулою (6.12):
,
(20.12)
де П – значення підвищення продуктивності праці в збільшенні обсягу готельних послуг, %; Δч – індекс приросту чисельності працівників, %; Δг – індекс збільшення виручки від реалізації готельного продукту, %.
Ефективність використання робочої сили в готельному сервісі на рівні галузі (регіону) вимірюється продуктивністю праці робітників готельної індустрії певного регіону.
Продуктивність праці робітників може мати три показники:
продуктивність праці у вартісному оцінюванні;
продуктивність праці в натуральному вигляді;
комплексний показник динаміки ефективності праці.
Перший показник – це виробіток працівників готелів. Вона вимірюється відношенням виручки від реалізації готельного продукту певного готелю до середньосписочної чисельності працівників цього готелю (6.13):
,
(20.13)
де В – виробіток одного середньосписочного працівника готелю, грн.; Т – виручка від реалізації готельного продукту, грн.; Чс – середньосписочна чисельність працівників готельного підприємства.
Продуктивність
в натуральному вигляді показує, скільки
клієнтів обслуговує один середньосписочний
працівник готельного підприємства.
Вона вимірюється відношенням чисельності
клієнтів готелю до середньосписочної
чисельності працівників готелю (6.14):
,
(20.14)
де Н – продуктивність праці в натуральному вигляді, люд.; Чо – чисельність клієнтів готелю, люд.; Чс – середньосписочна чисельність працівників готельного підприємства.
Вищенаведені показники продуктивності праці можуть мати різні тенденції і напрями змін, які викликаються чинниками, незалежними від трудової активності людини (зміна цін, тарифів, збільшення або зменшення клієнтів готелю). Тому для об'єктивної оцінки динаміки продуктивності праці працівників готельної індустрії слід використовувати комплексний показчик динаміки ефективності праці, який означає рівень ефективності використання робочої сили в цій галузі.
Він є середньогеометричною величиною множення двох індексів – продуктивності праці у вартісній оцінці і продуктивності праці в натуральному вигляді (6.15):
,
(20.15)
де Кп — комплексний показник динаміки ефективності праці, %; В – індекс зміни продуктивності праці у вартісному оцінюванні, %; Н – індекс зміни продуктивності праці в натуральному вигляді, %.
На ефективність використання робочої сили і підвищення продуктивності праці робітників готельної індустрії впливає велика кількість чинників, які можна поділити на дві групи:
загальногосподарські чинники;
чинники, що діють на рівні підприємств готельної індустрії.
До загальногосподарських, тобто зовнішнім чинників зростання ефективності праці в готельному бізнесі відносяться:
інтенсифікація галузі і науково-технічний прогрес в ній;
оснащення готельних підприємств новітнім устаткуванням і автотранспортом;
створення крупної готельної індустрії;
заходи щодо підготовки кваліфікованих кадрів, підвищення їх кваліфікації і ін.
До чинників, що діють на рівні окремого готелю, тобто внутрішніх:
вдосконалення форм організації виробництва готельних послуг;
виробництво нових, якісніших послуг;
вдосконалення форм обслуговування клієнтів готелю;
застосування методів нормування і стимулювання праці;
впровадження заходів НОТ;
зростання обсягів (виручки) реалізації послуг і ін.
Важливе значення для зростання ефективності праці мають інтенсифікація галузі готельного господарства і технічний прогрес, у тому числі оснащення готелів різними видами сучасного устаткування і інвентарю, а також впровадження передових технологій.