21. Типи побічних реакцій і ускладнень лікарської терапії.

ПОБІЧНA ДІЯ ЛІКІВ, або побічні ефекти (англ. side effects) — будь-яке виявлення небажаного, тобто невідповідного меті фармакотерапії, іноді небезпечного впливу ліків на організм, що виникає в діапазоні терапевтичних доз (рекомендованих для лікування, діагностики або профілактики захворювань). 

Згідно з міжнародною класифікацією, П.д.л. підрозділяється на реакції типу А, В, С і D (табл. 1). За механізмом виникнення вона може бути неалергічного і алергічного походження. П.д.л. неалергічного походження переважно включена до групи А, зустрічається найчастіше (до 75% всіх випадків). Вона зумовлена фармакологічними властивостями ЛП, є передбачуваною, залежить від дози препарату (прямо пропорційно), може вивчатися експериментальним шляхом. Подібні види побічних ефектів найбільш типові для ЛП невибіркової дії, а підвищення селективності сприяє зменшенню П.д.л. Напр., блокатори β_1,2-адренорецепторів — пропранолол, окспренолол, піндолол та ін. при використанні з гіпотензивною, антиангінальною, протиаритмічною метою (для цих ефектів необхідна блокада β₁-адренорецепторів у міокарді) нерідко викликають підвищення тонусу та секреції бронхів, що зумовлено блокадою β₂-адренорецепторів. Кардіоселективні препарати: ацебутолол, небіволол, бісопролол та ін. — зазвичай позбавлені цієї П.д.л. Індометацин, ацетилсаліцилова кислота та інші НПЗП — невибіркові ЦОГ 1-го і 2-го типів пригнічують синтез цитопротекторних простагландинів у шлунку, тому часто викликають гастропатію (подразнення слизової оболонки). На відміну від них, селективні та специфічні інгібітори ЦОГ-2 (німесулід, мелоксикам, целекоксиб та ін.) спричиняють гастропатію значно рідше. Діазепам — транквілізатор, що стимулює ГАМК-ергічні процеси завдяки активації бензодіазепінових рецепторів, може стати причиною небажаної сонливості та міорелаксації при лікуванні тривожних розладів, але анксіоселективний препарат афобазол позбавлений цього виду П.д.л.

22. Токсичні ускладнення, які обумовлені абсолютним або відносним передозуванням лп, фармакологічними властивостями лп.

Токсичні ускладнення називають також прямими ток­сичними реакціями або специфічними ускладненнями, бо вони залежать від властивостей ліків, клінічно виявля­ються типовими для них ефектами. До токсичної дії призводить абсолютне або відносне передозування ЛР. Випадки абсолютного передозування у вигляді гострих медикаментозних отруєнь, пов'язаних з одномоментним надходженням в організм надто великої (токсичної) до­зи препарату, зустрічаються рідко й найбільш вірогідні для ЛЗ, що мають невелику широту терапевтичної дії. В той же час відносне передозування можливе при дії ліків в терапевтичній дозі, накопиченню якої до токсичної можуть сприяти притаманні окремим препаратам матері­альна (дигітоксин, бромід натрію) або функціональна (ети­ловий спирт) кумуляція, генетично обумовлені особливос­ті реакції тканинних рецепторів на ліки, а також незрі­лість (у дітей молодшого віку) або перевантаження (в осіб похилого та старечого віку) деактивуючих систем організму (печінка, нирки). Прямий токсичний ефект мож­ливий також при перевищенні швидкості введення ліків, особливо у вену, та при невиправдано тривалому ліку­ванні. Передозування та викликана ним токсична дія ліків (отруєння) небезпечні для організму, однак постійні увага та контроль за ефективністю й безпекою проводжуваного медикаментозного лікування по мінімуму знижують цей вид ускладнень.

Фармакологічні Властивості - тип А — залежать від дози; поділяють на ПР, що залежать від надлишкової терапевтичної дії, пов’язаної власне з фармакологічними властивостями ЛП; токсичні ПР, що характерні для ЛП з вузькою терапевтичною дією, вторинні ПР, зумовлені після­дією ЛП;