Безрецептурні препарати при високій температурі

1. Парацетамол (панадол, колдрекс, солпадеїн, коладол, мілістан).

2. Ацетилсаліцилова кислота.

3. Ібупрофен (солпафлекс, нурофен).

4. Афлубін – імуномодулятор, комплексний препарат у таблетках і флаконі.

Жарознижувальні препарати бувають у таких лікарських формах:

1. Таблетки – але не всі пацієнти можуть ковтати, повільний ефект, подразнен­ня ШКТ, алергія від баластних речовин.

2. Швидкорозчинні – шипучі таблетки.

3. Капсули з мікрогранулами.

4. Сиропи/суспензії.

5. Свічки/суппозиторії.

Провізор повинен проінформувати відвідувача аптеки, що на субфебрильну температуру препарати не впливають. Призначення роблять після 38°С. Парацетамол має найменше побічних ефектів. Панадол – очищений парацетамол – можна призначати всім – дітям, хворим літнього віку, вагітним, хворим з патологією шлунково-кишкового тракту, пацієнтам з бронхіальною астмою, патологією нирок і алергією до ацетилсаліцилової кислоти. При неефективності парацетамолу призначають ібупрофен (нурофен). Всі жарознижувальні, особливо ацетилсаліцилову кислоту, обе­режно призначати хворим на бронхіальну астму, виразки шлунковокишкового тракту, зі схильністю до кровотеч, з захворюваннями печінки, при нирковій недостатності. Всі препарати приймати після їди. Ацетилсаліцилова кислота знижує агрегацію тромбоцитів, сприяє кровотечам, знижує діуретичний ефект петлевих діуретиків. Ібупрофен обережно поєднують з антикоагулянтами, антигіпертензивними препаратами, тіазидними діуретиками. Ібупрофен дає головокружіння, тому з обережністю призначають водіям.

Вагітним заборонена ацетилсаліцилова кислота, анальгін, індометацин, ібупрофен, напроксен, мефенамінова кислота.

243. Фармацевтична опіка при виборі безрецептурного ЛП для профілактики простудних захворювань.

Терапія спрямовується на симптоматичне лікування лихоманки, болю в горлі, риніту, кашлю в більшості випадків за допомогою ОТС-препаратів. Але, оскільки ряд серйозних захворювань, які потребують спеціалізованою медичної допомоги, особливо на ранніх стадіях можуть мати клініку ГРВІ, фармацевту треба вияснити при відпуску ОТС-препаратів, чи нема у па­цієнтів загрозливих симптомів.

Загрозливі симптоми при простуді

1. Затруднене дихання, неможливість виговорити пару слів між вдихами.

2. Неможливість проковтувати слину.

3. Різке збільшення мигдаликів, виразкування і нальоти на них. За наявності нальотів на мигдалинах необхідно зробити посів мазка із зіва з метою своєчасного виявлення стрептококової ангіни або дифтерії.

4. Біль в горлі з висипаннями на шкірі чи її свербіння.

5. Ангіна повторюється 3-4 рази в рік, на ногах і обличчі появилися набряки.

6. Яскраве палаюче червоне горло.

7. Болючість лімфовузлів при обмацуванні.

8. Біль в горлі з болем в серці, втомою, задишкою, припуханням суглобів.

9. Біль в горлі з болем голови, вух, живота.

10. Біль в горлі і зміна кольору сечі.

11. Припухлість шиї.

12. Поєднання болю в горлі з вираженими симптомами інтоксикації – різка загальна слабість, ломота в тілі, інтенсивний головний біль, порушення свідомості. Якщо протягом 2 діб після проведення симптоматичного лікування біль у горлі зберігається, необхідно обов’язково звернутись до лікаря.

13. Температура тіла > 38,5° С.

14. Підвищення температури більше 38 – 38,5° С більше 3-х днів.

15. Підвищення температури супроводжується сильними болями, задишкою, порушенням чи втратою свідомості, судомами.

16. Температура > 37,5°С триває 2 тижні і більше.

17. Неоднократне підвищення t⁰ без видимої причини з не­до­моганням, слабістю.

18. Температура піднімається > 40° С – негайно звернутися до лікаря. Особливо небезпечна t⁰ > 40°С зі спазмом судин шкіри (злоякісна) – це „мармуровий” колір шкіри, холодні на дотик кінцівки, судоми.

19. Неприємний запах з носа.

20. Кров’янисті чи гнійні виділення з носа.

21. Виділення з однієї половини носа.

22. Кашель, температура більше тижня.

23. Кашель з болем в ділянці лоба, перенісся чи зі зниженням слуху.

24. Кашель, що не проходить протягом 7-ми днів.

25. Кашель тривалістю більше тижня, особливо, коли він прогресує.

26. Кашель, що супроводжується t 37,5°С – 38°С.

27. Кашель з t >38°С протягом 3-х днів.

28. Кашель з задишкою, болями в грудній клітці при диханні.

29. Кашель із виділенням густого зеленуватого харкотиння.

30. Кашель з виділенням харкотиння з прожилками крові.

31. Кашель з приступами задухи.

32. Раптовий приступ сильного кашлю.

33. Сильний кашель протягом години безперервний.

34. Кашель з висипаннями на шкірі.

35. Велика кількість харкотиння.

36. Кашель і явища бронхоспазму супроводжуються ринітом.

37. Зміна голосу

38. Виражена пітливість (особливо вночі), дрижаки.

39. Виражена пітливість (особливо вночі), дрижаки.

Тактика: при непорушеному (дуже) загальному стані при ГРВІ знижу­вати температуру тіла при 38 0С і більше (бо знижується імунітет).

Загрозливі симптоми простуди у дітей:

• Перший епізод простуди у дитини.

• Підвищення температури тіла більше 39° С.

• Температура тіла більше 38,5-39° (для дітей до 2 місяців – більше 38°) протягом 2 днів і більше.

• Субфебрильна температура більше 7 днів.

• Виникнення судом на тлі навіть незначного підвищення температури тіла.

• Порушення свідомості при будь-якій температурі тіла.

• Підвищення температури тіла більше 38°С у дітей будь-якого віку з супутніми захворюваннями серцево-судинної системи чи головного мозку.

• Поява незвичних симптомів або важчий, аніж зазвичай, перебіг захворювання.

• Почащене чи затруднене дихання, приступоподібний «гавкаючий» кашель, зміна і охриплість голосу, задишка.

• Наявність вушного або інтенсивного головного болю.

• Гнійний або кров’янистий характер виділень з носа.

• Поява шкірних висипань.

244. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні суглобного та м'язового болю. Алгоритм вибору оптимального безрецептурного ЛП, лікарської форми та шляху введення.

«Загрозливі» симптоми при суглобових і м’язових болях, які потребують звертання до лікаря:

• біль у суглобах, з підвищенням температури, набряком суглоба, почервоніння шкіри над ним;

• біль у суглобах з висипкою на шкірі;

• біль у суглобах з ранковою скутістю;

• біль у суглобах, що виник через 2 тижні після ангіни чи іншого інфекційного процесу;

• біль в суглобах у поєднанні із втратою маси тіла, підвищеною втомлюваністю;

• біль в суглобах у поєднанні із м’язовою слабістю;

• біль у суглобах у поєднанні з синдромом Рейно (похолодання і блідість пальців рук на холоді з відчуттям оніміння, зниженням чутливості);

• переважне ураження суглобів стопи (І пальця);

• переважне ураження колінних чи кульшових суглобів;

• приступи болю в суглобах, що починаються вночі чи вранці;

• біль в поєднанні з набряком, почервонінням і підвищенням температури суглоба;

• біль у суглобах після прийому діуретиків, алкоголю, кислоти ацетилсаліцилової;.

• виникнення гострого болю в суглобі;

• біль протягом 2 днів у суглобі після травми;

• біль у м’язах у поєднанні з підвищенням температури;

• біль у суглобі більше тижня;

• біль у м’язах та суглобах, що зникає в лежачому положенні;

• до болю в м’язах приєднуються болі в ділянці шиї, плечового пояса, грудної клітки;

• біль «стріляючого» характеру, з судомами, посилюється при кашлі.

Коли ні один з „загрозливих” симптомів не виявлений, можна застосувати місцево або прийня­ти один з безрецептурних протизапальних і знеболювальних препаратів, але коли це регулярно повторюється, потрібна консультація лікаря і повне обстеження.